Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 квітня 2021 р. Справа№200/1219/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов'язання розглянути заяву та замінити посвідчення, встановити відсутність компетенції,
02.02.2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Донецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач1), Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач2) про визнання протиправними і скасування рішень від 21.08.2019 року по 23.12.2019 року.
В обґрунтування позову Позивач зазначив, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії « НОМЕР_1 «с», виданим 25 липня 2011 року Донецькою обласною державною адміністрацією. 16 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача1 з заявою про заміну посвідчення серії « НОМЕР_1 «с» на відповідне посвідчення нового зразка, затвердженого додатком 3 до постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551. Однак Донецька обласна державна адміністрація в порушення вимог постанови 551 доручила розгляд заяви позивача Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, який, на думку позивача, не має таких повноважень. Зазначає, що в його заяві не йшлося про видачу посвідчення, оскільки ОСОБА_1 вже має посвідчення, а йшлося про його заміну.
Просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення,
- визнати протиправними дії Донецької обласної державної адміністрації щодо доручення ДСЗН ДОНОДА розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення,
- зобов'язати Донецьку обласну державну адміністрацію розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення та замінити посвідчення серії « НОМЕР_1 «с», видане 25 липня 2011 року Донецькою обласною державною адміністрацією, на відповідне посвідчення нового зразка, затвердженого додатком 3 до постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551;
- визнати протиправними дії ДСЗН ДОНОДА щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року до Донецької обласної державної адміністрації про заміну посвідчення;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) ДСЗН ДОНОДА розглядати заяву ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року до Донецької обласної державної адміністрації про заміну посвідчення.
Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем2 03.03.2021 року до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що за дорученням облдержадміністрації заяву позивача про заміну посвідчення було розглянуто Департаментом, оскільки Департамент є структурним підрозділом, який відповідає за цей напрямок роботи. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідачем1 03.03.2021 року до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що дії облдержадміністрації повністю відповідають вимогам чинного законодавства та облдержадміністрація жодним чином не обмежувала та не порушувала права позивача. Обов'язковою умовою для видачі посвідчення є рішення регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян. Отже вимоги позивача щодо видачі облдержадміністрацією посвідчення за відсутності рішення Регіональної комісії є передчасними. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 18 лютого 2021 року клопотання позивача про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 23 березня 2021 року клопотання представника відповідача про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатен здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
25 липня 2011 року позивачу видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 851688, ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності, причина інвалідності - каліцтво від вибуху вибухових речовин, боєприпасів, військового озброєння часів ВВВ, захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
16 грудня 2020 року позивач звернувся до Донецької обласної державної адміністрації з заявою, в якій просив замінити посвідчення серії «А» № НОМЕР_3 «с», видане 25 липня 2011 року Донецькою обласною державною адміністрацією, на відповідне посвідчення нового зразка, затвердженого додатком 3 до постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551; видати взамін посвідчення серії « НОМЕР_1 «с» посвідчення відповідного зразка, затвердженого додатком 3 до постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551.
У відповідь позивач отримав від Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації лист за № С-2020-11-1.4.1-2174 від 23.12.2020 року, в якому зазначено, що за дорученням обласної державної адміністрації Департаментом розглянута заява позивача про заміну посвідчення. Зазначено, що 25.11.2019 позивач звернувся до управління соціального захисту населення Краматорської міської ради із заявою щодо видачі посвідчення нового зразка. Краматорською міською радою 02.12.2019 надіслано подання до Регіональної комісії з питання розгляду його справи. Регіональною комісією 12.12.2019 розглянуто копії документів позивача, наданих Краматорською міською радою, щодо видачі посвідчення «Потерпілі від Чорнобильської катастрофи» та винесено рішення направити лист до Краматорської міської ради стосовно надання документів у повному обсязі, які містяться у справі позивача та знаходяться в управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, а у разі їх відсутності - надати заявнику всебічну допомогу в отриманні вищезазначених довідок, у зв'язку з тим, що наданих документах відсутні довідки, передбачені постановою Кабінету Міністр України від 11 липня 2018 р № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорій громадян».
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон 796).
Відповідно до ст. 9 Закону 796, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до ст. 11 Закону 796, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
Причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Статтею 14 Закону № 796 визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;
3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.
Відповідно до ст. 15 Закону № 769, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до приписів статті 65 Закону № 796, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Постанова № 551).
Так, пунктом 2 Постанови №551 затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
При цьому, пунктом 3 Постанови № 551 передбачено дозвіл до 01.01.2019 використовувати для видачі громадянам усіх категорій, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", раніше виготовлені бланки посвідчень за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 "Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 20.01.1997 № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 21.08.2001 № 1105 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51".
У пункті 7 вказаної Постанови зазначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно:
- забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;
- утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;
- провести до 1 січня 2020 р. заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень:
особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;
особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
Згідно із пунктом 11 Порядку, затвердженого Постановою №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Посвідчення видаються, зокрема:
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;
- особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Розпорядженням голови Донецької ОДА від 21.08.2018 року № 1026/5-18 «Про регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для вирішення питань щодо визначення статусу осіб: учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, потерпілих від Чорнобильської катастрофи (включаючи дітей), громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, створено регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - регіональна комісія) та затверджено її положення.
Відповідно до п. 4 зазначеного Положення до основних завдань регіональної комісії відноситься
1) аналіз та розгляд документів, які відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 11 липня 2018 року № 551, є підставою для видачі посвідчень,
2) розгляд питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії;
4) прийняття рішення щодо видачі (відмови у видач, вручення) відповідних посвідчень згідно з нормами Порядку.
Організаційно-технічне та інформаційне забезпечення діяльності Регіональної комісії здійснює Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (п. 14 Положення).
Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених норм, саме до компетенції Комісії віднесено розгляд поданих документів та прийняття рішення щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Судом встановлено, що 25.07.2011 року позивачу видано безстрокове посвідчення серії НОМЕР_2 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), відповідно до якого йому визначено статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, посвідчення позивача повинно бути замінено відповідно до пункту 11 Порядку № 551, на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
Суд зауважує, що позивач отримав посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2011 році на підставі необхідних документів. При цьому, позивач не може нести відповідальність за те, що його особова справа залишилась у м. Донецьк, на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та як наслідок бути позбавленим права отримання пільг, встановлених законодавством для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З наданих до суду документів, вбачається, що для видачі посвідчення позивачем Відповідачу1, зокрема, надавались підтверджувальні документи, а саме нотаріально засвідчена копія довідки обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 851688 від 02.10.2020 року.
Водночас суд зауважує, що ані Закон №796, ані Порядок №551 не передбачають повноважень облдержадміністрацій перевіряти документи, які подаються заявником щодо встановлення причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, посвідчення видаються виключно на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.
Механізм реалізації взаємодії регіональної комісії та обласної державної адміністрації прописаний у пп. 4 п. 5 Положення про Регіональну комісію. Тобто врегіональна комісія має звернутись до уповноваженої особи ОДА із клопотанням щодо прийнятого рішення про видачу/заміну посвідчення.
В даних правовідносинах будь-яке рішення регіональної комісії щодо позивача відсутнє, вимоги до регіональної комісії позивачем не заявлені.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Порядок, затверджений постановою КМУ № 551, взагалі не передбачає процедуру саме заміни посвідчення, у зв'язку з чим відповідачі діяли у спосіб, який визначений відповідно Постановою КМУ № 551 та здійснювали відповідні дії для підтвердження статусу позивача, які не мали наслідків повторності встановлення статусу, оскільки іншого механізму не визначено та не передбачено постановою.
Таким чином вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Донецької обласної державної адміністрації щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення та зобов'язання Донецької обласної державної адміністрації розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення та замінити посвідчення серії « НОМЕР_1 «с», видане 25 липня 2011 року Донецькою обласною державною адміністрацією, на відповідне посвідчення нового зразка, затвердженого додатком 3 до постанови КМУ від 11 липня 2018 р. № 551 - задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про визнання протиправними дій Донецької обласної державної адміністрації щодо доручення ДСЗН ДОНОДА розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року про заміну посвідчення, визнання протиправними дій ДСЗН ДОНОДА щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року до Донецької обласної державної адміністрації про заміну посвідчення; встановлення відсутності компетенції (повноважень) ДСЗН ДОНОДА розглядати заяву ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року до Донецької обласної державної адміністрації про заміну посвідчення, суд зазначає наступне.
Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, який є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, діє на підставі Положення про Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 08.05.2020 року № 465/5-20 та відповідно до пункту 6 цього Положення серед повноважень цього органу є, зокрема, виконання таких функцій, як організація та координація роботи, пов'язаної з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено неправомірності дій відповідача2 стосовно надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 16 грудня 2020 року. Крім того, позивачем не доведено порушення своїх прав внаслідок надання відповіді саме відповідачем2.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності з вимогами ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, код в ЄДРПОУ 00022473), Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Рум'янцева, б. 16, код в ЄДРПОУ 25917627) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов'язання розглянути заяву та замінити посвідчення, встановити відсутність компетенції - відмовити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський