м. Вінниця
25 березня 2021 р. Справа № 120/128/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши письмово спрощеному позовному провадженні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом: військової частини НОМЕР_1
до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась військова частина НОМЕР_1 з позовною заявою до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та просила суд
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000 грн від 24.12.2020 року, винесену в межах виконавчого провадження №63981071.
Позов обґрунтовано тим, що заходів примусу державним виконавцем щодо військової частини НОМЕР_1 про стягнення присуджених за виконавчим листом №120/3551/20-а сум на користь стягувача не здійснювалося, а відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Так як, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою держаному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, а в даному разі державним виконавцем в межах виконавчого провадження №63981071 жодних заходів примусу здійснено не було, постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000 грн від 24.12.2020 року, на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 12.01.2021 року в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, залишено без руху. 04.02.2021 року недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 26.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. призначено справу до судового розгляду на 10 березня 2021 року о 10.00 год.
Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкладено судове засідання по даній справі на 25.03.2021 року.
У встановлений судом строк Замостянським відділом державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано відзив на позовну заяву, відповідно до якої просить у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Також звернув увагу, що стягнення виконавчого збору пов'язується з початком примусового виконання, яке розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Тому, одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
Щодо посилання на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.03.2020 року у справі №2540/3203/18, вказав, що така у даному випадку застосовуватися не може, оскільки оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору винесена у межах виконавчого провадження №63981071 з виконання рішення немайнового характеру, натомість спір розглянутий постановою Верховного Суду стосувався визнання постанови про стягнення виконавчого збору протиправною з виконання рішення про стягнення коштів.
23.03.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у останній не погоджується із твердженнями відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву з підстав, які більшою мірою зазначені у позовній заяві.
У судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Проте, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив такі фактичні обставини.
Вінницьким окружним адміністративним судом 27.11.2020 року видано виконавчий лист №120/3551/20-а про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року включно, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 року.
Державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№63981071 з примусового виконання виконавчого листа №120/3551/20-а, якою встановив 10-ти денний строк для його виконання, та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 20000,00 грн.
Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 24.12.2020 року ВП№63981071 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керувався таким.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частинами 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Згідно з частиною 3, 4 статті 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Випадки, коли виконавчий збір не стягується визначені ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII.
Згідно частини 9 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Положеннями частини 3 статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
З наведеного слідує, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Як видно з матеріалів справи, постановою державного виконавця від 24.12.2020 відкрито виконавче провадження та цього ж дня - 24.12.2020, державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000 грн.
При цьому, державним виконавцем не учинялося жодних дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом.
Крім того, ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII вказано, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до вказаної норми у постанові про відкриття провадження вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно платіжного доручення №325 від 26.02.2021 року на суму 86806,51 грн, позивач добровільно виконав рішення суду в межах строку вказаного у постанові про відкриття виконавчого провадження. Про виконання рішення суду виконавчий орган повідомлено листом від 01.03.2021 року.
Таким чином, вказана сума не була стягнута з боржника безпосередньо державним виконавцем у виконавчому провадженні, не були зараховані на рахунок органу державної виконавчої служби та в подальшому перераховані ним у встановленому порядку на визначений стягувачем рахунок, як це передбачено частинами 1 та 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби та перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28.10.2020 року в справі 640/13697/19.
Отже враховуючи, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду за виконавчим листом №120/3551/20-а, виданим 27.11.2020 року, а також виконання позивачем рішення суду в межах наданого йому терміну, то відповідно у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору, а тому така постанова прийнята протиправно та підлягає скасуванню.
За правилами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що відповідачем не доведено, що постанова державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору у розмірі 20000 грн від 24.12.2020 року, винесена в межах виконавчого провадження №63981071, прийнята ним на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений законом України "Про виконавче провадження".
Тому, адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до ст.139 КАС України. Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд. -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення виконавчого збору від 24.12.2020 року, з військової частини НОМЕР_1 , винесену в межах виконавчого провадження № 63981071.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , Р/р: НОМЕР_3 ).
Відповідач - Замостянський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Соборна, 15-А, м. Вінниця, 21050, ЄРДПОУ-3498328, тел. (0432)67-41-60, (0432)53-15-93, (0432)67-41-15, (0432)67-00-40, e-mail: info_zm@vnrn.vn.dvs.gov.ua).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: