Справа № 826/15959/18
08 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М. перевіривши матеріали апеляційної скарги Верховного Суду на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду, третя особа: Вища кваліфікаційна комісія суддів України про перерахунок посадового окладу, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Верховний Суд подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у вказаній частині відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Так, відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Верховного Суду України та Верховного Суду з вимогами, щодо перерахунку посадового окладу, тобто з вимогами немайнового характеру.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року задоволено позовну вимогу до Верховного Суду України.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Таким чином, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, в даному випадку, становить (704,80 грн.)*150% = 1057,20 грн.
Отже, Верховний Суд при зверненні до суду з апеляційною скаргою про скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року повинен був сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, тобто 1057,20 грн. (0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.)*150%).
Так, Верховним Судом до апеляційної скарги було додано платіжне доручення про сплату судового збору № 101 від 03 лютого 2021 року у розмірі 528,60 грн.
Отже, судовий збір при поданні апеляційної скарги було сплачено не в повному обсязі (1057,20 грн. - 528,60 грн.) 528,60 грн.
Таким чином, Верховному Суду необхідно було доплатити суму судового збору у розмірі - 528,60 грн., (1057,20 грн. - 528,60 грн.).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи 26 жовтня 2020 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у порядку письмового провадження.
Копію зазначеного судового рішення Верховний Суд отримав 30 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
Апеляційну скаргу Верховний Суд подав до Шостого апеляційного адміністративного суду 04 березня 2021 року.
Листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року апеляційну скаргу вказану апеляційну скаргу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва для виконання вимог ст. 188 КАС України у редакції від 06 липня 2005 року, оскільки відповідно до п. 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігається порядок подачі апеляційних скарг та надсилання їх до суду апеляційної інстанції, що діяв до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційна скарга надійшла до суду першої інстанції 11 березня 2021 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, Верховним Судом було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року, яке отримано ним 30 жовтня 2020 року, та про що зазначено в апеляційній скарзі.
Верховний Суд зазначав, що ним пропущено строк апеляційного оскарження з поважних причин, позаяк у зв'язку з поширенням випадків захворюваності на коронавірусну хворобу (СОVID-19) у Верховному Суді, організацією позмінної та дистанційної роботи у структурних підрозділах апарату суду, та збільшенням випадків виявлення контактних осіб, що не залежало від волі Відповідача та могло спричинити поширення хвороби у разі контактів з Третіми особами, технічні та організаційні можливості дотримання процесуальних строків та вчасного оскарження судових рішень, учасником яких є Верховний Суд, було суттєво обмежено.
На підставі зазначеного, просив суд поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати неналежна організація роботи відповідних структурних підрозділів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень належних заходів щодо організації роботи своїх структурних відділів не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 року 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
У зв'язку з цим обставини, пов'язані з неналежною організацією правової роботи установи чи організації не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, Верховний Суд, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України.
Вказаній особі було надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, шляхом звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, де необхідно було вказати інші підстави для його поновлення, а також надавши документ про сплату судового збору.
Разом з цим, станом на 06 квітня 2021 року, Верховним Судом не вказано жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не підтверджено їх належними в розумінні положень ст.ст. 72,73, КАС України доказами та не додано документ про сплату судового збору, а отже не виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Розглянувши клопотання Верховного Суду про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року, яке заявлено в апеляційній скарзі, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно відомостей повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху вручено Верховному Суду 22 березня 2021 року.
Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді сплинув 01 квітня 2021 року.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховному Суду було надано достатній строк для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року, вказавши інші причини його пропуску, надавши відповідні докази, а також для сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 КАС України, -
У задоволенні клопотання Верховного Суду про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Верховного Суду на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду, третя особа: Вища кваліфікаційна комісія суддів України про перерахунок посадового окладу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко