про відкриття провадження у адміністративній справі
м. Вінниця
06 квітня 2021 р. Справа № 120/2776/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Голосіївського районного суду міста Києва в особі керівника апарату суду Щербака Артема Валерійовича (вул. Полковника Потєхіна, 14-а, м. Київ, 03127)
про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва в особі керівника апарату суду Щербака Артема Валерійовича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправну бездіяльність керівника апарату Голосіївського районного суду міста Києва Щерабака А.В. при наданні відповіді на скаргу позивача від 18.03.2021 року.
Крім того, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що його матеріальний стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки позивач перебуває у складних життєвих обставинах, викликаних незадовільними умовами життя, відсутністю стабільного доходу.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
Частиною першою статті 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплюють обставини та умови за яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору зазначено про тяжкий матеріальний стан, на підтвердження чого надано суду відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Крім того, позивачем подано довідку Вінницького міського центру зайнятості №02-18/987 від 31.01.2021 року, із якої вбачається, що ОСОБА_1 з 20.10.2015 року облікований в центрі зайнятості, як особа, що шукає роботу. Також зазначено, що допомогу по безробіттю не отримує.
Також, позивачем надано акт про обстеження житлових умов № 1 від 25.01.2021 року, згідно якого житлові умови ОСОБА_1 визнані незадовільним та такими, що потребують поліпшення.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а також вживаючи всіх можливих і необхідних регламентованих чинним законодавством заходів для забезпечення реалізації конституційного права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору обґрунтованим.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Враховуючи висновок суду про звільнення позивача від сплати судового збору, вважаю, що позовна заява та додані до неї матеріалами відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
З огляду на викладене, доходжу висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Відтак, в силу положень ст. 12, 263 КАС України, ця справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, згідно ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Крім того, в позовній заяві позивачем зазначено як третю особу ОСОБА_2 .
Визначаючись щодо питання про необхідність залучення до участі в справі третьої особи, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з частинами 4-5 статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Виходячи з предмету спору в даній справі та обраного позивачем способу захисту, суд не вбачає підстав для залучення до участі в справі як третьої особи ОСОБА_2 , оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається на які саме права чи обов'язки ОСОБА_2 та яким саме чином може вплинути рішення суду в даній справі.
Також, слід зауважити, що положенням ч. 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у справі, доходжу висновку про наявність підстав для витребування у відповідача належним чином завіреної копії скарги ОСОБА_1 від 17.03.2021 року, а також всіх доказів, які брались відповідачем до уваги при надані позивачу відповіді від 26.03.2021 року за вих. №01-16/129/2021.
Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Керуючись статтями 80, 171, 248, 256, 257 - 262, 263 КАС України, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви в адміністративній справі № 120/2076/21-а.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва в особі керівника апарату суду Щербака Артема Валерійовича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Заброцькою Людмилою Олександрівною одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відмовити в залученні до участі справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .
Роз'яснити учасникам справи, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті буде розпочато через 15 днів з дня відкриття провадження в справі. Справу буде розглянуто у межах 30 - денного строку з дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, а також документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу в порядку, передбаченому ст. 162 КАС України.
Роз'яснити відповідачу, що в силу ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувати у Голосіївського районного суду міста Києва та зобов'язати надати протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження належним чином завірену копію скарги ОСОБА_1 від 17.03.2021 року, а також всіх доказів, які брались відповідачем до уваги при надані позивачу відповіді від 26.03.2021 року за вих. №01-16/129/2021.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: «http://court.gov.ua/fair/».
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна