Справа № 640/18534/20 Головуючий у 1 інстанції - Шейко Т.І.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
02 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Пром» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Цем-Центр» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
ТОВ «Глобал Пром» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в м. Києві № 1599394/42530513 від 01.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.04.2020, № 1606535/42530513 від 03.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 13.04.2020, № 1606536/42530513 від 03.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.05.2020, № 1627604/42530513 від 10.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.05.2020, № 1627605/42530513 від 10.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 05.05.2020, № 1627603/42530513 від 10.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 06.05.2020, № 1629818/42530513 від 11.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 07.05.2020, № 1629819/42530513 від 11.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 12.05.2020, № 1646757/42530513 від 17.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 13.05.2020, № 1650696/42530513 від 18.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 12.05.2020, № 1650694/42530513 від 18.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 14.05.2020, № 1650695/42530513 від 18.06.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 15.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Пром»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Пром» податкові накладні № 1 від 01.04.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 15 028, 96 грн., № 7 від 13.04.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 38 185, 02 грн., № 2 від 04.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 53 268, 08 грн., № 3 від 05.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 7 434, 00 грн., № 4 від 05.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 9 558, 00 грн., № 5 від 06.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 8 496, 00 грн., № 6 від 07.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 9 558, 00 грн., № 9 від 12.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 9 558, 00 грн., № 12 від 13.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 5 841, 00 грн., № 10 від 12.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 34 786, 93 грн., № 14 від 14.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 10 756, 80 грн., № 15 від 15.05.2020 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 10 756, 80 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Глобал Пром» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.10.2018 року № запису: 1 069102 0000 042367.
ТОВ «Глобал Пром» зареєстроване платником ПДВ з 01.11.2018 (індивідуальний податковий номер 425305126540), про що свідчать дані сайту ДПС (https:/ / cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv).
Основним видом діяльності ТОВ «Глобал Пром» є діяльність з кодом: код КВЕД 46.73 «Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням».
Позивач господарську діяльність здійснює за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 100, про що повідомлено ДПС у встановленому законодавством порядку шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.
Крім того, ТОВ «Глобал Пром» орендує у ТОВ «Нова Транспортно-Паливна Компанія» склад цементофасовочний, склад цементроприйомки.
ТОВ «Глобал Пром» укладено з ПАТ «Кривий Ріг Цемент» (колишня назва ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна») договір про надання послуг № 37497 від 24 червня 2019 року, відповідно до якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором надати послуги, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
У зв'язку зі зміною найменування замовника з ПАТ «ХайдельбергЦемент» на ПАТ «Кривий Ріг Цемент» (підстава - рішення акціонера ПАТ «ХайдельбергЦемент» № 43 від 18.11.2019, дата державної реєстрації зміни найменування 22.11.2019 року) сторонами було укладено додаткову угоду № 2 від 22.11.2019 до договору про надання послуг № 37497 від 24.06.2019.
Відповідно до п. 1.2. договору вид послуг, строк надання послуг, плата за надані послуги, місце надання послуг визначаються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 3.1. договору здачі - приймання наданих послуг здійснюється на підставі Актів приймання наданих послуг і звітних документів, передбачених в додатках.
Відповідно до п. 3.3. договору одночасно з актом приймання наданих послуг виконавець зобов'язується передати замовнику рахунок.
24 червня 2019 року сторонами укладено додаток № 2 до договору про надання послуг № 37497 від 24 червня 2019 року, яким сторони погодили: види послуг, а саме: а) розвантаження цементу з вагонів - цементовозів в силоси для зберігання; навантаження тарованого цементу в автомобільний транспорт замовника або клієнтів замовника, зважування на автомобільних вагах; с) підтримка безперебійної роботи технологічної лінії; місце надання послуг, а саме: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1 (цементний термінал); розмір плати за надані послуги.
25 жовтня 2019 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг №37497 від 24 червня 2019 року, якою сторони внесли зміни до розміру плати за надані послуги.
Відповідно до п. 4.2. договору замовник здійснює оплату наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання наданих послуг, за умови реєстрації виконавцем податкової накладної в порядку, передбаченому чинним законодавством України, якщо інше не встановлено в додатках.
Взаємовідносини по вказаному договору між даними сторонами були оформлені наступними документами: рахунок на оплату № СФ-01/04-1 від 01.04.2020; звіт за березень 2020; акт надання послуг № ВП-01/04-1 від 01.04.2020; рахунок на оплату № СФ-13/04-1 від 13.04.2020; звіт за квітень 2020 року; акт надання послуг № ВП-13/04-1 від 13.04.2020; рахунок на оплату № СФ-04/05-2 від 04.05.2020; звіт за квітень 2020 року; акт надання послуг № ВП-04/05-2 від 04.05.2020; рахунок на оплату № СФ-12/05-3 від 12.05.2020; звіт за травень 2020 року; акт надання послуг № ВП-12/05-3 від 12.05.2020.
Надання послуг з розвантаження цементу з вагонів - цементовозів в силоси для зберігання, навантаження цементу в автомобільний транспорт, зважування автотранспорту згідно ДКПП 52.24 здійснювалось товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Пром» самостійно завдяки наявності достатньої кількості персоналу (11 осіб) та наявної матеріально - технічної бази (див. п. 1 позову).
Вказані господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку Товариства.
У відповідності до статей 187 і 201 ПК України, за правилом першої події - дата оформлення акту наданих послуг, ТОВ «Глобал Пром» виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні від 01.04.2020 № 1, від 13.04.2020 № 7, від 04.05.2020 № 2 та від 12.05.2020 № 10.
Однак, до вказаних податкових накладних було отримано квитанції наступного змісту:
«ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 01.04.2020 № 1, від 13.04.2020 № 7, від 04.05.2020 № 2 та від 12.05.2020 № 10 в ЄРПН зупинені. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.24 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник «D» = 1,6624%, «Р» = 17214,2»; «D» = 1,6624%, «Р» = 28886,97»; «D» = 1,6797%, «Р» = 22039,16»; «D» = 1,6781%, «Р» = 25354,04».
Крім цього, ТОВ «Глобал Прайм» укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕМ-ЦЕНТР» договір поставки № 2401/1 від 24.01.2020, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця будівельні матеріали, а покупець (TOB «ЦЕМ-ЦЕНТР») зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього Постачальнику грошову суму в повному розмірі відповідно до рахунків-фактури та інших видаткових документів.
Згідно п. 1.2. даного договору партією товару вважається погоджена сторонами кількість товару, яка передана покупцю постачальником, що підтверджується видатковою накладною.
Кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється, вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що надаються постачальником, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.1. договору).
У відповідності до п.п. 3.1.-3.3 цього договору, умови даного договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, які застосовуються їх урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.
Постачальник зобов'язаний відвантажити партію товару покупцю протягом трьох календарних днів з моменту повідомлення постачальника про необхідність відвантаження товару.
Датою передачі товару вважається дата видаткової накладної.
Відповідно до п. 5.1 даного договору покупець зобов'язаний розрахуватися з постачальником (оплатити товар) протягом 40 днів з дати прийому товару.
А згідно п. 6.5 договору у випадку, якщо одна із сторін склала податкові накладні або розрахунки коригувань до них з порушенням норм чинного законодавства України, а також у разі відсутності їх реєстрації в ЄРПН, що тягне за собою втрату права іншої сторони на збільшення податкового кредиту чи зменшення податкових зобов'язань, сплачених (нарахованих) у зв'язку з виконанням цього договору, винна сторона зобов'язується компенсувати іншій стороні завдані цим збитки, розмір яких не може перевищувати розмір відповідних податкових платежів.
На виконання вказаного договору між сторонами було підписано специфікацію №1 від 24.01.2020 на поставку щебня, відсівів, піску та керамзиту.
Взаємовідносини по вказаному договору між даними сторонами були оформлені наступними документами: видатковою накладною № ВН-05/05-1 від 05.05.2020 на суму 434,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 239,00 грн.; видатковою накладною №ВН-05/05-2 від 05.05.2020 на суму 9558,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 593,00 грн.; видатковою накладною №ВН-06/05-1 від 06.05.2020 на суму8496,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 416,00 грн.; видатковою накладною №ВН-07/05-1 від 07.05.2020 на суму 8558,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 593,00 грн.; видатковою накладною №ВН-12/05-2 від 12.05.2020 на суму 9558,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 593,00 грн.; видатковою накладною №ВН-13/05-1 від 13.05.2020 на суму 5 841,00 грн., в т.ч. ПДВ 973,50 грн.; видатковою накладною №ВН-14/05-1 від 13.05.2020 на суму 10 756,80 грн., в т.ч. ПДВ 1 792,80 грн.; видатковою накладною №ВН-15/05-1 від 15.05.2020 на суму 10 756,80 грн., в т.ч. ПДВ 1 792,80 грн.
Транспортування придбаного товару (піску) за видатковими накладними №ВН-05/05- 1 від 05.05.2020, №ВН-05/05-2 від 05.05.2020, №ВН-06/05-1 від 06.05.2020, №ВН-07/05-1 від 07.05.2020, №ВН-12/05-2 від 12.05.2020, №ВН-13/05-1 від 13.05.2020 здійснювалось власними силами покупця (самовивозом).
Транспортування придбаного товару (піску) за видатковими накладними №ВН-14/05- 1 від 14.05.2020, № ВН-15/05-1 від 15.05.2020 здійснювалось автоперевізником ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) згідно товарно-транспортної накладної № 000046 від 14.05.2020 та товарно-транспортної накладної № 000047 від 15.05.2020 автомобілем MAN TGA 26460, тип полуприцеп бортовий, державний номер НОМЕР_2 , полуприцеп НОМЕР_3 водій ОСОБА_2 на підставі договору перевезення вантажу №01/02-04 від 02.04.2019. Оплату за надані послуги перевезення ТОВ «Глобал Прайм» здійснило 11.06.2020 (платіжне доручення № 488 від 11.06.2020).
Розрахунки за поставку товару за вищевказаними податковими накладними на сьогоднішній день так і не проведені, оскільки вказані податкові накладні є зупиненими в реєстрації.
Вказані господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку підприємства.
У відповідності до статей 187 і 201 ПК України за правилом першої події - дата оформлення акту наданих послуг, ТОВ «Глобал Пром» виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні від 05.05.2020 № 3, від 05.05.2020 № 4, від 06.05.2020 № 5, від 07.05.2020 № 6, від 12.05.2020 № 9, від 13.05.2020 № 12, від 14.05.2020 № 14, від 15.05.2020 № 15.
Однак, до вказаних податкових накладних було отримано квитанції наступного змісту:
«ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 05.05.2020 № 3, від 05.05.2020 № 4, від 06.05.2020 № 5, від 07.05.2020 № 6, від 12.05.2020 № 9, від 13.05.2020 № 12, від 14.05.2020 № 14, від 15.05.2020 № 15 в ЄРПН зупинені. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2505 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник «D» = 1,6797%, «Р» = 22039,16»; «D» = 1,6781%, «Р» = 22039,16»; «D» = 1,6781%, «Р» = 24689,94»; «D» = 1,6781%, «Р» = 22039,16»; «D» = 1,6781%, «Р» = 25354,04»; «D» = 1,6781%, «Р» = 28027,04»; «D» = 1,6781%, «Р» = 25354,04»; «D» = 1,6781%, «Р» = 24689,94».
ТОВ «Глобал Прайм» направлено до комісії регіонального рівня (ГУ ДПС у м. Києві), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в ЄРПН або відмову в такій реєстрації повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН реєстрація яких зупинена разом з поясненнями та копіями наступних документів (копія повідомлення, пояснення, квитанції про відправлення додається):
За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами ПАТ «Кривий Ріг Цемент» та ТОВ «Цем-Центр», комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення № 1599394/42530513 від 01 червня 2020 року, № 1606535/42530513, № 1606536/42530513 від 03 червня 2020 року, № 1627604/42530513, № 1627605/42530513, № 1627603/42530513 від 10 червня 2020 року, № 1629818/42530513, № 1629819/42530513 від 11 червня 2020 року, № 1646757/42530513 від 17 червня 2020 року, № 1650696/42530513, № 1650694/42530513, № 1650695/42530513 від 18 червня 2020 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 01 квітня 2020 року, № 7 від 13 квітня 2020 року, № 2 від 04 травня 2020 року, № 3 від 05 травня 2020 року, № 4 від 05 травня 2020 року, № 5 від 06 травня 2020 року, № 6 від 07 травня 2020 року, № 9 від 12 травня 2020 року, № 10 від 12 травня 2020 року, № 12 від 13 травня 2020 року, № 14 від 14 травня 2020 року та № 15 від 15 травня 2020 року, в яких зазначено, що як підставою відмови в реєстрації податкових накладних є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладні, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або законодавством.
Рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, оскаржені позивачем в адміністративному порядку до комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН розгляду скарг.
Однак, скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.
Вважаючи оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскільки платником податку не було надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації, згідно з пунктом 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, то оскаржувані рішення прийнято комісією ГУ ДПС у м. Києві у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від 01.04.2020 № 1, від 13.04.2020 № 7, від 04.05.2020 № 2, від 05.05.2020 № 3, від 05.05.2020 № 4, від 06.05.2020 № 5, від 07.05.2020 № 6, від 12.05.2020 № 9, від 12.05.2020 № 10, від 13.05.2020 № 12, від 14.05.2020 № 14, від 15.05.2020 № 15 складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності Порядку № 1165, а тому в даному випадку саме його положення підлягають застосуванню.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
- загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
- значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D = S/T, де
S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
- значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де
P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
За приписами п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п. І Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток № 3 до Порядку № 1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
В даному випадку, у квитанціях відповідачем зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.24, 2505 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, а саме: договір про надання послуг № 37497 від 24.06.2019; додаткову угоду № 1 від 25.10.2019 до договору про надання послуг № 37497 від 24.06.2019; додаткову угоду № 2 від 22.11.2019 до договору про надання послуг № 37497 від 24.06.2019; рахунок на оплату № СФ-01/04-1 від 01.04.2020; звіт за березень 2020 року; акт надання послуг № ВП-01/04-1 від 01.04.2020; рахунок на оплату № СФ-13/04-1 від 13.04.2020; звіт за квітень 2020; акт надання послуг № ВП-13/04-1 від 13.04.2020; рахунок на оплату № СФ-04/05-2 від 04.05.2020; звіт за квітень 2020 року; акт надання послуг № ВП-04/05-2 від 04.05.2020; рахунок на оплату № СФ-12/05-3 від 12.05.2020; звіт за травень 2020 року; акт надання послуг № ВП-12/05-3 від 12.05.2020; договір поставки № 2401/1 від 24.01.2020; специфікацію № 1 від 24.01.2020; видаткову накладну № ВН-05/05-1 від 05.05.2020; видаткову накладну № ВН-05/05-2 від 05.05.2020; видаткову накладну № ВН-06/05-1 від 06.05.2020; видаткову накладну № ВН-07/05-1 від 07.05.2020; видаткову накладну № ВН-12/05-2 від 12.05.2020; видаткову накладну № ВН-13/05-1 від 13.05.2020; видаткову накладну № ВН-14/05-1 від 13.05.2020; видаткову накладну № ВН-15/05-1 від 15.05.2020; договір перевезення вантажу № 01/02-04 від 02.04.2019; товарно-транспортну накладну № 000046 від 14.05.2020 та товарно-транспортну накладну № 000047 від 15.05.2020; платіжне доручення № 488 від 11.06.2020.
При цьому, колегія суддів вважає, що посилання відповідача на відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.24, 2505 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки з наявних в матеріалах справи таблиць даних платника податку на додану вартість, поданих позивачем, підтверджується наявність таких кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг (т. 5 а.с. 25-63).
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2. Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно п.4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі
За приписами п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.п. 9-13 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За приписами п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіна від 12.12.2019 № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Зі змісту оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладні, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або законодавством.
Колегія суддів вважає неправомірним зазначення у оскаржуваних рішеннях загальної правової норми без зазначення конкретних документів, яких, на думку контролюючого органу, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Як зазначалось вище, позивачем було направлено податковому органу пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.
Крім того, колегія суддів зауважує, що зазначення відповідачем в квитанціях того, що показник «D» = 1,6624%, «P» = 17214,2»; «D» = 1,6624%, «Р» = 28886,97»; «D» = 1,6797%, «Р» = 22039,16»; «D» = 1,6781%, «Р» = 25354,04»; «D» = 1,6797%, «Р» = 22039,16»; «D» = 1,6781%, «Р» = 22039,16»; «D» = 1,6781%, «Р» = 24689,94»; «D» = 1,6781%, «Р» = 22039,16»; «D» = 1,6781%, «Р» = 25354,04»; «D» = 1,6781%, «Р» = 28027,04»; «D» = 1,6781%, «Р» = 25354,04»; «D» = 1,6781%, «Р» = 24689,94» не береться колегією суддів до уваги, оскільки на таке підтвердження контролюючим органом не надано жодних належних та допустимих доказів та такий висновок сформований лише на припущеннях.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві носять протиправний характер та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Глобал Пром» від 01.04.2020 № 1, від 13.04.2020 № 7, від 04.05.2020 № 2, від 05.05.2020 № 3, від 05.05.2020 № 4, від 06.05.2020 № 5, від 07.05.2020 № 6, від 12.05.2020 № 9, від 12.05.2020 № 10, від 13.05.2020 № 12, від 14.05.2020 № 14, від 15.05.2020 № 15, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У контексті наведеного колегією суддів враховується, що відповідно до п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами ч. ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), а тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даній справі ДПС України не наділена повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а та від 29.03.2018 у справі № 816/303/16.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому, колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Глобал Пром» від 01.04.2020 № 1, від 13.04.2020 № 7, від 04.05.2020 № 2, від 05.05.2020 № 3, від 05.05.2020 № 4, від 06.05.2020 № 5, від 07.05.2020 № 6, від 12.05.2020 № 9, від 12.05.2020 № 10, від 13.05.2020 № 12, від 14.05.2020 № 14, від 15.05.2020 № 15, датою їх подання.
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Щодо клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання даної апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною 1 цієї статті, - повністю.
Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Отже, враховуючи те, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 встановлено, що за подачу апеляційної скарги відповідач повинен сплатити судовий збір у розмірі 31 530, 00 грн., а відповідно до поданого платіжного доручення № 9391 від 30.12.2020 апелянтом було сплачено судовий збір у сумі 37 836, 00 грн., колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 6 306, 00 грн. (37 836, 00 грн. - 31 530, 00 грн.).
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 - без змін.
Повернути з Державного бюджету України на користь Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судовий збір в розмірі 6 306, 00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.