05 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/368/21
категорія 110000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.
за участю: представника позивача - Свінцицький Л.В.,
представника відповідача - Білий В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Чайківка" до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправними дій,
встановив:
Приватне підприємство "Чайківка" звернулося з позовом про визнання протиправними дії посадових осіб Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо складання та направлення претензії №109-2.5/26 від 29.10.2020року та розрахунку розміру відшкодування шкоди.
21.01.2021року Позивач подав уточнену позову заяву з додатковим обґрунтуванням позовних вимог.
Ухвалою суду від 27.01.2021року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 23.02.2021року в судовому засіданні за клопотанням представника Позивача оголошено перерву для надання можливості подати відповідь на відзив на позовну заяву.
Судове засідання у справі, призначене на 04.03.2021року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання клопотань щодо можливості врегулювання спору в позасудовому порядку.
В судовому засіданні представник Позивача, Приватного підприємства "Чайківка", позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що посадові особи Відповідача в порушення вимог чинного законодавства склали розрахунок розміру відшкодування шкоди за період часу з 18.04.2019року по 22.07.2019року. Такий розрахунок складався за Методикою, затвердженою в Мінюсті лише 07.05.2020року.
На думку представника Позивача, ні в акті перевірки, ні в приписі, ні в претензії не зазначено конкретних вимог щодо допущених порушень, а тому такі дії посадових осіб Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо складання та направлення претензії №109-2.5/26 від 29.10.2020року та розрахунку розміру відшкодування шкоди є протиправними.
Представник Відповідача, Державної екологічної інспекції Поліського округу, в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників Сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено та визнається сторонами, що уповноваженими особами Відповідача в період з 18.04.2019року по 26.04.2019року була проведена планова перевірка з питань дотримання Приватним підприємством "Чайківка" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, підтримання і охорони природних ресурсів, про що був складений акт перевірки (а.с. 7-26).
За результатами перевірки 26.04.2019року Позивачу був внесений припис про усунення виявлених окремих порушень вимог Водного кодексу України, Закону України ""Про охорону атмосферного повітря" та Закону України "Про відходи" (а.с.27-28).
Правомірність дій Відповідача щодо призначення вказаної перевірки, її проведення та щодо правомірності припису від 26.04.2019року Позивачем не оскаржуються, а тому в розумінні вимог ст.9 КАС України не є предметом судового розгляду в межах даної справи.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Відповідачем 29.10.2020року Позивачу направлено оскаржувану претензію №109-2.5/26 та розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Суть спору в межах даної справи зведена виключно щодо правомірності дій уповноважених осіб Відповідача щодо складання та направлення оскаржуваних претензії та розрахунку розміру відшкодування збитків.
Суд враховує, що відповідно до статті 10 Закону України від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі - Закон N 2707-XII), підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан зобов'язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо.
Згідно зі статтею 11 Закону N 2707-XII, для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону N 2707-XII визначена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, також і у разі перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Одночасно суд враховує, що згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року N 1264-XII (надалі - Закон N 1264-XII) порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі за допущенні наднормативні, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Безспірно, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом з тим, з огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес. Заінтересованість Позивача повинна мати об'єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для надання особі судового захисту, про який вона просить, недостатньо лише твердження Позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.
У розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення. Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені Відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і Позивачем.
Позивач не врахував, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивач не врахував, що за приписами статті 20-2 Закону N 1264-XII Відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, окрім іншого, має право:
- пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п."г") ;
- вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах (п."й").
Більш того, відповідно до вимог підпункт 8 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. N 275 має право пред'являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховувати їх розмір, звертатися до суду з відповідними позовами.
Зазначене свідчить, що Відповідач (його посадові особи) має право пред'являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховувати їх розмір, і в подальшому звертатися до суду з відповідними позовами.
Разом з тим, між Позивачем та Відповідачем відсутній юридичний спір так як пред'явлена претензія та складений розрахунок розміру збитків не породжують для Позивача жодних правових наслідків та обов'язкових дій, невиконання яких може бути підставою для застосування відповідних санкцій.
Спірний розрахунок розміру збитків не є рішенням Відповідача як суб'єкта владних повноважень, а є лише носієм певної доказової інформації про суму збитків завданих, виявленими порушеннями вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та їх дотримання.
Правомірність такого розрахунку, як доказу щодо розміру шкоди, в тому його числі його відповідність вимогам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28 квітня 2020 року N277, може розглядатися судом виключно в рамкам можливого майбутнього звернення Відповідача з позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Оскаржувана претензія Відповідача також не є рішенням Відповідача як суб'єкта владних повноважень, а є лише за своєю суттю пропозицією Позивачу в добровільному порядку відшкодувати збитки, про що прямо зазначено в тексті претензії (а.с.29-30).
Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача є безпідставними, так як не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат в даній справі, відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову Приватного підприємства "Чайківка" до Державної екологічної інспекції Поліського округу відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 07 квітня 2021 року