Справа № 620/2916/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці №ФЧ43681 від 14.03.2018 про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, а не з 50% розміру мінімальної заробітної плати та наданих в березні 2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для проведення перерахунку пенсії;
- зобов'язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою та за військовим званням, відповідно до положень приміток додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника «50% розміру мінімальної заробітної плати», встановленого законом на 01.01.2018, і множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти, та направити оновлену довідку про розміри грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для перерахунку пенсії з 01.01.2018.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з відображенням у ній щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах. Зобов'язано Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки визначити, виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , у якій зазначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29 січня 2020 року шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав, що не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Міністра оброни СРСР від 18.05.1991 №0472 позивача звільнено з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штату та наказом від 17.07.1991 №175 виключено зі списків особового складу частини.
З 27.07.1991 позивач перебуває на обліку в ГУПФ України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ГУПФ України в Чернігівській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 проведено позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення, виданої уповноваженим органом, до якої було включено: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням, надбавку за вислугу років.
Вважаючи, що до вказаної довідки для перерахунку пенсії протиправно не було включено додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію, позивач звернувся до Чернігівського ОТЦКтСП із заявою, у якій просив виготовити на направити до ГУПФ України в Чернігівській області відповідну оновлену довідку про розмір грошового забезпечення. Також позивач зазначав, що відповідачем не вірно визначено розмір його посадового окладу та окладу за військовим званням.
Листом від 23.06.2020 №5/2587с Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив позивача про те, що підстави для оформлення нової довідки відсутні, оскільки Урядом не внесено змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, а попередня довідка видана на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
До 24 лютого 2018 року положення п. 5 Порядку № 45 передбачали, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103), якою п. 5 Порядку викладено в новій редакції, яка передбачала, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Одночасно було викладено у новій редакції додаток 2 до Порядку № 45, який містить форму довідки про розмір грошового забезпечення. З форми довідки були виключені такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Положеннями пункту 1 Постанови № 103 також було передбачено здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
У подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, були визнані протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та, яким внесено зміни до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45.
Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним визначені у ст. 265 КАС України.
В силу частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, положення пункту 1 Постанови № 103 та зміни до Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року. Відповідно, із вказаної дати відновлено дію п. 5 і додатка 2 Порядку № 45 у редакції, що діяла до прийняття Постанови № 103.
Положення пунктів 1-3 Порядку № 45 передбачають, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Зазначені норми права вказують на те, що передумовою для здійснення перерахунку пенсії позивача є складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення за формою, яка визначена у додатку 2 до Порядку № 45 у редакції, що відновила свою дію з 05 березня 2019 року.
Колегія суддів враховує, що передбачений пункту 1-3 Порядку № 45 механізм взаємодії відповідних органів у процесі здійснення перерахунку пенсії розпочинається з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Підставою для складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця є надходження відповідного списку від територіального органу Пенсійного фонду України.
Рішенням, яке створило передумови для здійснення перерахунку пенсії позивача в цьому випадку є саме постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01 березня 2018 року (надалі - Постанова № 704).
Адміністративний позов ОСОБА_1 спрямований на захист права на пенсію, обчислену з нового розміру грошового забезпечення, що встановлений цією постановою. Порушення такого права відбулося у зв'язку з прийняттям Постанови № 103, протиправність якої встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Прийняття такої постанови мало вплив на передбачений п.п. 1-3 Порядку № 45 механізм перерахунку пенсії саме на стадії формування відповідачем довідки про грошове забезпечення позивача.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі відповідно до Постанови №704 належить здійснювати зі стадії, на якій відбулося порушення, а саме - виготовлення та направлення до територіального органу Пенсійного фонду України довідки про грошове забезпечення із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Отже, після зміни правового регулювання правовідносин, пов'язаних з визначенням грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії, внаслідок визнання протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45, тобто після 05 березня 2019 року, у відповідача виникли підстави для виготовлення та направлення на основі раніше направлених територіальним органом Пенсійного фонду України списків нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача.
Згідно з частини 1 статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року № 937 було затверджено Інструкцію з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України.
Відповідно до пункту 2.6 зазначеної Інструкції на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (зі змінами).
Зазначені норми права вказують на те, що органом, уповноваженим на складання та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача є саме Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Колегія суддів також враховує, що дана справа у відповідній її частині підпадає під ознаки типової справи, що визначені в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року в зразковій справі № 160/8324/19, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
У відповідності до частин 3, 5 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав: 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи; 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Ухвалене судом першої інстанції рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 відповідає правовим висновкам Верховного Суду, що викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з відображенням у ній щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах та зобов'язання відповідача подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Разом з цим, в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача про відмову визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року та зобов'язання визначити, виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 в якій зазначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, колегія суддів зазначає наступне.
Так, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою КМУ №704.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В силу пункту 3 Постанови № 704, виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018 року.
На момент набрання чинності Постановою № 704, п. 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі постанова КМУ № 103), а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".
З урахуванням викладеного, згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.
В силу пункту 4 Постанови № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМУ № 103.
Отже, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 п. 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції.
Проте, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1744-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Судом першої інстанції помилково не було враховано, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та п.4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Відповідно до п. п. 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (N 25921/02), Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (N 23759/03 та N 37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини "Серков проти України" (39766/05), встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку. Хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між фізичною/юридичною особою і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Колегія суддів, також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року по справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно яких: " 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". За змістом пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 року. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Отже, з огляду на встановлене пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ положення про незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, колегія суддів дійшла висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права та відсутність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року та зобов'язання визначити, виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , в якій зазначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню у відповідній частині.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та зобов'язання зазначити в оновленій довідці ОСОБА_1 розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Лічевецький І.О.
Оксененко О.М.