Ухвала
Іменем України
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 201/4251/18
провадження № 51-1710ск21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 10 липня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2021 року,
встановив:
Зі змісту касаційної скарги убачається, що захисник не погоджується з вказаними судовими рішеннями.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 6 зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК України).
Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно
до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Однак, всупереч вищевказаному захисник у своїй касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність,
як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень, доводів
на обґрунтування зазначеної позиції з огляду на положення ст. 413 КПК України
не наводить.
Натомість захисник у касаційній скарзі, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, захисник, вказуючи на незаконність судових рішень з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, лише формально посилається
на несправедливість призначеного ОСОБА_5 покарання, при цьому
не наводить доводів щодо його явної несправедливості з огляду на положення
ст. 414 КПК України.
Крім цього, захисник в поданій скарзі, оскаржуючи, у тому числі, ухвалу апеляційного суду, не наводить конкретних порушень закону, допущених судом апеляційної інстанції при постановленні зазначеного судового рішення, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу є підставами для його скасування.
Окрім зазначеного, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, вказуючи у її мотивувальній частині на необхідність скасування оскаржуваного вироку та закриття кримінального провадження, у прохальній частині скарги формулює вимоги про скасування вироку та ухвали і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, чим допустив суперечності.
Також всупереч вимогам ч. 6 ст. 427 КПК України до касаційної скарги не додано копій її додатків у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3