07 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1363/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 (у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О. (головуючий), Кропивна Л.В., Майданевич А.Г.)
та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 (суддя Заєць Д.Г.) в частині відмови у задоволенні зустрічного позову
у справі № 911/1363/19
за первісним позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини»
до Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 - опікуна ОСОБА_2 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,
про визнання договору недійсним,
за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни
до Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 - опікуна ОСОБА_2 ,
про визнання недійсним договору оренди від 22.04.2015 № 250/215 і стягнення заборгованості у розмірі 264 000,00 грн,
09.03.2021 Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Лисич Н.М. подала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 1901.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову у справі № 911/1363/19.
Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.
У касаційній скарзі ФОП Лисич Н.М. обґрунтовує, в чому, на її думку, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень, зазначаючи, що підставами касаційного оскарження цих рішень є наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК (ст. 3 касаційної скарги).
Разом із цим, ФОП Лисич Н.М. за змістом касаційної скарги неодноразово зазначає про обставини, наведені у частині 3 статті 310 ГПК, які можуть підпадати під наявність випадку для касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК.
Ураховуючи зазначене, ФОП Лисич Н.М. слід уточнити підстави, передбачені частиною 2 статті 287 ГПК, з яких подається касаційна скарга у справі №911/1363/19.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини 4 статті 6 цього Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Із огляду на вимоги ФОП Лисич Н.М., ураховуючи положення Закону України «Про судовий збір», за подання касаційної скарги скаржникові належало сплатити судовий збір у розмірі 11 762,00 грн.
Натомість до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору від 09.03.2021 на суму 3 842,00 грн, тобто у меншому розмірі, ніж установлений законом.
Отже, скаржникові слід доплатити судовий збір у розмірі 7 920,00 грн і надати Суду оригінал документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу ФОП Лисич Н.М. оформлено з порушенням вимог, установлених пунктом 5 частини 2, пунктом 2 частини 4 статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом уточнення підстав, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК, з яких подається касаційна скарга у справі № 911/1363/19, а також надання документа, що підтверджує доплату судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову у справі № 911/1363/19 залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі-підприємцеві Лисич Наталії Миколаївні строк для усунення недоліків цієї скарги до 06.05.2021.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. С. Берднік