"07" квітня 2021 р. м ХарківСправа № 922/1148/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м. Ужгород)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (м. Харків)
про визнання недійсними додаткових угод до договору,
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (позивач) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (відповідач), в якій просить визнати недійсними додаткову угоду №1 від 15.02.2021 та додаткову угоду №2 від 22.02.2021, укладені між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та ТОВ "СЕРВІС ГРУПП ЛТД".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не надав доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод №1 та №2, в якому просить задовольнити це клопотання та звільнити Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод №1 від 15.02.2021 та №2 від 22.02.2021 до договору №105/21 від 28.12.2020 на постачання природного газу обґрунтовано тим, що головне управління не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається позивач в якості обґрунтування клопотання, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вказаного клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794500,00 грн), а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн).
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру, але не надано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі державних органів влади, а тому фінансування організації або установи за рахунок коштів Державного бюджету України та відсутність у нього коштів не може бути безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
До того ж, позивач не просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору та не просить зменшити розмір судового збору, а просить звільнити його від сплати судового збору.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позивачем цього позову.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Подана позовна заява підписана в.о. начальника Головного управління Кіш Н.Б.
Натомість, позивач не надав доказів покладення на особу, що підписала позов. повноважень виконуючого обов'язки.
За таких обставин, позивачем позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232 - 235 ГПК України,
1. Відхилити клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод №1 від 15.02.2021 та №2 від 22.02.2021 до договору №105/21 від 28.12.2020 на постачання природного газу.
2. Залишити без руху позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
3. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме на подання Господарському суду Харківської області:
- платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 2270,00 грн за подання цього позову до Господарського суду Харківської області;
- доказів покладення на особу, що підписала позов. повноважень виконуючого обов'язки.
4. Зобов'язати позивача у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачу. Докази про це надати суду.
Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано 07.04.2021.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.