Справа № 320/2099/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач Шурко О.І.
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України), в якому просило суд визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації 170 податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019, засобами електронного зв'язку та зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що складені позивачем податкові накладні були своєчасно направлені відповідачу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами програмного забезпечення «M.E.doc.» 15.01.2019, у зв'язку з чим підстави для відмови в реєстрації вищезазначених податкових накладних у відповідача відсутні.
Ухвалою суду від 28.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.03.2020 у справі № 320/4070/19 роз'єднано позовні вимоги, виділивши позовні вимоги щодо нездійснення реєстрації податкової накладної № 1301 від 26.12.2018 в день її фактичного відправлення та зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 1301 від 26.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - в самостійне провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної № 1301 від 26.12.2018 в день її фактичного відправлення - 15.01.2019, засобами електронного зв'язку.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1301 від 26.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - 15.01.2019.
В апеляційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що податкова накладна №1301 від 26 грудня 2018 року не надходила для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, позивач з метою з'ясування обставин реєстрації податкової накладної мав можливість переглянути інформацію через електронний кабінет та за необхідності повторно направити податкову накладну для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" зареєстроване в якості юридичної особи 12.09.2013 за адресою: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-Г, що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 38903507.
Відповідно до Витягу № 1910314500075 з реєстру платників податку на додану вартість, позивач з 01.11.2013 є платником ПДВ.
Судом встановлено, що позивачем, на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в електронному вигляді засобами програмного забезпечення "M.Е.doc.", з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, 15.01.2019 направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкову накладну № 1301 від 26.12.2018.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано підтвердження про направлення податкової накладної на адресу відповідача саме 15.01.2019.
Крім того, позивачем до позовної заяви додані письмові докази технічних збоїв роботи серверів електронної звітності ДФС України, а саме: витяг з офіційного веб-сайту ДФС України (sfs.gov.ua), в якому зазначено, що у зв'язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі; лист-відповідь від 10.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Звіт" (постачальник програмного забезпечення "M.E.Doc"), яке підтвердило технічні збої роботи серверів обробки електронної звітності ДФС, а також зазначило, що всі податкові накладні ДП "Рітейл Іст" за 15.01.2019, були успішно відправлені до відповідача за допомогою комп'ютерної програми "M.E.Doc" з використанням електронної пошти.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання питання, щодо прийняття та реєстрації податкових накладних, зокрема, у кількості 170 штук за 15.01.2019, однак як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач 04.02.2019 листом за № 5630/6/99-99-09-07-02-15 повідомив позивача, що в ЄРПН зареєстровано лише 244 податкових накладних, а решта 170 податкових накладних на реєстрацію до ДФС України не надходили.
25 квітня 2019 року позивач повторно листом № 25/04-2019_1 звернувся до відповідача з вимогою забезпечити прийняття та реєстрацію вказаних податкових накладних та проведення розслідування щодо мотивів та причин дій відповідача, що призвели до неприйняття податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН.
23 травня 2019 року листом № 23657/6/99-99-08-10-02-15 ДФС України повідомила позивача, що за даними підсистеми "Архів електронної звітності" інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдине вікно подання електронної звітності", податкові накладні у кількості 170 штук, зазначені у листі позивача на реєстрацію не надходили.
Не погоджуючись із спірною бездіяльністю відповідача позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем належним чином підтверджено своєчасність направлення ним спірної податкової накладної для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідачем не надано до суду доказів надіслання платнику податків протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а відтак така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.
Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Як визначено пунктами 2, 3 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов'язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов'язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.
З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2019 ДП «Рітейл Іст», протягом операційного дня, направлено в електронному вигляді до ДФС України податкову накладну №1301 від 26.12.2018, тобто в межах граничного строку для реєстрації вказаної податкової накладної.
Також, у матеріалах справи міститься лист №1004/1 ТОВ «Вектор Звіт» від 10 квітня 2019 року, який підтверджує можливість користувача отримати інформацію щодо відправлених документів через інтерфейс комп'ютерної програми «M.Е.doc.».
Крім того, вказаний лист підтверджує, що файлу з податковою накладною №1301 від 26 грудня 2018 року було присвоєно ім'я 10310038903507J1201010100000126211220181031.ХМL та відправлено до ДФС України з використанням електронної пошти.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем були вчинені всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної №1301 від 26 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, ДФС України листом № 5630/6/99-99-09-07-02-15 від 04 лютого 2019 року повідомила позивача про те, що 15 січня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано 244 податкових накладних, а інші 170 податкових накладних, які зазначені у зверненні, на реєстрацію не надходили.
У даному випадку колегія суддів звертає увагу правову позицію, висловлену Верховним Судом у справі №809/1040/17, у якій Суд дійшов висновку, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов'язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.
Втім, податковим органом не наведено обґрунтованих доводів, які б спростовували надані позивачем пояснення та докази, не надано належних доказів на підтвердження законності бездіяльності, яка встановлена судом, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Доводи відповідача про технічний збій роботи серверів обробки електронної звітності, не заслуговують на увагу колегії суддів, адже зазначене не може слугувати підставою для позбавлення платника податків можливості реєстрації податкових накладних за умови виконання ним всіх приписів податкового законодавства.
У свою чергу, обов'язком позивача, як платника податків, є своєчасне, в операційний день, направлення податкових накладних до ЄРПН, однак платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм, а несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов'язок виконав своєчасно.
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Лічевецький І.О.
Оксененко О.М.