м. Вінниця
06 квітня 2021 р. Справа № 120/371/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" з адміністративним позовом до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо надання неповної інформації при розгляді запиту про надання інформації №768 від 08.07.2020 року.
Ухвалою суду від 25.01.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
29.01.2021 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 05.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
Ухвала суду про відкриття провадження від 05.02.2021 року отримана відповідачем 17.02.2021 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
08.07.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" звернулось до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", із запитом №768 про отримання публічної інформації, у якому просили:
1. Зареєструвати та розглянути даний запит.
2. Надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації даного запиту.
3. Надати копію договору та додатки, специфікації до цього договору.
3.1. Коли, ким і на підставі яких законодавчих актів прийнято рішення про укладення даного договору, вказати ПІБ, посадової (службової) особи (осіб), дату прийняття рішення, статтю, назву, номер закону та/або нормативно-правового акту на підставі якого прийнято вищезгадане рішення та надати його копію.
3.2. Надати інформацію, що стало підставою для укладення даного договору, в період карантину та враховуючи те, що навчальні заклади не працюють та вказати правову підставу та потреби навчальних закладів у цій продукції на період карантину.
4. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме:
4.1. Яку кількість риби мороженої було закуплено відділом освіти Літинської районної державної адміністрації на підставі договору №15-Т від 02.04.2020 р.?
4.2. Надати копії всіх прибуткових накладних на вищевказаний товар, що постачався протягом всього терміну виконання даного договору та копії всіх платіжних доручень і (або) іншого документу, що підтверджують оплату товару по цьому договору.
4.3. За якою ціною було закуплено рибу морожену (вказати ціну за 1 кг) згідно укладеного договору від 02.04.2020 р. №15-Т із ФОП ОСОБА_1 .?
4.4. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі риби мороженої (вказати змінену ціну 1 кг)?
4.5. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 було змінено ціну, надати копії цих документів.
4.6. Вказати змінену ціну та яку кількість риби мороженої було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено.
4.7. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю риби мороженої по вищевказаному договору?
5. В які навчальні заклади замовника та в якій кількості було поставлено дану продукцію, надати копії накладних та/або іншого документу, що це підтверджує.
6. Надати інформацію, яку кількість дітей відвідувало навчальні заклади відділу освіти Літинської районної державної адміністрації в період з 13.03.2020 року по теперішній час (вказати назву, місце знаходження, ПІБ керівника навчального закладу та кількість учнів, які відвідували навчальний заклад з вказанням вікової категорії та вказати ПІБ, посаду особи (осіб), яка здійснювала приймання цих продуктів в цих навчальних закладах під час виконання цього договору).
7. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб'єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).
8. Надати копії посвідчень про якість, декларацій виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції та забезпечують надання інформації про харчовий продукт, а також забезпечують простежуваність щодо харчового продукту, що пропонувалася і (або) постачалася ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору.
9. Надати копію плану закупівель відділу освіти Літинської районної державної адміністрації на 2020 рік з усіма додатками.
10. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІБ, займану посаду та контактний номер телефону.
11. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
12. Надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті, у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця. 21034 та на електрону адресу ТОВ "Вінпродтрейд" (у pdf. форматі): v-p-t@ukr.net.
Листом від 16.07.2020 № 156-запит відповідач надав позивачу відповідь, яку останній вважає недостовірною, неточною та неповною інформацією на запит.
Разом із тим, на думку позивача, ненадання відповідачем повної відповіді на запит суперечить вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Наведені вище обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
За визначенням статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб'єктом владних повноважень.
Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Водночас, відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657 - XII).
Так, згідно зі статтею 1 Закону № 2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
При цьому, за змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.
За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
В силу положень статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.
Стаття 19 Закону № 2939-VI визначає, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Згідно з частиною четвертою та п'ятою статті 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі, яка має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Частина перша статті 20 Закону № 2939-VI зобов'язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації із запитом від 08.07.2020 року № 768, як до розпорядника публічної інформації, з приводу закупівлі риби мороженої.
Так, згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI).
Позивач зазначає, що відповідач надав не повну та не достовірну інформацію на запит №768 від 08.07.2020 року, зокрема з питань № 3.1, 3.2, 4.4, 4.5, 4.6 та ненадання інформації на питання №7, 8:
3.1. Коли, ким і на підставі яких законодавчих актів прийнято рішення про укладення даного договору, вказати ПІБ, посадової (службової) особи (осіб), дату прийняття рішення, статтю, назву, номер закону та/або нормативно-правового акту на підставі якого прийнято вищезгадане рішення та надати його копію.
3.2. Надати інформацію, що стало підставою для укладення даного договору, в період карантину та враховуючи те, що навчальні заклади не працюють та вказати правову підставу та потреби навчальних закладів у цій продукції на період карантину.
4.4. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі риби мороженої (вказати змінену ціну 1 кг)?
4.5. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_2 було змінено ціну, надати копії цих документів.
4.6. Вказати змінену ціну та яку кількість риби мороженої було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено.
7. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб'єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).
8. Надати копії посвідчень про якість, декларацій виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції та забезпечують надання інформації про харчовий продукт, а також забезпечують простежуваність щодо харчового продукту, що пропонувалася і (або) постачалася ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору.
Відповідач у відповіді пункт 3.1 запиту зазначив, що договір №15-Т від 02.04.2020 укладено за результатами відкритих торгів UA-2020-02-10-000750-а, проведених відділом освіти Літинської РДА у відповідності до ЗУ "Про публічні закупівлі". Відповідь на питання 3.2 взагалі не надав.
З огляду на зміст сформованої відповідачем відповіді на питання, суд погоджується з доводами позивача щодо надання не повної відповіді на його запит.
Стосовно питань 4.4, 4.5, 4.6, 4.7 то суд вказує, що зі змісту відповіді Відділу освіти вбачається, що протягом терміну виконання договору ціна закупівлі на продукти харчування не мінялась. За договором про закупівлю харчових продуктів №15-Т від 02.04.2020 року використано 5824,26 грн.
Позивач вважає, що надана інформація є недостовірною, оскільки згідно інформації із веб-сайту використання публічних коштів договору №15-Т від 02.04.2020 року були укладені додаткові угоди, якими змінювалась вартість закупівлі. На підтвердження даної обставини позивачем до позовної заяви додано додаткові угоди №1 від 23.04.2020 року, №2 від 31.07.2020 року, №3 від 23.10.2020 року та №3 від 07.12.2020 року.
Зокрема, за додатковою угодою №1 від 23.04.2020 року загальна сума договору зменшилась на 160,00 грн. та зменшено обсяг закупівлі на 2 кг /а.с. 21/.
За додатковою угодою №2 від 31.07.2020 року загальна сума договору зменшилась до 68688 грн., а обсяг закупівлі з 1282 кг до 848 кг /а.с. 27/.
За додатковою угодою №3 від 23.10.2020 року загальна сума договору зменшилась до 68619 грн., а обсяг закупівлі зменшився на 77 кг.
Крім того, за додатковою угодою №3 від 07.12.2020 року сума договору склала 48681,00 грн. /а.с. 31/.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з твердженнями позивача, що надана на його запит інформація не може вважатися достовірною, адже є очевидно суперечливою та не відповідає інформації, що зазначена у вищевикладених додаткових угодах.
Разом з тим, надаючи оцінку відповіді відповідача на питання позивача №7 та №8, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту пункту 2.2 договору №15-Т від 02.04.2020 року товар при поставці повинен супроводжуватись документами, що підтверджують якість та безпеку (у передбачених законодавством випадках).
Відповідно до пункту 6.3.3 договору постачальник зобов'язаний надати документи, які підтверджують якість та безпеку товару згідно з Договором.
Так, суд враховує, що відповідно до Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України № 242/329 від 01.06.2005 року, покладено відповідальність за організацію харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, зокрема, на засновників (власників), керівники цих закладів.
В той же час, Порядком № 242/329 передбачено, що продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
Згідно зі статтею 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Оскільки відповідач не надав повну інформацію на запит позивача, останній фактично визнав себе розпорядником цієї інформації. У протилежному випадку відповідач повинен був здійснити перенаправлення цього запиту в частині інформації, якою не володіє, іншому розпоряднику. При цьому, суд зауважує, що як розпорядник зазначеної інформації Відділ освіти не може обмежувати її для публічного доступу, оскільки за своєю правовою природою ця інформація є публічною та дійсно вважається суспільно необхідною, на чому правомірно наголошує позивач.
Більше того, предметом розгляду цієї справи є надання не відповідного документа, а надання публічної інформації, яка згідно Законом № 2939-VI може бути відображена та задокументована будь-яким засобом та на будь-яких носіях, та яка була отримана/створена в процесі виконання, зокрема, суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством.
В межах даного адміністративного позову, судом також враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № К/9901/17903/20, відповідно висновки яких згідно приписів частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковими для врахування судом при розгляді цієї справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що такі дії відповідача при розгляді запиту від 08.07.2020 року №768 є протиправними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відділу освіти Літинської районної державної адміністрації надати повну інформацію на запит від 08.07.2020 року №768 з урахуванням висновків суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.
З огляду на вищевикладені положення, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути запит ТОВ "Вінпродтрейд" від 08.07.2020 року №768 з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як вбачається з поданих документів, 01.09.2020 між позивачем - ТОВ "Вінпродтрейд" в особі Продана П.М. та адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі президента Якименка О.О. укладено Договір про надання правової допомоги №768.
За умовами цього договору (пункти 1.1, 1.2, 2.1 Договору) адвокатське об'єднання приймає на себе доручення від Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв'язку із ненаданням інформації на запит №768 від 08.07.2020 відділом освіти Літинської районної державної адміністрації. Виконання цього договору здійснюється адвокатом Кравчуком М.О.
Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, у будь-якому випадку вартість правової допомоги у суді першої інстанції становить не більше 3000 грн.
Вартість однієї години часу витраченого на надання послуг становить 2000 грн. (п. 2.2. Договору).
Згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 05.01.2021 року відповідно до Договору про надання правової допомоги № 768 від 01.09.2020 року, а також детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 29.01.2021 року надано позивачу такі юридичні послуги:
- складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв'язку із ненаданням інформації на запит № 768 від 01.09.2020 року відділом освіти Літинської районної державної адміністрації; складність справи - незначна; затрачено 2 години часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 2000 грн.
Загальна вартість наданих послуг відповідно до Договору становить 4000 грн. та розраховувалось наступним чином: 2000 (грн.) х 2 (год.) = 4000 грн.
Разом з тим, згідно пункту 2.1 Договору від 01.09.2020 року вартість правової допомоги за цим договором у суді першої інстанції становить не більше 3000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано платіжне доручення від 29.01.2021 року № 4273 у розмірі 3000 грн. за надання правової допомоги згідно Договору № 768.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
У той же час, суд прийшов до переконання, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Час витрачений адвокатом на складання позовної заяви у цій справі, а саме 2 години, на переконання суду, є непропорційним складності справи та предмету спору, адже у позові заявлено лише одну вимогу, що пов'язана із розглядом одного запиту про отримання публічної інформації. Підготовка позову такої категорії не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом з'ясовано, що згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", за період з 01.05.2020 адвокатом Кравчуком М.О. від імені ТОВ "Вінпродтрейд" до Вінницького окружного адміністративного суду подано більше 115 позовних заяв про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, які полягають у ненадані чи/або надані неповної інформації на запити ТОВ "Вінпродтрейд".
Суд вважає, що наявність такої кількості подібних спорів між сторонами, які є та були предметом розгляду в суді, та подані одним і тим самим адвокатом від імені позивача, безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви.
Також, суд враховує, що предмети позовів у всіх цих справах подібні та стосуються ненадання або відмови у наданні інформації на запити ТОВ "Вінпродтрейд" про надання публічної інформації.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд приходить до висновку, зменшити суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 1000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
При цьому, слід врахувати частковість задоволення позовних вимог позивача та положення частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до якої, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 500 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1135 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації щодо надання неповної інформації на запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про отримання публічної інформації №768 від 08.07.2020 року.
Зобов'язати Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації повторно розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про отримання публічної інформації №768 від 08.07.2020 року, із урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 (п'ятсот) гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1135,00 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (вул. Волошкова, 51-А, м. Вінниця, Вінницька область, 21034, ЄДРПОУ 34886897);
Відповідач: Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації (вул. Героїв Чорнобиля, 15, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300 ЄДРПОУ 02141383).
Суддя Свентух Віталій Михайлович