ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
08 квітня 2021 року м. Херсон Справа № 923/137/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., розглянувши справу
за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 38728486)
до: Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 01125703)
про стягнення 748389 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (надалі - відповідач), якою просить суд стягнути заборгованість за договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та утримання технологічних мереж електропостачання № 3-П-СКФ-18 від 12.01.2018, яка складається з 606084 грн. 08 коп. основного боргу, 25578 грн. 38 коп. 3 % річних, 36569 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 80156 грн. 69 коп. пені.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.02.2021 суд відкрив провадження у справі, визначив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановив відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позов не пізніше 26 лютого 2021 року.
Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позов у встановлений судом строк.
Вивчивши матеріали справи, суд
12.01.2018 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (за договором - Адміністрація) та Державним підприємством «Скадовський морський торговельний порт» (за договором -Підприємство) було укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та утримання технологічних мереж електропостачання №3-П-СКФ-18 (надалі - Договір), за умовами п.1.1. якого Підприємство зобов'язалась відшкодовувати Адміністрації відповідні витрати.
У відповідності до п.2.4. Договору, облік електричної енергії та витрат на утримання технологічних мереж електропостачання, які отримує Підприємство, здійснюється на підставі розрахунків Адміністрації, які обчислюються у відповідності до кількості спожитої електроенергії, згідно показників лічильників, а у разі відсутності лічильників - згідно встановленої потужності обладнання об'єктів Підприємства.
Порядок відшкодування витрат та оплати рахунків врегульовано п.2.5. Договору, у якому зазначено, що їх оплата здійснюється Підприємством щомісячно протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту їх виставлення Адміністрацією. При цьому, згідно п.9.1. Договору, всі права та обов'язки Адміністрації, які передбачені цим Договором, виконуються Скадовською філією ДП «АМПУ», в тому числі ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів тощо.
Протягом терміну дії Договору за період грудень 2018 - грудень 2020 року позивачем на адресу відповідача було надано рахунки для сплати коштів з відшкодування витрат за Договором та відповідні акти приймання-передачі послуг для підписання. Але відповідачем до цього часу не було сплачено зазначені рахунки. Крім того, відповідачем було підписано акти наданих послуг, а отже зауваження щодо їх прийняття у нього відсутні. Позивач зазначив, що надання рахунку Адміністрацією здійснювалось в день підписання сторонами акту наданих послуг. З приводу невиконання зобов'язань за Договором сторонами проводились переговори, але відповідач в ході їх проведення посилався на відсутність коштів як на причину несплати боргу.
У відповідності до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору. Одностороння відмова від договору не допускається.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Обов'язок щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання обов'язків зі сплати боргу встановлено також п.4.4. Договору.
Крім того, згідно п.4.3. Договору, за недотримання строків сплати, зазначених в п.2.5. цього Договору, Підприємство сплачує Адміністрації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми прострочення, за кожний день прострочення.
Таким чином, станом на 19.01.2021 року за період грудень 2018 - грудень 2020 року за Договором №3-П-СКФ-18, укладеним між позивачем та відповідачем, утворилась заборгованість перед Адміністрацією у сумі 606 084,08 грн. - сума основного боргу.
За період несвоєчасного виконання зобов'язань за Договором з 10.01.2019 року по 19.01.2021 року, позивач зазнав матеріальних втрат від знецінення, які підлягають компенсації у розмірі:
- 25 578,38 грн. - 3 % річних;
- 36 569,85 грн. - втрат від інфляції за період прострочення.
Крім того, у відповідності до пункту 4.3. Договору, за порушення термінів оплати сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язань. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, за прострочення зобов'язання позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 80 156,69 грн.
Із огляду на надані документальні докази суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачем доведено у повному обсязі, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 01125703) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 38728486) 606084 грн. 08 коп. основного боргу за договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та утримання технологічних мереж електропостачання № 3-П-СКФ-18 від 12.01.2018, 25578 грн. 38 коп. 3 % річних, 36569 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 80156 грн. 69 коп. пені та 11 225,84 грн. витрат по сплаті судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Л.М. Немченко