Ухвала
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 552/4405/14-ц
провадження № 61-19596св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний брокерський дім «Фаворит», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, повернення майна з чужого незаконного володіння, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бондаревської С. М., Гальонкіна С. А.,
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний брокерський дім «Фаворит» (далі - ТОВ «Міжрегіональний брокерський дім «Фаворит»), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, повернення майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року, з урахуванням додаткового рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2015 року, у складі судді Турченко Т. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Шестакова О. В. задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року та додаткове рішення Київського районного суду Полтавської області від 06 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано автомобіль марки «КІА Rio 1,6 EX», 2013 року випуску спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , встановивши, що частка у кожного з них у праві власності становить 1/2 частину автомобіля.
Визнано недійсним договір комісії від 19 червня 2013 року № 5664/1364, укладений між ТОВ «Міжрегіональний брокерський дім «Фаворит» та ОСОБА_5 щодо автомобіля «КІА Rio», 2013 року випуску.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19 червня 2013 року № 5664/1364, укладений між ТОВ «Міжрегіональний брокерський дім «Фаворит» та ОСОБА_2 щодо автомобіля «КІА Rio», 2013 року випуску.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 05 липня 2017 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2017 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Шестакова О. В. відхилено, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року про виправлення описки, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 серпня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Шестакова О. В. задоволено.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року та додаткове рішення Київського районного суду Полтавської області від 06 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано автомобіль марки «КІА Rio», 2013 року випуску, кольору сріблястий глянець (сірий), номер кузова № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1591 куб см., спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , встановивши, що частка у кожного з них у праві власності становить 1/2 частину автомобіля.
Визнано недійсним договір комісії від 19 червня 2013 року № 5684/1364, укладений між ТОВ «Міжрегіональний брокерський дім Фаворит» та ОСОБА_5 щодо автомобіля «КІА Rio», 2013 року випуску, кольору сріблястий глянець (сірий), номер кузова № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1591 куб см.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19 червня 2013 року № 5664/1364, укладений між ТОВ «Міжрегіональний брокерський дім Фаворит» та ОСОБА_2 щодо автомобіля «КІА Rio», 2013 року випуску, кольору сріблястий глянець (сірий), номер кузова № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1591 куб см.
Скасовано державну реєстрацію автомобіля «КІА Rio», 2013 року випуску, кольору сріблястий глянець (сірий), номер кузова № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1591 куб см., яка проведена 20 червня 2013 року Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Лубни та Лубенського району Полтавської області за ОСОБА_2 .
У порядку застосування двосторонньої реституції вилучено у ОСОБА_2 та передано ОСОБА_1 автомобіль марки «КІА Rio» 2013 року випуску, кольору сріблястий глянець (сірий), номер кузова № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1591 куб см, у комплекті з ключами від замка запалювання, приладами керування системою сигналізації та центрального замка, у комплектності поставки заводу виробника, з державними номерними знаками та документами про державну реєстрацію автомобіля.
У рахунок грошової компенсації на користь ОСОБА_2 стягнуто вартість автомобіля марки «КІА Rio» 2013 року випуску, кольору сріблястий глянець (сірий), номер кузова № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1591 куб см., у розмірі 116 700 грн, сплачену відповідно до договору купівлі-продажу від 19 червня 2013 року № 5664/1364, укладеного між ТОВ «Міжрегіональний брокерський дім Фаворит» та ОСОБА_2 , а саме: зі ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 58 350 грн, зі ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 29 175 грн та зі ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 29 175 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Полтавського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року скасувати в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_2 у порядку двосторонньої реституції грошової компенсації половини вартості спірного автомобіля у розмірі 58 330 грн та в частині стягнення із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 грошової компенсації у розмірі по 29 175 грн з кожного. Направити справу в цій частини на новий розгляд до апеляційного суду. В іншій частині оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 червня 2015 року.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Також, ОСОБА_1 вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_2 вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 726/2165/15-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16-ц, від 31 січня 2019 року у справі № 334/6317/17-ц, від 05 квітня 2019 року у справі № 645/4711/15-ц, від 03 травня 2019 року у справі № 755/20923/14-ц та від 30 березня 2020 року у справі № 140/2220/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, заявник вказує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/14 (провадження № 14-325цс18), що був застосований апеляційним судом в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний брокерський дім «Фаворит», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, повернення майна з чужого незаконного володіння призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк