Справа № 640/4333/20 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
06 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т.
Пилипенко О.Є.
судді:Собків Я.М.
за участю секретаря: Зуєнка Д.П.
за участю:
представника позивача Свиридюк С.М.,
представника скаржника Любаренко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.12.20 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про застосування заходів реагування ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ГУ ДСНС у місті Києві) з позовною заявою до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, який розташований за адресою: вул. Метрологічна, 1 в Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печатки на головний електрощит гуртожитку. Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, пов'язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про застосування заходів реагування, - задоволено.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, який розташований за адресою: вул. Метрологічна, 1 в Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печатки на головний електрощит гуртожитку.
Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
У зверненні постанови до негайного виконання та встановленні контролю Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві за виконанням рішення суду, - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що належним відповідачем у даній справі має бути Національна академія наук України, а не Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук. Крім того зазначає, що зупинення експлуатації гуртожитку Національної академії наук України матиме несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів інших осіб, а саме позбавлення мешканців гуртожитку свого житла.
На адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому останній просив апеляційну скаргу третьої особи залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.01.2020 ГУ ДСНС України у м. Києві прийнято наказ №11 (з основної діяльності) про проведення позапланових перевірок, відповідно до пункту 54 додатку до якого державному інспектору доручено в період з 08.01.2020 по 21.01.2020 провести позапланову перевірку гуртожитку Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України за адресою: вул. Метрологічна, 1 в Голосіївському районі міста Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
На підставі зазначеного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 03.01.2020 №248 на проведення позапланової перевірки гуртожитку Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України за адресою: вул. Метрологічна, 1 в Голосіївському районі міста Києва, на ім'я провідних інспекторів відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Коломійця Р.В. та Говоращука Д.О .
Перед початком здійснення перевірки уповноваженій особі відповідача вручено копію посвідчення на проведення перевірки від 03.01.2020 №248 та службові посвідчення, які засвідчують особи перевіряючих.
Так, 08.01.2020 ГУ ДСНС у м. Києві на підставі вищевказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 08.01.2020 №1.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення гуртожитку Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
п. 5 розділу II ППБУ - не проводяться практичні відпрацювання всіма задіяними працівниками інструкції, шо визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, не рідше одного разу на півроку;
п. 8 розділу II 8 ППБУ - приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";
п. 12 розділу II ППБУ - з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння не створено добровільну пожежну охорону. Порядок функціонування добровільної пожежної охорони затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564;
п.2.5 розділу ІІІ, ППБУ - дерев'яні конструкції, горища не оброблено вогнетривкою сумішю із складанням акту про виконані роботи;
п. 2.7 розділу III ППБУ - наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об'єкт, не призначено посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву;
пункт 2.4. розділу III ППБУ - клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди;
п. 2.16 розділу III ППБУ - у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат не розкриваються, не розсуваються або не знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати повинні бути відчинені (зняті);
п. 22 п. 2.28 глави 2 розділу III ППБУ - не підтверджено показники пожежної небезпеки килимів та іншого покриття підлоги, прокладеного на шляхах евакуації, щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум'я;
п. 2.33 глави 2 розділу III ППБУ - не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів);
п. 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - двері на шляхах евакуації замкнуті на замки, що важко відчиняються зсередини;
п. 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - захаращені шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами, (коридор 1 та 2 поверхів);
п. 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - улаштовано у сходових клітках приміщення (1-й поверх);
п. 2.2 розділу III ППБУ - не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечено їх технічне обслуговування;
п. 2.32. розділу III ППБУ - евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;
п. 1.19. розділу III ППБУ - керівник об'єкта своїм розпорядчим документом не визначив спеціальні місця для куріння, з позначенням відповідним знаком або написом, та встановленням урни або попільниці з негорючих матеріалів;
п. 1.20. розділу IV ППБУ - замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проведено;
п. 5.7. розділу VI ППБУ - дозволяється користуватися безпосередньо в кімнатах гуртожитку, електронагрівальними приладами. Для цієї мети адміністрацією повинні бути обладнані спеціальні місця (спеціальне місце не обладнано);
п. 1.18 розділу IV ППБУ - допускається експлуатація світильників з лампами розжарювання без суцільного захисного скла, (кабінет завідуючої, коридор 1 та 2 поверхів, кухня 1 та другий поверхи);
п. 1.18 розділу IV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів в електророзподільній коробці в приміщенні котельні не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (кабінет завідуючої, електрощитова, коридор 1 -го поверху);
п. 1.18. розділу IV ППБУ - дозволяється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м. від електроустаткування та під електрощитами, (електрощитова);
п. 1.17 розділу IV ППБУ - електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (2-й поверх);
п. 1.18 розділу IV ППБУ - дозволяється користування пошкодженими розетками, (кабінет завідуючої, коридор 1 та 2 поверхів);
п. 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог;
п. 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається використання подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ (коридор 1 поверху);
п. 1.1 розділу V ППБУ, додаток Б ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі та територія не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв'язком;
п. 1.1. розділу V ППБУ - СПЗ перебувають в несправному стані та не виконують покладені на них функції;
п.1.2. розділу V ППБУ, Наказ МВС України від 30.03.2015 №349 розділ І, п. 3, п.п. 1 - сигнал від контрольно-приймального приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження. Підпункт 9 пункту 2.1 розділу ІV ППБУ - на будівлі відсутні покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) місць розташування пожежних гідрантів і водойм з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
пп. 3 п. 2.2 розділу V ППБУ - допускається розміщення пожежних рукавів в шафах пожежних кранів не приєднаних до крана та ствола (коридор 1 та 2 поверхів);
пп. 2 п. 2.2 розділу V ППБУ - пожежний кран-комплект не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля, (коридор 1 та 2 поверхів);
п. 2.2., п/п.9. розділу V ППБУ - пожежним кран-комплектам не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, (коридор 1 та 2 поверхів);
пу. 5.6 глави 5 розділу VI ППБУ - черговий персонал, а також мешканці не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі (порушення п. 9.24. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі»;
абз. перший п. 5.1 глави 5 розділу VI ППБУ - не всі громадяни, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей в гуртожиток ознайомлено адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис);
абз. перший п. 5.1 глави 5 розділу VI ППБУ - у житлових кімнатах відсутня стисла пам'ятка для мешканців про правила пожежної безпеки;
абз. перший частини другої статті 57 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України) - не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
п. 3 частини першої статті 20 КЦЗ України - у приміщеннях будівлі не обладнано сучасний куточок цивільного захисту населення;
п. 4 частини першої статті 20 КЦЗ України - евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб'єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій не організовано та не здійснюються;
п. 8 частини першої статті 20 КЦЗ України - навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено;
частина друга статті 20 КЦЗ України - штатні працівники (спеціальні підрозділи) цивільного захисту або спеціально призначені особи з питань цивільного захисту відсутні.
Окрім того, 08.01.2020 ГУ ДСНС у м. Києві винесено припис відповідачу про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №3 та складено протокол про адміністративне правопорушення КИ №018054 відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення на ОСОБА_3 (відповідальну особу за протипожежну безпеку по гуртожитку згідно з наказом від 02.01.2020 №3).
У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
Пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України. передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
За приписами пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки.
Статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III "Про об'єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що суб'єкт господарської діяльності це юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки; об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Частиною першою та четвертою статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).
Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з частинами першою та другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою 08.01.2020 ГУ ДСНС у м. Києві у гуртожитку, який розташований за адресою: вул. Метрологічна, 1 в Голосіївському районі міста Києва, підтверджується факт допущення відповідачем порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть сама по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
Колегія суддів враховує, що відповідачем не заперечується наявність встановлених позивачем порушень. Окрім того, відповідач зазначає, що з метою виконання окремих пунктів припису від 08.01.2020 №3 річним планом закупівель на 2021 рік буде передбачено придбання товарів (нових вогнегасників, пожежних кранів діаметром 50 мм, укомплектований пожежний щит) та проведені профілактичні роботи автоматичної системи пожежної сигналізації.
В судовому засіданні представник позивача вказував, що відповідач не звертався з проханням проведення перевірки.
Доказів усунення виявлених порушень в матеріали справи не подано.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що належним відповідачем у даній справі має бути Національна академія наук України, а не Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук, так як обов'язок забезпечення пожежної безпеки покладено на власника - Національну академію наук України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки для забезпечення обслуговування та утримання у належному технічному стані гуртожиток по вул.Метрологічній, 1 в Голосіївському районі міста Києва його передано на баланс Державному житлово-комунальному підприємству Національної академії наук України відповідно до Розпорядження Національної академії наук України №291 від 02.03.2000 «Про передачу з балансу на баланс».
Згідно з частиною третьою статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Колегія суддів звертає увагу, що забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб'єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об'єкта підвищеної небезпеки.
Даний висновок узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №826/1024/18.
Щодо посилання третьої особи на те, що зупинення експлуатації гуртожитку Національної академії наук України матиме несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів інших осіб, а саме позбавлення мешканців гуртожитку свого житла, не заслуговують на увагу, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими вимоги позивача про застосування заходів реагування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.12.20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 07 квітня 2021 року.
Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька
судді:О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків