Справа № 320/2862/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Дудін С.О.
Суддя-доповідач:Шурко О.І.
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю ««Маядо» звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000228/2 від 06.06.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100010/2019/00768 від 06.06.2019.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ним подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» 17.06.2008 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2015 між компанією Accado Kilit SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN.TIC.A.S (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маядо» (покупець) було укладено контракт купівлі-продажу товарів №6, за умовами якого продавець зобов'язався продати і поставити покупцеві товар.
Відповідно до пункту 1.2 контракту продавець на безоплатній основі постачає покупцю зразки товарів та запасні частини для ремонту, що перераховані в окремих некомерційних інвойсах.
Всі інвойси (або специфікації) до дійсного контакту будуть додатково обумовлені сторонами на кожну окрему поставку товару згідно ринкових цін на товар на день оформлення інвойсу (або специфікації) (пункт 1.3 контакту).
Пунктом 2.1 контракту визначено, що продавець зобов'язується поставити товар покупцеві партіями, які вказуються в інвойсах (специфікаціях), на умовах поставки FOB Анталія, або Стамбул (Туреччина), або CIF Одеса за домовленістю сторін, у відповідності з Інкотермс 2010, опублікованими Міжнародною Торговою Палатою, протягом 14 календарних днів з дати підписання відповідного інвойса (специфікації) на поставку окремої парті товару, попередивши покупця електронною поштою за 7 календарних днів про конкретну дату поставки. Конкретне місце поставки, партії товару зазначається у відповідних інвойсах (специфікаціях).
Відповідно до пункту 2.2 контракту поставка кожної окремої партії товару повинна супроводжуватися необхідним комплектом документів, наданим продавцем, який включає в себе: сертифікат походження товару, виданий Торгово-промисловою палатою Туреччини; інвойс із вказівкою країни походження товару (3 оригінали); комплект пакувальних листів, у яких зазначаються найменування та кількість товару, вага брутто, нетто (3 оригінали); копія електронної декларації; MBL (лінійний коносамент) (3 оригінали).
Згідно з пунктом 3.1 контракту всі ціни на товар, що поставляється за даним контрактом, є договірними, встановлюються в євро з урахуванням умов поставки FOB Анталія або Стамбул (Туреччина), вказуються і узгоджуються сторонами у інвойсах (специфікаціях).
Пунктом 3.2 контракту визначено, що загальна вартість контракту, що повинна бути сплачена покупцем встановлюються як сумарна вартість в інвойсах (специфікаціях), становить 25000000 євро. Вартість товару у кожній окремій партії встановлюється у відповідних інвойсах.
Валютою даного контракту і валютою платежу є євро (п.3. контракту).
Відповідно до пункту 3.4 контракту оплата по цьому контракту здійснюється на підставі інвойсу продавця протягом дії даного контракту.
Пунктом 13.1 контракту визначено, що контракт набуває чинності з момент його підписання й діє до « 31» грудня 2020 року.
Між сторонами було підписано Специфікацію №38 до контракту купівлі-продажу товарів №6 від 30.03.2015, в якій визначено найменування, асортимент, кількість та вартість товару.
11.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вотум Логістик ЛТД» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маядо» (Замовник) було укладено договір про надання брокерських послуг №67 від 11.02.2015, за умовами якого виконавець зобов'язався за обумовлену плату і в обумовлений термін надати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що перемішуються через митний кордон України, та їх оформленню у митних органах України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника послуги.
29.12.2017 між сторонами було підписано додаток №3 до договору про надання брокерських послуг, за умовами якого сторони дійшли згоди продовжити дію договору до 31.12.2020.
03.06.2019 ТОВ «Маядо» (від імені та в інтересах якого діяв представник ТОВ «Вотум Логістик ЛТД»), з метою митного оформлення придбаного ним у компанії Accado Kilit SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN. TIC. A.S товару (арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для вікон з поворотною та поворотно-відкидною ступкою; арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів для дверей; арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, завіси; замки, що використовуються для дверей будівель, не містять радіо компонентів; вироби будівельні з пластмас) було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію №UA100010/2019/334979.
Митна вартість автомобіля була визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту), а саме: 1748405,49 грн., що еквівалентно 58385,92 євро.
На підтвердження митної вартості товару позивачем надано відповідачу такі документи:
- (0380) рахунок-фактура №1092019000000036 від 15.05.2019;
- (0705) коносамент №ARKISТ0000270725 від 22.05.2019;
- (0730) автотранспортна накладна №15582 від 02.06.2019;
- (0865) сертифікат про походження товару форми A №С0879166 від 16.05.2019;
- (3002) документ про оплату №222 від 29.05.2019;
- (3014) прас-лист від 15.05.2019;
- (3021) калькуляція №36 від 15.05.2019;
- (3530) страховий поліс №001-0410-05076643 від 16.05.2019;
- (4103) додаткова угода №1 від 03.09.2015;
- (4103) додаткова угода №3 від 08.11.2016;
- (4103) додаткова угода №5 від 01.03.2019;
- (4103) додаткова угода №38 від 15.05.2019;
- (4103) додаткова угода №4 від 12.12.2018;
- (4103) додаткова угода №2 від 26.09.2016;
- (4104) зовнішньоекономічний контракт №6 від 30.03.2015;
- (4207) договір про надання брокерських послуг №67 від 11.02.2015;
- (5019) заява від 03.06.2019 у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України;
- (5509) інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосування №4185756 від 03.06.2017;
- (9000) Статутні документи від 03.12.2018;
- (9000) лист підприємства №270519-1 від 27.05.2019;
- (9000) ДЗІ №22/84 від 03.06.2019;
- (9610) копія митної декларації країни відправлення №19343100ЕХ120911 від 16.05.2019.
Відповідач направив до позивача запит від 03.06.2019, в якому зазначив, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товарів. Документи, подані позивачем для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касова або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу, які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення; не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного транспортного засобу.
ТОВ «Маядо» листом від 05.06.2019 №184 повідомив про надання додатково таких документів: переклад на українську мову договору транспортування, укладеного між перевізником (Arkas Denizcilik Naklyat A.S., Стамбул, Туреччина) та продавцем (Accado Kilit Sis Aks. Yapi Malz. San. Tic. A.S., Анталія, Туреччина); переклад українською мовою платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, а саме: виписки з банку про оплату продавцем вартості транспортування REF процедури: 227816517902 від 17.05.2019 (по рахунку №94185) та виписки з банку про оплату продавцем вартості транспортування REF процедури: 22794603813 від 30.05.2019 (по рахунках №№AG12019000058313, AG12019000058312); переклад українською мовою довідки ТПП про діяльність нерезидента (Accado Kilit Sis Aks. Yapi Malz. San. Tic. A.S., Анталія, Туреччина).
За результатами перевірки митної декларації Київська митниця ДФС винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00768 і прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.06.2019 №UA100010/2019/000228.
У вказаному рішенні митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та визначив її за резервним методом визначення митної вартості товарів:
- товар 1 (арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для вікон з поворотною та поворотно-відкидною ступкою) 956661,93 Євро;
- товар 2 (арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів для дверей) 611,22 Євро;
- товар 3 (арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, завіси) 17838,84 Євро;
- товар 4 (замки, що використовуються для дверей будівель, не містять радіо компонентів) - 2357,04 Євро.
У спірному рішенні зазначено про те, що подані позивачем документи для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з загальносвітовою практикою прейскурант (прас-лист) повинен містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продаж товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), цін, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформацію про продавця.
Згідно з експертним висновком державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 03.06.2019 №222/84 у ході експертного аналізу експертом розглядалися документи, що надавались до митного оформлення та формація отримана від фірми виробника Accado Kilit SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN.TIC.A.S (Турція). Тобто, експерт, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення документів, посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо ТОВ Маядо», а не на кон'юктуру ринку в цілому. Експертом визначено ціну на умовах поставки EXW, а умови поставки оцінюваного товару є CIF Одеса.
У рішенні зазначено, що відповідно до пункту 2.2 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується №6 від 30.03.2015, поставка кожної окремої партії товару повинна супроводжуватися необхідним комплектом документів, наданих продавцем, який включає в себе комплект пакувальних листів, у яких зазначається найменування та кількість товару, вага брутто, нетто. На момент митного оформлення зазначений документ до розгляду наданий не був.
Калькуляція виробничих витрат по поставці від 15.05.2019 має послання на рахунок-фактуру від 16.05.2019 №С0879166. Відповідач зробив висновок, що в калькуляції відображені витрати виробника, які відрізняються від звичайних витрат на виготовлення такого товару для інших виробників. Отже, даний документ не дає можливості перевірити складові вартості. Вартість одиниці товару не відповідає загальній вартості, кількості товару та розрахованій калькуляції.
Відповідач зазначив, що надані документи прийняті до уваги митним органом, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Відповідач визначив митну вартість за резервним методом. Джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, є інформація митних декларацій від 24.02.2019 №UA408150/ 2019/3866, від 14.11.2018 №UA100120/2018/397655, від 14.05.2019 №UA408150/2019/11182, від 26.04.2019 №UA807190/2019/11466, від 11.05.2019 №UA504180/2019/2280, від 11.05.2019 №UA500050/2019/851 та рішення про коригування митної вартості товару від 01.03.2019 № UA100120/2019/300055/2.
За результатом коригування митної вартості позивачем подано до Київської митниці ДФС митну декларацію №UA100010/219/335665 від 07.06.2019 (т.1, а.с.32-37).
Не погоджуючись з правомірністю здійснення відповідачем коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірне рішення про коригування митної вартості підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов'язані із справлянням митних платежів.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до положень ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Приписами ч. 1 ст. 51 МК України, передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 8, 9 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Відповідно до норм ч. ч. 1-4 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Вимоги ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 54 МК України, передбачають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно з ч. ч. 1, 7, 8, 9 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з нормами ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Колегія суддів звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.
З наведеного слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але зазначені повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, та інше.
Проте, варто врахувати, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що зазначені приписи митного законодавства зобов'язують суб'єкта владних повноважень зазначити та відобразити у своєму рішенні конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також, у достатній мірі обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності, і лише за умови наявності сумнівів у повності/достовірності інформації, наданої декларантом, які мають певне вираження, тобто, можуть бути обґрунтовані/доведені, а не загальні, лише з посиланням на наявність права митного органу перевіряти задекларовані суб'єктом господарювання зобов'язання.
Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Так, митний орган, в обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначив, що зазначив про невідповідність прайс-листа, а саме: згідно з загальносвітовою практикою прейскурант (прас-лист) повинен містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продаж товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), цін, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформацію про продавця.
Щодо вказаного колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно з загальноприйнятної світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул та якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості, а тому посилання митного органу на неналежно оформлення поданого декларантом прайс-листа, як на підставу для неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), є безпідставним.
Апелянт також зазначає. що згідно з експертним висновком державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 03.06.2019 №222/84 у ході експертного аналізу експертом розглядалися документи, що надавались до митного оформлення та формація отримана від фірми виробника Accado Kilit SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN.TIC.A.S (Турція). Тобто, експерт, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення документів, посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо ТОВ Маядо», а не на кон'юктуру ринку в цілому. Експертом визначено ціну на умовах поставки EXW, а умови поставки оцінюваного товару є CIF Одеса.
Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, висновок експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару та носить консультаційний характер.
Крім того, в силу ч. 2 ст. 53 МК України до обов'язкового переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, вказаний висновок не відноситься.
У зв'язку з цим, вказана у висновку експерта інформація ніяким чином не може ставити під сумнів визначену декларантом митну вартість товару.
Аналогічного висновку колегія суддів дотримується щодо зазначеного відповідачем в апеляційній скарзі обов'язку щодо надання комплекту пакувальних листів, оскільки пакувальний лист не є в розумінні ст.53 Митного кодексу України обов'язковим документом, який повинен бути поданий декларантом під час митного оформлення товару для підтвердження митної вартості товару.
Апелянт також зауважує, що калькуляція виробничих витрат по поставці від 15.05.2019 має послання на рахунок-фактуру від 16.05.2019 №С0879166. Відповідач зробив висновок, що в калькуляції відображені витрати виробника, які відрізняються від звичайних витрат на виготовлення такого товару для інших виробників. Отже, даний документ не дає можливості перевірити складові вартості. Вартість одиниці товару не відповідає загальній вартості, кількості товару та розрахованій калькуляції.
Натомість, як встановлено судом першої інстанції, позивачем було подано до митного оформлення товару калькуляцію вартості товару від 15.05.2019 №36, в якому визначені асортимент, кількість та вартість товару, вартість матеріалу, заробітна плата працівників, вартість упаковки, оренда, прибуток. Вказана калькуляція сформована відповідно до інвойсу №Т092019000000036.
З аналізу вказаної калькуляції є можливим встановити, що в останній відсутні жодні посилання на рахунок-фактуру від 16.05.2019 №С0879166. У вказаному документі лише наявне посилання на інвойс №Т092019000000036. До того ж, ціна вказана у калькуляції вартості товару від 15.05.2019 №36 відповідає вартості товару, яка вказана в інвойсі від 15.05.2019 №Т092019000000036 та становить 57035,92 Євро (без урахування витрат на страхування та транспортування).
Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що як вбачається з аналізу статті 57 Митного кодексу України митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Крім того, законодавцем обмежено право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема, відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80129164) та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 74819670).
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, оскаржувані рішення відповідача оцінюються судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митним органом у спірних рішеннях та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Митного кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегією суддів встановлено, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.
Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірні рішення про коригування митної вартості підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв'язку з обставинами справи, а містять лише загальні посилання на положення нормативно-правових актів, що є недостатнім для скасування спірного судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначений обов'язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій та рішень в межах спірних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Шурко О.І.
Судді Василенко Я.М.
Ганечко О.М.