Справа № 640/19680/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кузьменко А.І.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0009434402 та стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0009434402 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" штрафу в сумі 100837,09 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що позивачем несвоєчасно зареєстровано податкові накладні, оскільки дата реєстрації останніх не відповідає граничній даті їх реєстрації.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що підприємство з незалежних від нього причин не мало змоги вчасно зареєструвати податкові накладні, отримати зареєстровані податкові накладні від контрагентів (відповідно до приписів ПК України отримати вхідний ПДВ) і зареєструвати розрахунки коригування ПДВ по операціях, звільнених від оподаткування ПДВ згідно з нормами Податкового кодексу, за якими самостійно нарахувало собі податкові зобов'язання, які своєчасно сплатило до бюджету.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Офісом великих платників податків Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ» в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатом якої складено акт від 27 червня 2019 року №1945/28-10-44-02/13669756.
Перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, а саме: податкових накладних від 31 грудня 2018 року №11853, №11852, №11851, №11846, №11847, №11848, №11845, №11844, від 17 грудня 2018 року №6314, від 19 грудня 2018 року №7613, від 21 грудня 2018 року №11286, №;11283, №11777, від 22 грудня 2018 року №11287, №11308, від 26 грудня 2018 року №11352, №10358, №10360, №11355, від 27 грудня 2018 року №11388, від 31 грудня 2018 року №11850, №11849, №11843, від 28 грудня 2018 року №10937, №11838, від 29 грудня 2018 року №11692, №11813, від 31 грудня 2018 року №11841, №11854, №11839, від 28 грудня 2018 року №11402, від 30 квітня 2019 року №9470.
На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0009434402, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 360650,69 грн.
Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.!
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, якщо ним вчинено всі дії щодо реєстрації податкових накладних в межах встановлених Податковим кодексом України строків для реєстрації таких податкових накладних, однак така реєстрація не відбулася з незалежних від платника податку причин.
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246 ) операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з п.п. 13, 14 вказаного Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Відповідно до п. 120-1.1 ст.120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні від 22 грудня 2018 року №11308, від 21 грудня 2018 року №11777, від 29 грудня 2018 року №11813, від 21 грудня 2018 року №11283, від 28 грудня 2018 року 11838 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2019 року, проте квитанції по таких податкових накладних надійшли до позивача лише 16 січня 2019 року; податкова накладена від 31 грудня 2018 року №11839 направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2019 року, проте зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 січня 2019 року; податкові накладені від 17 грудня 2018 року №6314, від 19 грудня 2018 року №, від 26 грудня 2018 року №10358, від 26 грудня 2018 року №10360, від 22 грудня 2018 року №11287, від 28 грудня 2018 року №10937, від 21 грудня 2018 року №11286, від 26 грудня 2018 року №11352, від 26 грудня 2018 року №11355, від 27 грудня 2018 року №11388, від 28 грудня 2018 року №11402, від 29 грудня 2018 року №11692 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2019 року, проте квитанції їх неприйняття надійшли 16 січня 2019 року, отже такі податкові накладні повторно направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; податкову накладну від 30 квітня 2019 року №9470 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 травня 2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної отримано 16 травня 2019 року.
Водночас, Державна фіскальна служба України на своєму сайті повідомила про те, що 15 січня 2019 року у зв'язку із перенавантаженням серверу ДФС запити обробляються із затримкою в часі.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач не може бути притягнутий до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, якщо ним вчинено всі дії щодо реєстрації податкових накладних в межах встановлених Податковим кодексом України строків для реєстрації таких податкових накладних, однак така реєстрація не відбулася з незалежних від платника податку причин.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі №804/5153/17, зазначено, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.
Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі №809/1040/17 зазначено, що оскільки позивачем вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, то це не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.
Враховуючи, що у спірному випадку реєстрація податкових накладних відбулась з порушенням строку не з вини позивача, вказане не може бути підставою для притягнення його до відповідальності, а відтак висновок контролюючого органу про застосування штрафних санкцій за вказаний період є неправомірним, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу.
Також, колегія суддів звертає увагу, що Податковим кодексом України не передбачено відповідальність платника за неналежне функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем та поштових ресурсів ДПС.
Водночас, колегія суддів цілком погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки позивачем не заперечується факт порушення термінів реєстрації податкових накладних від 31 грудня 2018 року №11853, №11852, №11851, №11846, №11847, №11848, №11845, №11844, №11850, №11849, №11843, №8841, №11854, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0009434402 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» штрафу в сумі 100837,09 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначений обов'язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність прийнятого рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв'язку з обставинами справи, а містять лише загальні посилання на положення нормативно-правових актів, що є недостатнім для скасування спірного судового рішення.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Шурко О.І.
Судді Лічевецький І.О.
Оксененко О.М.