Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 квітня 2021 р. Справа№200/2034/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , місто реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85700, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Обручева, будинок 17, код ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 лютого 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного із позовною заявою до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії за віком за період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2018 року в сумі 65 065,96 грн. та стягнення пенсії за віком за минулий період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2018 року у загальній сумі 65 065,96 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є пенсіонером і відповідно до довідки від 11 жовтня 2017 року її взято на облік як особу, яка тимчасово перемістилась з тимчасово окупованої території України під час проведення антитерористичної операції до м. Волноваха. З травня 2015 року їй було призупинено виплату пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року у справі № 200/12740/18-а відповідача зобов'язано виплатити позивачеві пенсію за період з травня 2015 року по травень 2018 року.
Листом від 07 квітня 2020 року відповідач повідомив відділ державної виконавчої служби, в якій знаходився виконавчий лист про стягнення пенсії за рішенням суду від 21 грудня 2018 року про те, що з 01 червня 2018 року пенсійні виплати позивачу поновлені та здійснено нарахування суми пенсійної виплати з 01 травня 2015 року по 31 травня 2018 року у загальній сумі 65 065,96 грн. Заборгованість за рішенням суду обліковується в Пенсійному фонді та не виплачується як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування і фактично буде виплачена після отримання фінансового ресурсу. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її конституційні права та Закон України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а. с. 1-2).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 20-21).
З 04 березня 2021 року по 26 березня 2021 року суддя Черникова А.В. перебувала на лікарняному.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
23 березня 2021 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
У відзиві відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку у Волноваському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року по справі № 200/12740/18-а, в межах своїх повноважень, відповідач здійснив нарахування суми пенсійної виплати за період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2018 року, заборгованість частково було здійснено, і тому на день звернення позивача до суду заборгованість становить 59 519,89 грн. На теперішній час заборгованість по пенсії, яка складає у сумі 59 519,89 грн. позивачу не виплачена у зв'язку з відсутністю фінансування, при цьому зазначає, що відповідачем неодноразово направлялись листи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо потреби на фінансування по пенсійним справам, по яким винесено судове рішення, проте до наступного часу виплати не здійснені, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а. с. 28-30).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 (а. с. 4-5).
Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 позивач є пенсіонером за віком (а. с. 7).
Відповідно до довідки від 11 жовтня 2017 року № 0000363525 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_1 (а. с. 6).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року по справі № 2005/12740/18-а Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецькій області зобов'язано виплатити пенсію позивачу за період з травня 2015 року по травень 2018 року (а. с. 14-19).
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 травня 2019 року вбачається, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по виконавчому листу № 200/12740/18-а відкрито виконавче провадження (а. с. 8).
Листом відповідача від 07 квітня 2020 року № 1030-2/10-11-33 направленого на адресу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомлено про виконання судового рішення по справі № 200/12740/18-а, із зазначенням поновлення виплати пенсії з червня 2018 року. В листі відповідач зазначає, що за відсутності відповідного фінансування, виплата заборгованості не можлива (а. с. 9).
15 червня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області винесена постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі поданого листа відповідача від 07 квітня 2020 року № 1030-2/10-11-33 (а. с. 10).
Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на позов, спірними питанням у справі є неправомірність невиплати заборгованості по пенсії за період з травня 2015 року по травень 2018 року включно у сумі 65 065,96 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон № 1058-IV).
Відповідно ст. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-IV , пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 4 п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1) нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII, Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), який набрав чинності 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.
Відповідно до ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, але не отримані з вини органу, що призначає пенсію, виплачуються одноразово, за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Як встановлено судом рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року відповідача зобов'язано виплатити позивачеві пенсію за період з травня 2015 року по травень 2018 року.
З довідки від 17 березня 2021 року про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії позивача, наданої відповідачем разом із відзивом на позов, вбачається, що позивачу фактично нарахована, але не виплачена пенсія за період з травня 2015 року по березень 2018 року включно у загальній сумі 59 519,89 грн. (а. с. 31-32).
Також, у відзиві відповідач зазначає, що здійснило часткову виплату пенсії позивачу за спірний період, а саме: на теперішній час заборгованість по пенсії перед позивачем складає за період з 01 травня 2015 року по 31 березня 2018 року у загальній сумі 59 519,89 грн. (а. с. 31-32).
Отже, станом на час розгляду даної справи встановлена заборгованість з пенсії позивача за період: з 01 травня 2015 року по 31 березня 2018 року включно у загальній сумі 59 519,89 грн., яка не виплачена на день розгляду справи.
Отже, позовні вимоги в частині періоду та стягнення заборгованості по пенсії підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності коштів на виплату заборгованості, оскільки відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 8 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 195 року, прийнята Радою Європи, згідно з якою користування правами та свободами, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЧ як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 7 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 3 грудня 2010 року у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана і Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Відповідно до ст. 47 Закону Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Верховний суд України 6 жовтня 2015 року ухвалив постанову по справі № 608/1189/14-а, де зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право (право на отримання пенсії).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи та встановлені судом обставини суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії за віком за минулий період з 01 травня 2015 року по 31 березня 2018 року у сумі 59 519,89 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача пенсії за період з 01 травня 2015 року по 31 березня 2018 року включно у сумі 59 519,89 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 01 березня 2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. ч. 3, 8 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області суму судового збору на користь Державного бюджету України в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії за віком за період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2018 року в сумі 65 065,96 грн. та стягнення пенсії за віком за минулий період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2018 року в загальній сумі 65 065,96 грн., - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 травня 2015 року по 31 березня 2018 року у загальній сумі 59 519,89 грн.
Стягнути з Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85700, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Обручева, будинок 17, код ЄДРПОУ 42169496) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , місто реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пенсію за минулий період з 01 травня 2015 року по 31 березня 2018 року у загальній сумі 59 519,89 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень 89 копійок).
Стягнути з Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85700, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Обручева, будинок 17, код ЄДРПОУ 42169496) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 07 квітня 2021 року.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова