ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
07 квітня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1291/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ", м. Запоріжжя
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія бетон", м. Херсон
про стягнення 21673,21 грн
До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія бетон" (відповідач) про стягнення 21673,21 грн, з яких - 18971,40 грн основного боргу, 2205,94 грн пені, 495,87 грн 3% річних за договором поставки № 32/2711-ОС від 11.03.2020.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.
Ухвалою від 09.12.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Роз'яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач отримав ухвалу 14.12.2020 відповідно до поштового повідомлення.
Копію ухвали від 09.12.2020 надіслано судом на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія бетон" - 11.12.2020 за адресою: м. Херсон вул. Ладичука 150, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за №7300310014795.
Однак, до суду не надійшло відомостей про вручення або невручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Таврія бетон" поштового відправлення №7300310014795.
З огляду на викладене, суд рекомендованою поштою надіслав на адресу Відділення поштового зв'язку № 8 м. Херсона Акціонерного товариства "Укрпошта" (м. Херсон вул. Чорноморська 64) ухвалу від 09.02.2021, якою зобов'язав зазначене Відділення поштового зв'язку терміново надати Господарському суду Херсонської області інформацію про вжиті заходи та про фактичні причини невручення рекомендованого поштового відправлення з позначкою “Судова повістка” з копією ухвали (ідентифікатор поштового відправлення №7300310014795).
Однак, станом на 02.03.2021 відповіді від Відділення поштового зв'язку № 8 до суду не надійшло.
У зв"язку з викладеним, судом було надіслано на адресу Херсонській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» окрему ухвалу від 02.03.2021, якою зобов"язано Херсонську дирекцію Акціонерного товариства «Укрпошта» вжити заходи щодо термінового виконання вимог ухвали Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1291/20 від 09.02.2021 щодо надання Господарському суду Херсонської області інформації про вжиті заходи та про фактичні причини невручення рекомендованого поштового відправлення з позначкою “Судова повістка” з копією ухвали (ідентифікатор поштового відправлення №7300310014795.
Однак, відповіді на окрему ухвалу від Херсонської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» до суду не надійшло.
Натомість 04.03.2021 до суду повернулась копія ухвали від 09.12.2020, надіслана судом на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія бетон" - м. Херсон вул. Ладичука 150, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Враховуючи вищезазначене, суд повторно надіслав окрему ухвалу від 17.03.2021 на адресу Херсонській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта».
У відповідь на окрему ухвалу Херсонська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» повідомила суд листом від 01.04.2021 №Г-2806, що поштове відправлення №7300310014795 було повернуто на адресу суду через відсутність отримувача за вказаною адресою. Проставлення невірної позначки "за закінченням терміну зберігання" та порушення термінів оброблення відбулось внаслідок кадрових змін на відділенні поштового зв"язку 73013.
Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
11.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврія бетон" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 32/2711-ОС (а.с. 7-8), за умовами якого позивач зобов"язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити масла, мастила та технічні рідини, іменовані в подальшому "товар" (п. 1.1).
Найменування, асортимент, ціна, кількість товару вказуються в видаткових накладних (п. 1.3).
Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару за цим договором встановлюється в гривнях і вказується в рахунку, що пред"являється до оплати позивачем на кожну узгоджену поставлену партію товару, з відображенням ї їу відповідній видатковій накладній. Ціна товару включає ПДВ.
Згідно з п. 3.2 договору відповідач здійснює оплату вартості узгодженої партії товару на підставі рахунку, протягом 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару.
Відповідно до п. 4.4 договору, датою поставки вважається дата передачі товару, зазначена у видатковій накладній, що видана позивачем і завірена підписом відповідача.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що строк дії договору з моменту підписання і до 31.12.2020. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить про своє бажання припинити договір, він вважається продовженим.
На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наданими позивачем оригіналами видаткових накладних № 047767 від 11.03.2020 на суму 18791,40 грн та № 047768 від 11.03.2020 на суму 10981,55 грн (а.с. 9,11), всього на суму 29772,95 грн.
Зазначені видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками.
Також позивачем виставлено відповідачу рахунок № 008455 від 05.03.2021 на суму 18791,40 грн та № 008457 від 05.03.2020 на суму 10981,55 грн (а.с. 10, 12).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України").
Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
У постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Видаткові накладні № 047767 від 11.03.2020 та № 047768 від 11.03.2020 засвідчені печатками сторін.
З огляду на викладене, встановивши наявність відбитку печаток сторін на видаткових накладних та, враховуючи, що сторони несуть повну відповідальність за законність використання їх печаток, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, накладних; враховуючи, що відомостей про втрату або викрадення печаток сторонами до суду не надходило, суд дійшов висновку, що видаткові накладні № 047767 від 11.03.2020 та № 047768 від 11.03.2020 свідчать про здіснення сторонами у справі господарської операції, незважаючи на те, що не зазначено посади і прізвища представника відповідача.
Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.
Але відповідач в порушення умов Договору не оплатив повністю вартість отриманого товару. Так, відповідач відповідно до платіжного доручення № 687 від 29.07.2020 сплатив 5000 грн та платіжним дорученням №756 від 06.08.2020 - 5981,55 грн (а.с. 13,14), в яких зазначено призначення платежу рахунок № 008457 від 05.03.2020.
Таким чином, товар за видатковою накладною № 047768 від 11.03.2020 на суму 10981,55 грн оплачено відповідачем. Доказів оплати товару за видатковою накладною №047767 від 11.03.2020 на суму 18791,40 грн відповідачем не надано.
Станом на 22.09.2020 сторонами підписано акт звірки розрахунків (а.с. 15) за період з 01.01.2020 по 22.09.2020, якими сторони підтвердили наявність боргу відповідача в сумі 18971,40 грн. Однак, цей акт містить відомості про постачання партії товару 03.03.2020 на суму 7142,70 грн за рахунком № 7508 від 28.02.2020, яка була оплачена платіжним дорученням № 372 від 22.05.2020 на суму 3571,35 грн та № 466 від 16.06.2020 на суму 3571,35 грн, тобто ще до укладення договору і не є підставою для цієї позовної заяви.
Позивач надіслав відповідачу претензію № 19/20 від 15.10.2020 (а.с. 21-22) з вимогою сплати заборгованість.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за товар, з урахуванням часткової оплати, становить 18791,40 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 11.03.2020 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Доказів перерахування боргу в сумі 18791,40 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, у зв"язку з простроченням оплати, позивач просить стягнути з відповідача 495,87 3% річних.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій, річних та втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, тобто з 26.03.2020.
Крім того, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, пені та 3% річних (постанова Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16 та п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань").
З огляду на викладене, здійснивши перевірку правильності нарахувань 3% річних, суд дійшов висновку, що він здійснений позивачем вірно, тому позовні вимоги про стягнення 495,87 грн 3% річних підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 2205,94 грн пені, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.
Укладаючи договір поставки від 11.03.2020 сторони пунктом 7.2 передбачили, що при недотриманні відповідачем строків оплати, встановлених п. 3.2 та 3.5 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
Однак, позивачем не було враховано ч. 6 ст. 232 ГК України.
З огляду на викладене, судом здійснено розрахунок пені:
Період 1 (26/03/2020 - 28/07/2020)
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення
10 981,5526.03.2020 - 23.04.20202910,000.055174,02
10 981,5524.04.2020 - 11.06.2020498,000.044235,23
10 981,5512.06.2020 - 28.07.2020476,000.033169,22
Період 2 (29/07/2020 - 05/08/2020)
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення
5 981,5529.07.2020 - 05.08.202086,000.03315,69
Період 3 (26/03/2020 - 26/09/2020)
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення
18 791,4026.03.2020 - 23.04.20202910,000.055297,79
18 791,4024.04.2020 - 11.06.2020498,000.044402,53
18 791,4012.06.2020 - 26.09.20201076,000.033659,24
Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:
Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де
С - сума заборгованості за період,
2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
Д - кількість днів прострочення.
Період 1 (26/03/2020 - 28/07/2020)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
26.03.2020 - 23.04.2020 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 10 981,55 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 366 ) x 29 днів (прострочення) : 10029174,02 грн.
24.04.2020 - 11.06.2020 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 10 981,55 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 10049235,23 грн.
12.06.2020 - 28.07.2020 : 6,00 (облікова ставка НБУ) 10 981,55 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 47 днів (прострочення) : 10047169,22 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 578,48 грн.
Період 2 (29/07/2020 - 05/08/2020)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
29.07.2020 - 05.08.2020 : 6,00 (облікова ставка НБУ) 5 981,55 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 8 днів (прострочення) : 100815,69 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 15,69 грн.
Період 3 (26/03/2020 - 26/09/2020)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
26.03.2020 - 23.04.2020 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 18 791,40 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 366 ) x 29 днів (прострочення) : 10029297,79 грн.
24.04.2020 - 11.06.2020 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 18 791,40 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 10049402,53 грн.
12.06.2020 - 26.09.2020 : 6,00 (облікова ставка НБУ) 18 791,40 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 107 днів (прострочення) : 100107659,24 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 1 359,55 грн.
Всього пені 578,48 + 15,69 + 1 359,55 = 1 953,72 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1953,72 грн.
Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2102/21673,21*21420,99=2077,54 грн).
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія бетон" (код 34555046, м. Херсон вул. Ладичука 150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" (код 31852954, м. Запоріжжя вул. Базова 3А) 18971,40грн основного боргу, 1953,72 грн пені, 495,87 грн 3% річних та 2077,54 грн витрат зі сплати судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 07.04.2021
Суддя В.В.Литвинова