05 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1095/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренвель» до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренвель» (далі - ТзОВ «Бренвель», позивач) звернулось із позовом до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в отриманні сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 22 грудня 2020 року згідно з поданою заявою до рахунка - фактури від 22 грудня 2020 року №868, зобов'язати відповідача надавати ТзОВ «Бренвель» сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій згідно поданих заяв, для здійснення підприємницької діяльності, що гарантоване законодавством України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТзОВ «Бренвель» та ДП «Прибузьке лісове господарство», ДП «Маневицьке лісове господарство», ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» були укладені договори купівлі-продажу необробленої деревини сосни від 04 лютого 2020 року №226/226/л/2020, від 04 лютого 2020 року №225/225/л/2020 та договір поставки від 02 січня 2020 року №2 відповідно.
На виконання вказаних договорів державними підприємствами відвантажено 118,839 м3 деревини дров'яної промислового використання породи сосна. Надалі частину зазначеної сировини було перероблено на виробництві ТзОВ «Бренвель» в результаті чого отримано продукцію - заготовки для європіддонів, у кількості 44,928 м3, які були заплановані до поставки в режимі експорту на підставі контракту від 01 листопада 2020 року №RT-BVL-2020, укладеного між фірмою «Retim Europe OU».
ТзОВ «Бренвель» звернулося до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства із заявою до рахунку - фактури від 22 грудня 2020 року №868 про видачу сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій на продукцію заготовки для європіддонів, однак, на вказану заяву 23 грудня 2020 року отримав відмову в отриманні вказаного сертифіката з тих підстав, що подані ТТН-ліс не підтверджують походження пиломатеріалів, що експортуються, згідно з представленим рахунком-фактурою.
Позивач зазначає, що таке рішення Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства не містить жодного посилання на конкретну норму законодавства, яка б передбачала таку підставу для відмови в отриманні сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, є протиправним, необґрунтованим та таким, що порушує право його на вільне здійснення господарської діяльності, розвиток лісопереробної галузі та впровадження у виробництво новітніх максимально ефективних технологій, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 74).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 03 лютого 2021 року відповідач отримав 09 березня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 77), однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, про причини такого неподання суду не повідомив.
У зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, керуючись вимогами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшов висновку про можливість розгляду даного спору за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ТзОВ «Бренвель» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, грудня фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07 грудня 2009 року та здійснює, у тому числі, такі види діяльності код КВЕД: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний); 02.20 Лісозаготівлі; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.24 Виробництво дерев'яної тари; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (арк. спр. 63-70).
Між ТОВ «Бренвель» та ДП «Прибузьке лісове господарство», ДП «Маневицьке лісове господарство», ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» були укладені договори купівлі-продажу необробленої деревини від 04 лютого 2020 року №226/226/л/2020, від 04 лютого 2020 року №225/225/л/2020 та договір поставки від 02 січня 2020 року №2 відповідно (арк. спр. 13-20).
На виконання умов зазначених договорів державними підприємствами відвантажено 118,839 м3 деревини дров'яної промислового використання породи сосна, що підтверджується ТТН-ліс серії ВЛБ №111925 від 22 січня 2020 року, серії ВЛГ №282225 від 25 лютого 2020 року, серії ВЛБ №284348 від 13 лютого 2020 року, серії ВЛА за № 795057 від 19 лютого 2020 року (арк. спр. 24-27).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 22 грудня 2020 року про видачу сертифікату про походження лісоматеріалів та здійснення експортних операцій (арк. спр. 21) на основі супровідних документів, що підтверджують походження лісопродукції, а саме: рахунку-фактури від 22 грудня 2020 року №868 (арк. спр. 22-23), вищезазначених товарно - транспортних накладних та експертного висновку Рівненської торгово-промислової палати від 14 грудня 2020 року №В-516 (арк. спр. 12).
Як вбачається з матеріалів справи Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства прийнято рішенням від 22 грудня 2020 року про відмову у видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій з тих підстав, що подані ТТН-ліс не підтверджують походження пиломатеріалів, що експортуються, згідно з представленим рахунком-фактурою та не дають підстави для видачі сертифіката (арк. спр. 11).
ТзОВ «БРЕНВЕЛЬ», не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Особливий правовий режим експорту та реалізації лісо- та пиломатеріалів визначає Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» від 08 вересня 2005 року №2860-IV (далі - Закон №2860-IV).
Відповідно до статті 3 Закон 2860-IV реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів видаються підприємствами - постійними лісокористувачами разом з товарно-транспортною накладною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1260 затверджено Тимчасовий порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (далі - Порядок №1260).
Згідно із пунктом 5 Порядку №1260, для отримання сертифіката експортери подають територіальному органові Держлісагентства заяву за встановленою Агентством формою, до якої додається копія (з обов'язковим пред'явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів).
Пунктом 7 Порядку №1260 визначено, що сертифікат видається у день подання документів. У разі наведення неповної або недостовірної інформації у документах, передбачених пунктом 5 цього Порядку, експортерам в одноденний строк письмово повідомляється про відмову у видачі сертифіката з обґрунтуванням причин. Відмова у видачі сертифіката може бути оскаржена в установленому законодавством порядку.
Таким чином, з аналізу правових норм, що регулюють порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів, убачається, що єдиною підставою для відмови у видачі такого сертифіката є надання неповної або недостовірної інформації у поданих документах. Перелік документів, необхідних для отримання сертифіката, передбачений пунктом 5 Порядку, та є вичерпним.
Наказом Державного комітету лісового господарства України від 07 вересня 2007 року №528 затверджено форму Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та Інструкцію щодо заповнення форми Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій. Вказаний наказ не регулює питання відмови у видачі сертифіката.
Наказом Державного комітету лісового господарства України від 07 вересня 2009 року №230 затверджено стандарт адміністративної послуги з видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.
Відповідно до пункту 3 Стандарту для одержання адміністративної послуги, для одержання адміністративної послуги, відповідно Порядку №126 та наказу Держкомлісгоспу від 07 вересня 2007 року №528, за місцем реєстрації суб'єкта зовнішньо-економічної діяльності подаються такі документи: заява за встановленою формою; копії (з обов'язковим пред'явленням оригіналу) товаротранспортних або залізничних накладних, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів) про придбання відповідного обсягу лісо- та пиломатеріалів у постійного лісокористувача; специфікації на придбану у постійного лісокористувача продукцію, та лісопродукцію, що експортується; інші документи, що можуть підтвердити законність походження лісопродукції.
Нормами пункту 6 Стандарту встановлено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні адміністративної послуги, а саме: неподання будь-якого з документів, зазначених у пункті 3 даного Стандарту; недостовірності відомостей у документах, поданих для отримання Сертифікату; невідповідність кількісних і якісних характеристик та фізичних параметрів придбаної лісопродукції та лісопродукції, що експортується; невідповідність норм витрат сировини на виготовлення продукції переробки, що експортується; звернення з питань, які не належать до компетенції адміністративного органу.
У разі відмови у наданні адміністративної послуги адміністративний орган повинен письмово надати одержувачеві обґрунтовані роз'яснення її причин у термін не пізніше, як через 3 (три) робочих дні від дня надходження звернення.
Як установлено судом, ТзОВ «БРЕНВЕЛЬ» звернулося до відповідача із заявою від 22 грудня 2020 року про видачу сертифікату про походження лісоматеріалів та здійснення експортних операцій, за результатами розгляду якої Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства прийнято рішенням від 22 грудня 2020 року про відмову у видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.
Суд зауважує, що оскаржуване рішення про відмову у видачі сертифіката про походження лісоматеріалів прийнято відповідачем в межах строку встановленого пунктом 7 Порядку №1260, пунктом 6 Стандарту.
Окрім того, у вказаному рішенні відповідачем наведені правові підстави для такої відмови, зокрема зазначено, що подані ТТН-ліс не підтверджують походження пиломатеріалів, що експортуються.
З урахуванням наведеного, на думку суду, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства відмовило позивачу у видачі відповідного сертифікату про походження лісоматеріалів згідно рахунку-фактури від 22 грудня 2020 року №868, з підстав, що передбачені чинним законодавством, а тому рішення від 22 грудня 2020 року прийнято правомірно.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язати відповідача надавати ТзОВ «Бренвель» сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій згідно поданих заяв, для здійснення підприємницької діяльності, що гарантоване законодавством України, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, позивач звертається до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносинах. При цьому, дійсне (фактичне) порушення відповідачем своїх прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Суд зауважує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.
Тобто, зобов'язанню суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, має передувати встановлення судом порушення діями та/або бездіяльністю цього суб'єкта прав позивача й, відповідно, визнання їх протиправними, натомість відсутність порушеного права оспорюваними бездіяльністю, діями чи рішеннями є підставою для відмови в задоволенні позову.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача надавати сертифікати про походження лісоматеріалів, на підставі заяв позивача, які не були подані, а лише ймовірно можуть бути подані у майбутньому, та у задоволенні яких не було відмовлено, а лише можливо буде відмовлено, не підлягають задоволенню як передчасні, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених вище обставин суд уважає, що позивачем належними та достатніми доказами не доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, натомість матеріалами справи підтверджується правомірність прийнятого Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства рішенням від 22 грудня 2020 року про відмову у видачі сертифіката про походження лісоматеріалів.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 262, 291, 295 КАС України, на підставі Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» , суд
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНВЕЛЬ» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Івасюка, 16, квартира 6, ідентифікаційний код юридичної особи 36704615) до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (43010, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 30, ідентифікаційний код юридичної особи 35213572) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в отриманні сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 22 грудня 2020 року згідно з поданою заявою до рахунка - фактури від 22 грудня 2020 року №868 та зобов'язати відповідача надавати Товариству з обмеженою відповідальністю «БРЕНВЕЛЬ» сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій згідно поданих заяв, для здійснення підприємницької діяльності, що гарантоване законодавством України, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 05 квітня 2021 року.