01 квітня 2021 року м. Ужгород№ 260/3854/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Полянич В.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
сторони у судове засідання не зявилися;
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання (спонукання) відповідача надати позивачеві рішення на звернення від 27.08.2020 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 27.08.2020 року подала документи до відповідача для призначення пенсії за вислугою років, однак відповідач не надав позивачеві рішення за результатом розгляду її заяви про призначення пенсії, у зв'язку з чим порушив вимоги статті 20 Закону України "Про звернення громадян". З огляду на викладене позивач просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак надіслала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що за результатом розгляду заяви позивача від 27.08.2020 року відповідачем було прийнято рішення про призначення пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення за призначенням пенсії про, що було повідомлено позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач 27.08.2020 року звернулася до Берегівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.18 зворотній бік, а.с. 50).
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, при цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та строки призначення пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Так, пенсії за вислугу років працівникам освіти призначаються відповідно до п. «е» ст. 55 Закону №1788-ХІІ і Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909 (далі по тексту - Перелік №909).
Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно пункту 4.1 розділу 4 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справ.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, за результатами розгляду заяви позивача від 27.08.2020 року, відповідачем, з дотриманням термінів визначених Порядком №22-1, було прийнято рішення про призначення позивачеві пенсії за вислугу років згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати звернення за призначенням пенсії, про що було повідомлено позивача.
Виплата пенсії позивачеві здійснюється з жовтня 2020 року через визначену нею банківську установу. Розмір пенсії позивача станом на 27.08.2020 року становив 3788,24 грн.
Так, позивач неодноразово зверталася як особисто так і з письмовими зверненнями до відповідача з питань призначення такій пенсії за вислугу років.
Листами від 23.10.2020 року № 2290-2549/П- 02/8-0700/20, від 19.11.2020 року №2506-2644/П-02/8-0700/20, від 30.11.2020 року №2621-2890/П-02/8-0700/20 відповідачем було неодноразово повідомлено позивача про призначення такій пенсії за вислугу років згідно заяви від 27.08.2020 року, а тому твердження позивача про те, що їй невідомо про прийняте рішення, щодо призначення їй пенсії за вислугу років не відповідає дійсності.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів та обставин справи, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, з огляду на відмовуу завдоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ 20453063) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 06.04.2021 року.