Ухвала
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 688/2531/20
провадження № 61-3135ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Шепетівського підприємства теплових мереж на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шепетівського підприємства теплових мереж про укладення трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шепетівського підприємства теплових мереж про укладення трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 жовтня 2019 року по 23 липня 2020 року у розмірі 87 900,12 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 працювала провідним фахівцем по роботі з персоналом у Шепетівському підприємстві теплових мереж. На підставі концесійного договору від 02 грудня 2011 року цілісний майновий комплекс «Шепетівське підприємство теплових мереж» передано у концесію, а всі працівники переведені до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест», де вона працювала з 01 травня 2012 року. На виконання рішення господарського суду у справі № 924/24/19 цілісний майновий комплекс 10 жовтня 2019 року після розірвання концесійного договору повернуто Шепетівській міській раді та передано у користування комунальному підприємству Шепетівському підприємству теплових мереж. 08 жовтня 2019 року керівник Шепетівського підприємства теплових мереж ОСОБА_2 звернувся до Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» з листом про звільнення в порядку переведення працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоіевест» та наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» від 18 жовтня 2019 року № 319-к її було звільнено в порядку переведення до Шепетівського підприємства теплових мереж та видано трудову книжку. Позивач вказувала, що першого робочого дня після звільнення 21 жовтня 2020 року вона рекомендованим листом із повідомленням про вручення направила директору Шепетівського підприємства теплових мереж заяву про прийняття на посаду інженера з підготовки кадрів з 21 жовтня 2019 року в порядку переведення, на що листом від 21 листопада 2019 року її повідомлено про те, що із заявою про прийняття на роботу до Шепетівського підприємства теплових мереж ОСОБА_1 не зверталась та не надала доказів про припинення трудових відносин з ТОВ «Шепетівка Енергоінвест». 24 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 23 липня 2020 року відмовлено у задоволенні позову через невірно обраний нею спосіб захисту порушених прав. Посилаючись на те, що на день прийняття рішення суду вона перебувала у вимушеному прогулі з 21 жовтня 2019 року по 23 липня 2020 року, тобто 189 днів, ОСОБА_1 просила суд поновити їй строк звернення до суду із вказаним позовом, зобов'язати відповідача укласти з нею трудовий договір з 21 жовтня 2019 року, як запрошеною на посаду інженера з підготовки кадрів в порядку переведення та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 87 900,12 грн.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2020 року позов задоволено частково. Зобов'язано Шепетівське підприємство теплових мереж укласти трудовий договір з ОСОБА_1 , запрошеною на посаду інженера з підготовки кадрів в порядку переведення, з часу надання нею документів, необхідних для укладення договору. В іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції задовольняючи вимоги в частині зобов'язання укласти трудовий договір керувався тим, що наявні підстави для поновлення строку позивачці для звернення до суду і тих обставин, що ОСОБА_1 підлягала прийняттю на роботу до Шепетівського підприємства теплових мереж в порядку переведення з ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» і їй, відповідно до трудового законодавства, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. А так як ОСОБА_1 не дотрималася порядку укладення договору, тому суд зобов'язав відповідача укласти з позивачкою трудовий договір з часу надання нею необхідних документів. І оскільки трудовий договір не було укладено з вини ОСОБА_1 , тому відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу Шепетівського підприємства теплових мереж залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2020 року Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2020 змінено, шляхом викладення абзацу 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення в наступній редакції «Зобов'язати Шепетівське підприємство теплових мереж укласти трудовий договір із ОСОБА_1 , запрошеною на посаду інженера з підготовки кадрів в порядку переведення з 21 жовтня 2019 року». Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2020 року в частині відмови в позові скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто із Шепетівського підприємства теплових мереж на користь ОСОБА_1 87 900,12 грн та 2 159,30 грн судового збору. Стягнуто з Шепетівського підприємства теплових мереж на користь держави 2 140,20 грн судового збору.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що порушене право ОСОБА_1 полягає не у незаконному звільненні з підприємства, способом захисту якого є поновлення на роботі, а у відмові відповідача у прийнятті на роботу в порядку переведення, способом захисту якого є зобов'язання власника або уповноваженого ним органу укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення. Разом з тим, зазначив, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що трудовий договір з позивачкою не може бути укладений до надання нею всіх документів Шепетівського підприємства теплових мереж, необхідних для укладення трудового договору, оскільки після звільнення працівника у зв'язку з переведенням його на роботу на інше підприємство, такий працівник має бути прийнятий на роботу на підприємство, на яке його запрошено, не пізніше наступного дня після звільнення з попереднього підприємства, якщо не було обумовлено іншої дати.
У лютому 2021 року Шепетівське підприємство теплових мережзасобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків до 15 квітня 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Зокрема запропоновано заявнику доплатити судовий збір у розмірі 1 758,00 грн.
У березні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали про усунення недоліків, а саме платіжне доручення від 19 березня 2021 року № 2021 про сплату судового збору у розмірі 1 758,00 грн.
У відповідності до положень частини першої статті 394 ЦПК України колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права в частині зобов'язання підприємства укласти трудовий договір, зокрема статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), та відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування цієї статті у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, заявник посилається на застосування норм КЗпП України, які стосуються переведення працівника на іншу роботу, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 705/4426/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, за формою та змістом касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи.
Разом із касаційною скаргою заявник подав заяву про зупинення виконання рішення.
Заява обґрунтована тим, що оскільки у відповідності до частини другої статті 445 ЦПК України у справах, що випливають із трудових правовідносин, поворот виконання судового рішення не допускається, а оскаржуваними судовими рішеннями стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, з метою захисту прав та законних інтересів відповідача, просить зупинити виконання рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. До заяви про зупинення виконання заявник додав належним чином завірену копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 лютого 2021 року.
Згідно зі змістом частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Перелік справ, у яких суди допускають негайне виконання судових рішень, визначений статтею 430 ЦПК України і включає справи про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Частиною восьмою статті 235 КЗпП України також передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Перевіривши доводи заяви Шепетівського підприємства теплових мереж про зупинення виконання судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної заяви та наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення з урахуванням вимог частини першої статті 430 ЦПК України, тобто за виключенням стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шепетівського підприємства теплових мереж про укладення трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Шепетівського підприємства теплових мереж на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року.
Витребувати з Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області матеріали справи № 688/2531/20.
Зупинити виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2020 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року до закінчення касаційного провадження, за виключенням стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуза один місяць.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик