07 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1200/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури до Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,,
Заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави з позовом до Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області (далі - Люблинецька селищна рада, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей, зобов'язавши вчинити дії, спрямовані на утворення служби у справах дітей у складі виконавчих органів ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей покладається на служби у справах дітей, зокрема, на виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад, а тому органи місцевого самоврядування зобов'язані утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад служби у справах дітей. Вказує, що невиконання Люблинецькою сільською радою діючих вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення належного захисту прав дітей.
Ухвалою від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини другої статті 257 КАС України.
У відзиві на позов відповідач заперечив позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування цієї позиції вказав, що у позовній заяві наводяться доводи стосовно бездіяльності органу місцевого самоврядування - Люблинецької селищної ради, а саме не створення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей. На підтвердження даних доводів наводиться ряд нормативно - правових актів, що стосуються діяльності служби у справах дітей, проте в наведених законодавчих актах відсутні норми, якими покладається на органи місцевого самоврядування обов'язок стосовно створення служби у справах дітей, як виконавчого органу органів місцевого самоврядування. Вказує, що на даний час на території Ковельського району, в тому числі на території Люблинецької територіальної громади реалізація державної політики у сфері сім'ї та дітей здійснюється органом виконавчої влади - службою у правах дітей Ковельської РДА, зокрема і безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які є мешканцями громади. Структурний підрозділ РДА в даному випадку служба у справах дітей Ковельської РДА в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань, відповідно до пункту 1 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 №887 та Положення про службу у справах дітей Ковельської районної державної адміністрації. Для забезпечення фінансування роботи в даному напрямку рішеннями Люблинецької селищної ради від 28.02.2020 № 40/6 «Про внесення змін до рішення селищної ради від 20.12.2019 року № 38/; «Про бюджет об'єднаної територіальної громади на 2020 рік» та від 19.02.2021 № 4/10 «Про внесення змін до рішення селищної ради від 24.12.2020 №3/9 «Про бюджет селищної територіальної громади на 2021 рік» виділено кошти у вигляді іншої субвенції районному бюджету на спів фінансування виконання заходів районної комплексної програми з питань підтримки сім'ї.
Крім того, зазначає, що для забезпечення та охорони прав дітей, у тому числі соціально вразливих категорій, а саме : дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, наказом начальника управління гуманітарної сфери Виконавчого комітету Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області № 4.1-к від 30.01.2019 призначено уповноважену особу, яка виконує функції служби у справах дітей. З січня 2019 уповноваженою особою складено 112 актів обстеження умов проживання сімей, що мають неповнолітніх дітей та які потрапили у складні життєві обставини. Подано 3 звернення до поліції щодо притягнення батьків до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов'язків. Зібрано матеріали для вилучення 13 дітей із 5 сімей, проведено роботу з підготовки матеріалів з метою звернення до суду на позбавлення батьківських прав 6 батьків відносно 7 дітей. Підготовлено матеріали для розгляду на засіданні комісії із захисту прав дитини, в результаті розгляду яких надано 18 висновків. Вказане підтверджує те, що Люблинецька селищна рада, як орган опіки та піклування провадить свою діяльність, пов'язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів: забезпечення найкращих інтересів дитини; недопущення дискримінації дітей; конфіденційності інформації про дитину, які зазначені в пункті 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866. Виходячи з викладеного, Люблинецька селищна рада як орган опіки та піклування здійснює свою роботу в напрямку реалізації державної політики у сфері забезпечення прав дитини, тому твердження щодо протиправної бездіяльності не відповідають дійсності.
З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Рішенням Люблинецької селищної ради від 23.02.2016 №5-2/2016 «Про добровільне об'єднання територіальних громад» об'єднано з територіальними громадами сіл Старі Кошари, Нові Кошари, Кругель, Краснодуб'я Старокошарівської сільської ради, сіл Черкаси, Мощена Мощенської сільської ради, селища Люблинець, сіл Довгоноси, Калинівка Люблинецької селищної ради в Люблинецьку селищну об'єднану територіальну громаду з центром у селищі Люблинець.
Як вбачається з листа Люблинецької селищної ради від 30.11.2020 №1155/25/2-20 загальна кількість дітей, яка проживає на території Люблинецької ОТГ, становить 1519 дітей.
В той же час, службою у справах дітей Ковельської РДА листом від 09.11.2020 №219/01-21 на запит заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури від 06.11.2020 повідомлено, що повноваження служби у справах дітей Ковельської РДА щодо захисту прав дітей, розповсюджуються на дітей, які проживають на території, в тому числі Люблинецької ОТГ. Фахівці з соціальної роботи в ОТГ не мають доступу до ЄІАС «Діти», особові справи дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених дітей, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах ними не ведуться. При цьому, на території Люблинецької ОТГ проживає 14 дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей-сиріт, та 11 дітей, які опинились в складних життєвих обставинах.
Листом від 02.11.2020 №731/06/02-20 управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради на запит заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури від 26.10.2010 повідомила, що на даний час в структурі виконавчого комітету Люблинецької ОТГ відсутня служба у справах дітей, проте, згідно наказу начальника управління гуманітарної сфери № 4.1-к від 30.01.2019 призначено уповноважену особу, яка виконує функції у справах дітей. Дана особа не має доступу до Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Діти»; особові справи дітей - сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, не ведуться.
Згідно з наказом начальника управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради від 30.01.2019 № 4.1-к призначено начальника відділу соціального захисту населення управління гуманітарної сфери уповноваженою особою, яка виконує функції служби у справах дітей.
Заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури, вважаючи, бездіяльність Люблинецької селищної ради щодо невиконання обов'язку утворити у складі виконавчих органів ради службу у справах дітей протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-V1І «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як визначено частинами четвертою та п'ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави прокурор покликається на положення Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ; далі - Конвенція); Закон України від 26.04.2001 №2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III).
Відповідно до частини другої, третьої статті 3 Конвенції держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Преамбулою Закону №2402-III визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлено основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно з частиною третьою статті 5 названого Закону місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2402-III діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Інтереси держави, за загальним правилом, охоплюють собою і суспільні (публічні) інтереси. Стаття 3 Конституції України гарантує те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Тому основне покликання держави - це максимально забезпечувати інтереси всіх соціальних груп для досягнення в суспільстві справедливості як найвищого блага.
Суперечності, які виникають у зв'язку із реалізацією органами, установами державної влади та місцевого самоврядування повноважень у сфері охорони дитинства щодо дотримання, забезпечення та захисту прав дитини, у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, зачіпають інтереси держави.
Виходячи з Конституції України та Конвенції ООН про права дитини Закон України від 24.01.995 №20/95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (далі - Закон №20/95-ВР) визначає правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
Статтею 1 Закону №20/95-ВР обумовлено, що здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім'ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.
Міністерство соціальної політики (далі - Мінсоцполітики) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей (пункт 1, підпункт 2 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423). Пунктом 4 цього Положення встановлено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань проводить моніторинг стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту сімей та дітей; забезпечує ведення Централізованого банку даних з проблем інвалідності та банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (підпункти 40, 64, 69).
Однак у вказаного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування у разі невиконання чи неналежного виконання повноважень у сфері соціального захисту прав дітей.
В даному випадку прокурор звернувся до суду із позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм та національних нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, в тому числі соціально вразливих категорій, а саме дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та у зв'язку із відсутністю органу, який має повноваження щодо звернення із позовом у спірних правовідносинах, набув статусу позивача, обґрунтувавши підстави представництва в суді.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеним учасниками справи, суд зазначає таке.
Закон України від 13.01.2005 №2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон №2342-IV) визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.
Як встановлено частиною першою статті 4 Закону №2342-IV, заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Відповідно до частини третьої статті 11 названого Закону соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
З наведеного слідує, що функції соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа державою делеговано також і виконавчим органам міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Стаття 12 Закону №2342-IV визначає функції служби у справах дітей щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. На служби у справах дітей покладаються безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Служба у справах дітей: бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» (зі змінами) безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також стосовно здійснення передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).
Як передбачено частиною першою статті 26 Закон №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.
Отже, створення служби у справах дітей перебуває у виключній компетенції Люблинецької селищної ради.
Статтею 4 Закону №20/95-ВР визначено, що штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Указом Президента України від 30.09.2019 №721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей» зобов'язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об'єднаних територіальних громадах.
Враховуючи наведене, органи місцевого самоврядування сільських, селищних, міських рад зобов'язані відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади, та з метою забезпечення виконання цих повноважень утворити у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2018 №890 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об'єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, пунктом 1.1 яких передбачено, що з метою забезпечення виконання повноважень у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади утворюються (вводиться до штатного розпису) структурний підрозділ (посадова особа), який (яка) забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, формування місцевих програм соціальної підтримки (далі - уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа); служба у справах дітей.
Служба у справах дітей та уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа) є структурними підрозділами (штатною посадою) виконавчого органу об'єднаної територіальної громади. Служба у справах дітей, уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа) утворюються (вводяться до штатного розпису) рішенням сесії сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади і підпорядковуються голові органу об'єднаної територіальної громади.
На регіональному рівні розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 20.03.2018 №183 «Про служби у справах дітей сільських, селищних, міських радах об'єднаних територіальних громадах» з метою належної організації роботи щодо захисту прав дітей в умовах децентралізації також рекомендовано виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад (об'єднаних територіальних громад) в установленому законодавством порядку створити служби у справах дітей виконавчих органів зі статусом юридичної особи публічного права зі штатною чисельністю з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Відповідач в порушення наведених вище норм законодавства не створив службу у справах дітей. Суд у цьому контексті не приймає до уваги покликання відповідача на те, що на даний час на території Ковельського району, в тому числі на території Люблинецької територіальної громади реалізація державної політики у сфері сім'ї та дітей здійснюється органом виконавчої влади - службою у правах дітей Ковельської РДА. З цього приводу суд зауважує, що законодавець не передбачив заміну районних служб у справах дітей (в районних державних адміністраціях) на служби у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідних територіальних громад (об'єднаних територіальних громад). За змістом Методичних рекомендацій щодо організації та забезпечення діяльності об'єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей служба у справах дітей райдержадміністрації проводить роботу з усиновлення, створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на території сільської, селищної об'єднаної територіальної громади, а також забезпечує внесення інформації до всеукраїнської бази даних СІАС «Діти» до створення таких баз у службах у справах дітей об'єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 2.6 вказаних Методичних рекомендацій у своїй діяльності службі у справах дітей рекомендовано взаємодіяти із службами у справах дітей обласної та районних державних адміністрацій, іншими суб'єктами соціальної роботи із сім'ями, дітьми то молоддю, закладами всіх форм власності, громадськими організаціями.
Таким чином, функціонування органів, які створені на відповідному рівні, а саме служб у справах дітей при райдержадміністраціях, та служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад передбачає не взаємовиключення, а навпаки - взаємодію між ними.
Також посилання відповідача на те, що наказом начальника управління гуманітарної сфери Виконавчого комітету Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області № 4.1-к від 30.01.2019 призначено уповноважену особу, яка виконує функції служби у справах дітей, при цьому, останнім вчиняються дії щодо належного захисту прав дітей, які потребують соціальної підтримки, суд не бере до уваги, оскільки приписами чинного законодавства передбачено створення саме спеціального повноважного органу - служби у справах дітей, а не делегування її функцій певним посадовим особам.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неутворенні у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей та зобов'язання вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
Зобов'язати Люблинецьку селищну раду Ковельського району Волинської області вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Шевченка, 7).
Відповідач: Люблинецька селищна рада Ковельського району Волинської області (45034, Волинська область, Ковельський район, смт. Люблинець, вулиця Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 05477646).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич