Справа № 640/12675/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Ковтун К.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС Україна" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та карток відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС Україна" (далі- позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000047/2 від 21.01.2019, № UA125000/2019/00055/2 від 22.01.2019, № UA125000/2019/00062/2 від 23.01.2019, а також картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125010/2019/00017 від 21.01.2019, № UA125010/2019/00019 від 22.01.2019, № UA125010/2019/00023 від 23.01.2019.
Окружний адміністративний суд міста Києва свої рішенням від 04 листопада 2020 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт посилається на необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків суду першої інстанції про неправомірність рішення митного органу.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЕТС Україна» та компанією UTS Scandinavia (Швеція) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №10/11/14/01 від 10.11.2014 року та додатки до нього №543 від 11.01.2019 року, №544 від 16.01.2019 року, №545 від 16.01.2019 року. Згідно умов договору позивач придбав та здійснював імпорт в Україну товару: ровінги (рівниця): StarRov PR 440 2400 086, StarRov PR 220 1200 086, виготовлені зі скловолокна на основі Е-типу.578, виробник: John Manville Slovakia. A.S. країна виробництва - SK, торгівельна марка StarRov.
ТОВ «ЕТС Україна» подано до митного органу електронну декларацію №UА125010/2019/000701 з метою митного оформлення товару: ровінги (рівниця): StarRov PR 440 2400 086 - 19162 кг (960 бабін); StarRov PR 220 1200 086 - 1903 кг (96 бабін) виготовлені зі скловолокна на основі скла Е-типу. Відповідає стандартам DIN 1259-1 та ASTN D587; виробник: John Manville Slovakia. A.S. країна виробництва - SK, торгівельна марка StarRov, на умовах поставки СРТ Київ. Загальною вартістю згідно контракту (додаток №543 від 11.01.2019 року) - 12849,65 євро за 21065 кг (тобто 0,61 євро/кг).
Митну вартість товару було визначено декларантом згідно поданої декларації митної вартості (надалі - ДМВ) - 18553,82 USD (16266,41 євро), 519 664,62 грн., тобто 0,88 USD за 1 кг (0,77 євро/кг) на підставі пункту 1 частини 2 статті 52 та частини 2 статті 64 Митного кодексу України за резервним методом.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією надано до митного органу, зокрема наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 910032 від 15.01.2019; автотранспортну накладну (Road consignment note) 0987258 від 11.01.2019; інвойс виробника товару (Декларація-інвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) № 901976259 від 11.01.2019; зовнішньоекономічний контракт №10/11/14/01 від 10.11.2014; додаток до зовнішньоекономічного контракту № 543 від 11.01.2019; інформацію про позитивні результати державних видів контролю №3653667 від 16.01.2019; оформлену митну декларацію № UA125110/2018/419338 від 08.10.2018; сертифікат аналізу від 11.01.2019; технічний опис від 17.01.2019; копію митної декларації країни відправлення № ЕХ 198К5864ЕХ91046707 від 11.0./2019.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53 МК, митний орган витребував у позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором про поставку товарів митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку із бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
21.01.2019 року ТОВ «ЕТС Україна» на адресу відповідача було надіслано електронне повідомлення з супровідним листом від 21.01.2019 року та пакетом додаткових документів вказаних в цьому повідомленні, а саме: оформлені ВМД, згідно яких ТОВ «ЕТС Україна» імпортувало цей же товар на таких же умовах та здійснило його митне оформлення за ціною 0,88 USD за 1 кг (0,77 євро/кг): № UА125110/2018/424185 від 10.12.2018 року, №U25110/2018/424757 від 17.12.2018, №ІUА125110/2018/424593 від 12.12.2018; конфіденційний лист: прайс-лист виробника товару від 26.06.2018 року; видаткові накладні ТОВ «ЕТС Україна», що підтверджують продаж цього товару своїм контрагентам №3552 від 14.12.2018 року, №3375 від 25.11.2018 року, №3435 від 30.11.2018 року; платіж (SWIFT) третьої сторони (продавця) на користь виробника товару; висновок ДЗІ № 212/41 від 18.01.2019 року; замовлення №702597.
21.01.2019 Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000047/2 та картку відмови № UA125010/2019/00017 від 21.01.2019 року в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Також з матеріалів справи вбачається, що 18.01.2019 позивачем подано до митного органу електронну декларацію № UА125010/2019/000703 для оформлення товару ровінги (рівниця): StarRov PR 440 2400 086 - 20129 кг (1008 бабін), виготовлені зі скловолокна на основі скла Е-типу. Відповідає стандартам DIN 1259-1 та ASTN D587; виробник: John Manville Slovakia. A.S. країна виробництва - SK, торгівельна марка StarRov, на умовах поставки СРТ Київ. Загальною вартістю згідно контракту (додаток №544 від 11.01.2019 року) - 12 278,65 євро за 20129 кг (тобто 0,61 євро/кг).
Митну вартість товару було визначено декларантом у поданій ДМВ у сумі 17 713,52 USD (15543,63 євро), 496573,89 грн., тобто 0,88 USD за 1 кг (0,77 євро/кг) на підставі пункту 1 частини 2 статті 52 та частини 2 статті 64 МК України за резервним методом.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією надано до митного органу, зокрема наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 910051 від 16.01.2019; автотранспортна накладна (Road consignment note) 293773 від 15.01.2019; інвойс виробника товару (Декларації-інвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) № 901978252 від 15.01.2019; зовнішньоекономічний контракт № 10/11/14/01 від 10.11.2014; додаток до зовнішньоекономічного контракту № 544 від 16.01.2019; інформація про позитивні результати державних видів контролю № 3656483 від 16.01.2019; оформлену митну декларацію № UА 125110/2018/419338 від 08.10.2018; сертифікат аналізу від 15.01.2019; технічних опис від 17.01.2019; копія митної декларації країни відправлення № ЕХ198К5864ЕХ91061600 від 15.01.2019.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53 МК, митний орган витребував у позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором про поставку товарів митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
22.01.2019 позивачем було надіслано електронне повідомлення з супровідним листом від 21.01.2019 року та пакетом додаткових документів (перелік яких безпосередньо вказаний в цих повідомленнях), зокрема: замовлення 70259 - підтвердження; оформлені ВМД згідно яких ТОВ «ЕТС Україна» імпортувало цей же товар на таких же умовах та здійснило його митне оформлення за ціною 0,88 USD за 1 кг: № UА125110/2018/424185 від 10.12.2018, №UА125110/2018/424757 від 17.12.2018, №UА125110/2018/424593 від 12.12.2018; конфіденційний лист: прас-лист виробника товару від 26.06.2018; видаткові накладні ТОВ «ЕТС Україна», що підтверджують продаж цього товару своїм контрагентам №3552 від 14.12.2018, № 3375 від 25.11.2018, №3435 від 30.11.2018; висновок експертної організації щодо вартості товарів ДЗІ №212/41 від 18.01.2019; платіж (SWIFT) третьої сторони (продавця) на користь виробника товару.
21.01.2019 Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000055/2 від 22.01.2019 року та картку відмови № UА 125010/2019/00019 від 22.01.2019.
Також з матеріалів справи вбачається, що 22.01.2019 позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію № ІUА125010/2019/000902 з метою митного оформлення товару: ровінги (рівниця): StarRov PR 440 2400 086 - 20098 кг (1008 бабін), виготовлені зі скловолокна на основі скла Е-типу. Відповідає стандартам DIN 1259-1, виробник: John Manville Slovakia. A.S. країна виробництва - SK, торгівельна марка StarRov, на умовах поставки СРТ Київ. Загальною вартістю згідно контракту (додаток №545 від 16.01.2019 року) - 12 259,78 євро за 20098 кг (тобто 0,61 євро/кг).
Митну вартість товару було визначено декларантом у поданій ДМВ у сумі - 17686,24 USD (15 566,13 євро), 494 305,59 грн. з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 52 МК України за резервним методом за результатами консультацій з органами ДФС при минулих оформленнях цього ж товару, а саме: 0,88 USD за 1 кг (0,77 євро/кг), тобто за митною вартістю, що є вищою ніж за ціною вказаного контракту (ціна контракту - 0,61 євро/кг).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією надано до митного органу, зокрема наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 910054 від 16.01.2019; автотранспортна накладна (Road consignment note) 005358 від 16.01.2019; інвойс виробника товару (Декларацію-інвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) № 901979450 від 17.01.2019; зовнішньоекономічний контракт № 10/11/14/01 від 10.11.2014; додаток до зовнішньоекономічного контракту № 543 від 16.01.2019; інформація про позитивні результати державних видів контролю № 3660929 від 17.01.2019; оформлену митну декларацію № UA 125110/2018/419338 від 08.10.2018; сертифікат аналізу від 16.01.2019; технічних опис від 17.01.2019; копія митної декларації країни відправлення № ЕХ А 198К5864ЕХ91071300 від 16.01.2019.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53 МК, митний орган витребував у позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: виписку із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором про поставку товарів митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), виписку із бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, розрахунок ціни (калькуляцію); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом було надіслано електронне повідомлення з супровідним листом від 23.01.2019 року та пакетом додаткових документів, зокрема: оформлені ВМД згідно яких ТОВ «ЕТС Україна» імпортувало цей же товар на таких же умовах та здійснило його митне оформлення за ціною 0,88 USD за 1 кг: № UА 125110/2018/424185 від 10.12.2018, № ІUА125110/2018/424757 від 17.12.2018, № ІUА125110/2018/424593 від 12.12.2018; конфіденційний лист: прайс-лист виробника товару від 26.06.2018 року; висновок експертної організації щодо вартості товарів ДЗІ №212/41 від 18.01.2019; ордер (замовлення)702597; видаткові накладні ТОВ «ЕТС Україна», що підтверджують продаж цього товару своїм контрагентам №3552 від 14.12.2018, № 3375 від 25.11.2018, №3435 від 30.11.2018; платіж (SWIFT) третьої сторони (продавця) на користь виробника товару.
23.01.2019 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA125000/2019/00062/2 від 23.01.2019 року та картку відмови № UA 125010/2019/00023 від 23.01.2019 в прийнятті митної декларації.
Не погодившись з такими рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що визначена позивачем у відповідних митних деклараціях митна вартість товару базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтями 49, 50 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (ч. 1, 2 ст. 51 МК України).
Згідно ч.1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 - 2 статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч. 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 - 3 ст. 54 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1, 2 ст. 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Судом встановлено, позивачем до митного оформлення, було подано пакети документів передбачених частиною другою статті 53 МК України.
Вказані документи, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Так колегія суддів критично ставиться до твердження відповідача про те, що рівень митної вартості товару заявленого за МД №UА125010/2019/000701 значно нижчий рівня митної вартості подібних товарів згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ, при цьому в ДМВ зазначено, що покупець і продавець є пов'язаними особами, дана взаємозалежність могла вплинути на вартість товарів. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: товар № 1-1,9 USD/кг (1,6642 Євро/кг) (МД від 16.02.2018 №UІА125010/2018/001266; МД від 29.01.2018 № UА 408150/2018/1465).
З матеріалів справи вбачається, що до декларацій позивачем додавалися наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 910032 від 15.01.2019; автотранспортну накладну (Road consignment note) 0987258 від 11.01.2019; інвойс виробника товару (Декларація-інвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) № 901976259 від 11.01.2019; зовнішньоекономічний контракт №10/11/14/01 від 10.11.2014; додаток до зовнішньоекономічного контракту № 543 від 11.01.2019; інформацію про позитивні результати державних видів контролю №3653667 від 16.01.2019; оформлену митну декларацію № UA125110/2018/419338 від 08.10.2018; сертифікат аналізу від 11.01.2019; технічний опис від 17.01.2019; копію митної декларації країни відправлення № ЕХ 198К5864ЕХ91046707 від 11.0./2019.
Колегія суддів вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.
Слід зазначити, що навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 року у справі № 815/5398/17 та від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17.
У постановах від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 р. у справі № 826/8797/16 Верховний Суд зазначив, що ненадання повного пакету документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
В даному випадку відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за нього.
Згідно ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У ч.10 ст. 58 Митного кодексу України зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються інші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Як стверджує позивач він надав до митного оформлення достатній перелік документів, визначений законом, що давав можливість перевірити митному органу всі складові митної вартості.
Колегія суддів погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що при наданні додаткових документів позивачем надавалось митному органу оформлені ВМД, згідно яких ТОВ «ЕТС Україна» імпортувало цей же товар на таких же умовах та здійснило його митне оформлення за ціною 0,88 USD за 1 кг (0,77 євро/кг): № UА125110/2018/424185 від 10.12.2018 року, №U25110/2018/424757 від 17.12.2018, №ІUА125110/2018/424593 від 12.12.2018 року.
Причини не врахування останніх при прийнятті спірного рішення в останньому не зафіксовано. Пояснення щодо вказаного відсутні і у відзиві на позовну заяву.
Стосовно доводів митного органу в частині того, що покупець і продавець є пов'язаними особами, а дана взаємозалежність могла вплинути на вартість товарів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин 12-14 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що законодавець покладає саме на орган доходів та зборів обґрунтування впливу взаємозв'язку між позивачем та продавцем на вартість товару.
Так як відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв'язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 Митного кодексу України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо наявних розбіжностей у документах, не надання певних документів, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги, оскільки такі обставини не зафіксовані в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000047/2 від 21.01.2019 року.
З огляду на викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000047/2 від 21.01.2019 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125010/2019/00017 від 21.01.2019.
Стосовно рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/00055/2 від 22.01.2019 року та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125010/2019/00019 від 22.01.2019 року, колегія суддів зазначає наступне.
У рішенні відповідачем зазначено:
- у даті інвойсу № 901978525 та узгодженому додатку №544 наявна розбіжність, а саме узгодженість інвойсу 15.01.2019 року, а додатку №544 16.01.2019 року;
- також наявна розбіжність у визначенні дати оплати за товар 16.05.2019 року, що суперечить вимогам контракту від 10.11.2014 № 10/11/14/01;
- відсутні посилання в інвойсі від 16.01.2019 № 910051 на додаток від 16.01.2019 № 544 із зазначенням посилання на номер замовлення (Order no) № 702597.
Вказані недоліки, як правильно зазначив суд першої інстанції, жодним чином не впливають на визначення числових значень митної вартості та не можуть вказувати на заниження позивачем митної вартості.
До того ж в інвойсі від 16.01.2019 № 910051 наявне посилання на контракт від 10.11.2014 № 10/11/14/01, що, в свою чергу, дає можливість визначити асортимент, кількість та ціни на товар згідно від 16.01.2019 № 544. Окрім цього позивачем електронним повідомленням було надано замовлення №702597.
Щодо поданого декларантом прас-листа та висновку ДП «Держзовнішінформ», колегія суддів зазначає, що такі документи не мають імперативного характеру та не є документами, що підтверджують митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості. Прайс-лист є документом довільної форми, що має додатково-інформаційний характер, а тому відповідач безпідставно посилається на неможливість визначення митної вартості за ціною договору.
Повний опис товару та одиниця виміру визначені в наданому до митного органу контракті і зазначення лише номеру (маркування) товару в прайс-листі, є достатнім для ідентифікації товару, а тому висновок відповідача в даному випадку є безпідставним.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення № UA125000/2019/00055/2 від 22.01.2019 року та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125010/2019/00019 від 22.01.2019 року.
Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/00062/2 від 23.01.2019 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125010/2019/00023 від 23.01.2019 колегія суддів зазначає наступне.
У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що рівень митної вартості товару заявленого за МД №UА125010/2019/000902 значно нижчий рівня митної вартості подібних товарів згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ, при цьому в ДМВ зазначено, що покупець і продавець є пов'язаними особами, дана взаємозалежність могла вплинути на вартість товарів.
Колегією суддів вже надавалась оцінка таким твердженням відповідача та зазначалось, що відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за нього. Також відповідачем не надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв'язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 Митного кодексу України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.
Між тим позивачем до митного оформлення, було подано пакети документів передбачених частиною другою статті 53 МК України. Вказані документи, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачем неодноразово імпортувались ідентичні товари, по тому ж контракту, на тих же умовах (ціна товару згідно контракту - 0,61 евро/кг, а заявлена декларантом митна вартість товару становила - 0,88 USDза 1 кг (0,77 евро/кг), умови поставки СРТ (Київ), що підтверджується МД, копії яких додаються: №UА 125110/2018/419338 від 08.10.2018, № UА 125110/2018/424185 від 10.12.2018, № UА 125110/2018/424757 від 17.12.2018 №UА125110/2018/424593 від 12.12.2018, № UА125110/2018/417025 від 05.09.2018, № UА125110/2018/419190 від 05.10.2018, №UА125110/2018/423075 від 26.11.2018.
Митна вартість товару за цими деклараціями була визначена - 0,88 за 1 кг (0,77 євро/кг) та була прийнята митним органом, що свідчить про визнання митницею заявленої декларантом митної вартості, а тому під час оформлення товару у січні 2019 році заявлена декларантом митна вартість ґрунтувалась на визнаних раніше митницею митних вартостях відповідно до частини 2 статті 64 Митного кодексу України.
Суд звертає увагу, що ані у спірних рішеннях, ані у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено причин не врахування попередніх митних декларації, які пройшли митне оформлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В даному випадку відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.
У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом.
Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. Оскільки в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості такі дані відсутні, колегія суддів вважає, що рішення відповідача №UA125000/2019/00062/2 від 23.01.2019 та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125010/2019/00023 від 23.01.2019 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю.Коротких