Ухвала
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 754/8715/17
провадження № 61-4471ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини,
У липні 2017 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 звернулися з позовом до ОСОБА_6 , третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини.
Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 після фактичного припинення шлюбних відносин не змогли дійти згоди щодо мирного визначення порядку спілкування батька зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з урахуванням численних фактів перешкоджання відповідачем у реалізації ОСОБА_3 своїх батьківських прав та виконання обов'язків по відношенню до єдиної доньки останній був вимушений звернутися із заявою про встановлення порядку спілкування з дитиною до Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
Розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 10 червня 2016 року було визначено наступний порядок спілкування батька з малолітньою дитиною - ОСОБА_8 : щосуботи та щонеділі з 13.30 годин до 16.30 годин, у присутності матері дитини.
Відповідач розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином не виконувала, та продовжувала чинити перешкоди у побаченнях батька з його малолітньою дитиною.
Окрім вказаного, і баба з дідом, заявляючи позовні вимоги вказували, що свою онуку бачили востаннє на початку 2016 року, мати дитини чинить перешкоди у їх спілкуванні. На їх прохання побачитися з онукою відповідач відповідала відмовою.
З огляду на викладене, оскільки відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька, діда та баби з онукою, просили усунути такі перешкоди у спілкуванні та встановити способи участі у вихованні дитини.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 31 травня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Визначено графік зустрічей ОСОБА_3 - батька з дитиною: перший, третій та п'ятий четвер місяця з 16 до 19 години, без присутності матері; кожної першої, третьої та п'ятої суботи місяця з 10 години до 19 години, без присутності матері; 01 травня та 24 серпня кожного року з 10 години до 19 години без присутності матері; 12 лютого та 15 травня кожного року з 10 до 19 години, або наступний вихідний день після даної дати (день народження дитини, батька), без присутності матері; спільний відпочинок без присутності матері протягом тридцяти днів в літній період за домовленістю між батьками.
Визначено графік зустрічей ОСОБА_4 - дідуся та ОСОБА_7 - бабусі з дитиною: кожної першої, третьої та п'ятої неділі місяця з 10 години до 19 години, без присутності матері; 08 лютого та 01 липня кожного року з 10 до 19 години, або наступний вихідний день після даної дати (день народження бабусі та дідуся), без присутності матері
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як особи, які не брали участі у справі, подали апеляційну скаргу, вважаючи, що суд при ухваленні рішення вирішив питання про їх права та обов'язки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою осіб, які не брали участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 31 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні, визначення способів участі у вихованні дитини - закрито.
17 березня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у вказаній вище справі, в якій просили скасувати оскаржуване судове рішення та направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).
Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Такий правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є особа, яка подала касаційну скаргу, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між особами, які подали касаційну скаргу, і сторонами спору не може братися до уваги.
Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 911/2635/17.
Враховуючи викладене, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні містяться судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи.
Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 31 травня 2019 року не вирішувалось питання про права та обов'язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України є підставою для закриття касаційного провадження.
Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень та визначений процесуальним законом спосіб.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у справі з позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
В. С. Висоцька
А. І. Грушицький