Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3767/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартальна 3"
до Акціонерного товариства "Харківобленерго" 3-я, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Харківенергозбут" 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Куряжський домобудівельний комплекс"
про визнання недійсним додатку до договору
за участю :
представника позивача - Кучменко С.В., на підставі ордеру від 01.02.2021 року.
представника позивача - Гученко Р.А.., на підставі витягу з ЄДР.
представника відповідача - Конопля О.М.., за довіреністю № 01-46/69 від 04.01.2021 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.09.2018 року, Санін А.О., на підставі ордеру від 19.01.2021 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.01.2014 року.
представника 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Харківенергозбут" - Шамаєв В.В. за довіреністю № 01-15/288 від 18.12.2020 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.05.2019 року та Козирев А.В., за довіреністю № 01-15/290 від 18.12.2020 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.11.2017 року.
представника 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Куряжський домобудівельний комплекс" - не з'явився.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартальна 3" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про визнання недійсним додатку № 3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ "Квартальна 3" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19216 від 01.01.2019 року, укладеного між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Квартальна 3". Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 14.12.2020 року.
Крім того, вищезазначеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.01.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2021 року підготовче засідання було відкладено на 03.02.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2021 року підготовче засідання було відкладено на 08.02.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2021 року підготовче засідання було відкладено на 22.02.2021 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Куряжський домобудівельний комплекс".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 01.03.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2021 року призначено розгляд справи на 10.03.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні 10.03.2021 року було оголошено перерву до 24.03.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні 24.03.2021 року було оголошено перерву до 31.03.2021 року.
Представник позивача в судовому засіданні 31.03.2021 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на невідповідність додатку № 3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ "Квартальна 3" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19216 від 01.01.2019 року частинам 4. 7 ст. 22 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. ст. 5, 14, 17 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", пунктам 2.3.2, 2.3.12, 8.2.5, 8.2.6, 8.2.7 Правил роздрібного ринку електроенергії, які затверджені постановою НКРЕП № 312 від 14.03.2018, пунктам 8.1.10, 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електроенергії, який затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 року.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.03.2021 року проти позову заперечував, посилаючись на те, що спірний додаток до договору відповідає вимогам чинного законодавства, спірний додаток є невід'ємною частиною договору та посилання позивача на пункти 1.2.4, 2.1.12, 2.3.2 Правил роздрібного ринку електроенергії не свідчать про суперечливість та неправомірність спірного додатку вимогам законодавства. Також відповідач зазначив про сплив позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПрАТ "Харківенергозбут" в судовому засіданні 31.03.2021 року проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представник 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Куряжський домобудівельний комплекс" в судове засідання 31.03.2021 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, про що свідчить відмітка на ухвалі-повідомленні від 24.03.2021 року про направлення зазначеної ухвали на адресу третьої особи, зазначену у Витягу з ЄДРПОУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Куряжський домобудівельний комплекс" про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку третьої особи в судове засідання обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що її неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів учасників справи фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, 01.01.2019 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Квартальна 3» (позивач) та Акціонерним товариством «Харківобленерго» (відповідач) було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19216, відповідно до умов якого (п. 2.1) оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Згідно з п. 2.2. договору, відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього договору.
Згідно з п. 3.1. договору, облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт год).
Пунктом 3.2. договору передбачено, що за підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу не залежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача.
Крім того, сторонами також було підписно додаток № 3.1 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ «Квартальна 3» до договору.
В даному додатку зазначено 6 засобів обліку (№ № 62Z3557614290028, 62Z6155733132305, 62Z1086236351243, 62Z4623304331849, 62Z4633468263588, 62Z7613040099449), що фіксують обсяг електроенергії, яка постачається на територію всього будинку (загально будинкові лічильники), у тому числі побутовим споживачам (мешканцям квартир будинку), не побутовим споживачам (магазини, приватні офіси тощо), а також електроенергії, яка постачається Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Квартальна 3» для забезпечення його статутної діяльності.
Додатком № 3.2 визначено «Дані про відпуск електроенергії на інші потреби споживача».
В даному додатку зазначено 12 засобів обліку які фіксують обсяг електроенергії, яка постачається на електрозабезпечення технічних цілей, тобто виконання статутних цілей ОСББ «Квартальна 3», а саме, робота ліфтів, насосів, освітлення та ін.
Додатком № 3.3 визначено «Дані для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах ОСББ «Квартальна 3».
В даному додатку зазначено лічильники мешканців квартир членів ОСББ «Квартальна 3», нежитлових приміщень, приватних офісів, в яких є окремі договори на постачання електричної енергії з АТ «Харківобленерго».
Позивач зазначає, що на нього фактично покладено оплату електричних втрат між мешканцями та загально будинковими лічильниками. При цьому, у випадку безоблікового використання (розкрадання) електричної енергії мешканцями, всі збитки лягають на ОСББ, однак не надано ефективного механізму захисту, оскільки ОСББ не є і не може бути (є не прибутковою організацією) учасником ринку електричної енергії та не може самостійно відключати таких споживачів від електропостачання, використовувати методику нарахування збитків та вчиняти інші дії, які можуть робити АТ «Харківобленерго» та ПрАТ «Харківенергозбут».
На думку позивача, додаток № 3.1 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ «Квартальна 3» має бути визнаний судом недійсним з огляду на його невідповідність ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, розділу 2.3.2, 8.2.5., 8.2.6., 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, пунктам 5.1.10, 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електроенергії, ст. 41 Конституції України, 1166 ЦК України, та ін.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись зокрема на те, що перелік приладів обліку, зазначених зокрема у додатку № 3.1 договору, є частиною договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, у зв'язку з чим на підставі показань цих приладів обліку здійснюється нарахування вартості спожитої Об'єднанням електричної енергії та відсутні підстави для визнання вказаного додатку недійсним. Також відповідач зазначив про сплив позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (стаття 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно з п. 3 розділу 2 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартальна 3" об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Згідно із Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово- комунальні послуги» електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального використання, ліфти, насосні станції підкачки води та інше входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме за комунальну електроенергію сплачує об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.
Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (далі - Правила), визначені система договірних відносин на роздрібному ринку електричної енергії та порядок укладання договорів.
Наявність у споживача укладеного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії є умовою постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з п.1.2.4 Правил Точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.
Оператор системи покриває всі витрати, пов'язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов'язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.
Договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до цих Правил, договір споживача з оператором системи передачі укладається відповідно до типового договору, визначеного Кодексом системи передачі.
Отже, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу є типовим, а його форма міститься в додатку №3 до Правил.
Таким чином, наявність у споживача укладеного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії є умовою постачання електричної енергії споживачу.
За змістом п.2.1.11 Правил договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування оператора системи та споживача, узгоджений паспорт точки розподілу; 2) місце і дату укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; 3) режими розподілу (у тому числі режим роботи електроустановки непобутового або колективного побутового споживача, величини приєднаної та дозволеної потужності об'єкта споживача із розділом за площадками вимірювання), порядок контролю показників якості електричної енергії та якості електропостачання; 4) порядок розрахунків, включаючи умови їх призупинення та поновлення; 5) відповідальність сторін за невиконання умов договору, підстави і порядок її застосування; 6) строк дії договору; 7) умови та порядок внесення змін до договору та його розірвання; 8) місцезнаходження, банківські реквізити сторін; 9) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті електричної енергії та потужності в енергосистемі; 10) перелік випадків, коли розподіл (передача) електричної енергії може бути обмежений споживачу, та порядок обмеження.
Пунктом 2.1.12 Правил передбачено, що невід'ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є: 1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) заява-приєднання у разі її надання споживачем; 3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.
Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього Договору (п.2.2 типового договору).
При цьому, сам типовий договір не містить примірного додатку 3 до цього Договору, а тим більше не вимагає його розбивки на будь-які підпункти
Разом з тим, розроблений на підставі типового, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщено на сайті оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» (https://www.oblenergo.kharkov.ua/dogovir-spozhyvacha-pro-nadannya-poslug-z-rozpodilu-elektrychnoyi-energiyi) містить обов'язкові для узгодження додатки № 3.1 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, № 3.2 Дані про відпуск електроенергії на інші потреби споживача (за потреби), № 3.3 Дані для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах Споживача (Основного споживача), до яких приєднані електроустановки субспоживачів (за потреби).
Істотна умова договору «умови постачання» передбачається в Комерційній пропозиції, що є невід'ємним додатком до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (3.2.8. Правил). За Угодою про закупівлю електричної енергії до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розрахунки споживача за умовами договору здійснюється на умовах, визначених договором та комерційною пропозицією (процедура закупівлі: переговорна скорочена).
Дослідивши укладений між сторонами договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 747/19216, суд констатує, що його спірний додаток № 3.1 містить лише відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартальна 3", а не визначає порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку, як на тому наполягає відповідач та третя особа.
Відповідно до п.1.1.2 Правил розрахункові засоби вимірювання - засоби вимірювання, дані вимірювань яких використовуються засобами комерційного обліку з метою комерційних розрахунків; технічні (контрольні) засоби обліку - засоби обліку, що застосовуються учасником роздрібного ринку для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо.
За змістом п. 2.3.3 Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (п.2.3.2 Правил).
Відповідно до п.5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії для комерційних розрахунків мають використовуватися дані з вузла обліку власника електроустановки (об'єкта) за умови відповідності вузла обліку вимогам нормативних документів. Дані з вузлів обліку інших власників можуть бути використані для здійснення технічного (контрольного) обліку та перевірки достовірності даних комерційного обліку.
У квартирах, будинках, приватних домогосподарствах або інших об'єктах індивідуального побутового споживача, розташованих за однією адресою, установлюється один ЗКО для побутових потреб незалежно від кількості господарських будівель. (п.5.1.19 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).
Пунктом 5.1.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії унормовано, що у разі розділення обліку за наявності декількох власників квартири (будинку, домогосподарства) у встановленому законодавством порядку ЗКО встановлюється для кожного з них. Водночас оплата послуг з улаштування або реконструкції ЗКО здійснюється за рахунок осіб, з ініціативи яких проводиться відповідне розділення.
Підпункт 14 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії дає наступне визначення. Вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з'єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.
Об'єкт - електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб'єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування (п.п.34 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).
Точка вимірювання - фізична точка на електричній мережі (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення, а у разі застосування вимірювальних трансформаторів - точка підключення первинної обмотки трансформатора струму), в якій фактично вимірюються обсяги та/або параметри електричної енергії (п.п.71 п.1.2.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).
У разі укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших учасників роздрібного ринку (субспоживачів або операторів системи), додатками до нього визначаються такі умови: 1) відомості про приєднані електроустановки інших учасників та їх власників та паспорти точок розподілу цих учасників роздрібного ринку; 2) обсяги транспортування електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку; 3) порядок припинення, обмеження електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках; 4) порядок розрахунку витрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних із транспортуванням електричної енергії в електроустановки інших учасників роздрібного ринку; 5) порядок розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача) (п.2.1.13 Правил).
Із наведеного вбачається, що розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватись на підставі показань лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача об'єкта нерухомості. Це означає, що розрахунки між позивачем та відповідачем за спожиту електричну енергію повинні здійснюватись на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності позивача. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо. Перелік таких лічильників міститься у додатках № 3.2 та № 3.3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 747/19216.
Зазначене в свою чергу вказує на можливість виконання вказаного Договору за умови визнання недійсним Додатку 3.1. в якому міститься перелік загально будинкових засобів обліку які не приєднані до точки обліку одного об'єкта, а, навпаки, враховує дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування, комерційні об'єкти тощо). Таким чином, в даному випадку загально будинкові засоби обліку не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між Позивачем та Відповідачем за Договором.
Вищезазначене спростовує твердження відповідача щодо неможливості виконання умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 747/19216 без додатку № 3.1 до вказаного договору.
При цьому, лічильники які зазначені в спірному додатку № 3.1. до договору відповідач та третя особа мають можливість використовувати як технічні (контрольні) засоби обліку з метою контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо, як це передбачено Правилами.
Крім того, п. 1.1.2. Правил передбачено наступні визначення:
точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії. Наскільки це можливо, точка комерційного обліку повинна збігатися з точкою вимірювання;
точка розподілу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається розподіл/передача електричної енергії міжелектроустановками суміжних учасників ринку;
В даному випадку в багатоквартирному будинку № 3 по вул. Квартальній в смт Пісочин, споживачі поділяються на дві групи, і мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї та різні тарифні групи. Оскільки, згідно з Правилами користування електричною енергією дві різні групи не можуть обліковуватися одним лічильником, то ОСББ «Квартальна 3» не повинно розраховуватися по лічильнику, який обліковує дві різні групи споживання. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є формою управлінням будинком, отже, мешканці будинку, де створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не є субспоживачами у розумінні пункту 1.1.2 Правил, останні є побутовими споживачами, які використовують електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі окремих договорів про користування електричною енергією з електропостачальником.
Таким чином, загально будинкові точки обліку електроенергії, які містить додаток 3.1. до договору фактично обліковують електроенергію яку в подальшому споживають дві різних категорії споживачів ОСББ «Квартальна 3» (лічильники якого зазначені в додатку 3.2. до договору) та побутові споживачі, а, отже, є два способи нарахування та сплати (пільги, субсидії побутових споживачів).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Таким чином ОСББ є юридичною особою, яка не споживає електричну енергію для власних потреб, а електрична енергія використовується для забезпечення колективних комунально-побутових потреб населення, в нашому випадку для освітлення місць загального користування та роботу ліфтів (електрична енергія на технічні ЦІЛІ).
Також, згідно ч. 4 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до законодавства.
В частині 7 цієї статті встановлено, що об'єднання сплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім таких послуг, що оплачується власниками нежитлових приміщень.
Тобто наведені норми підтверджують незаконність (неможливість) оплати об'єднанням за електричну енергію на підставі даних загальнобудинкового лічильника в будинку, яку в подальшому споживають різні категорії споживачів: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, власники квартир, власники нежитлових приміщень тощо.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комерційний облік комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії у багатоквартирному будинку здійснюється встановленими в житлових нежитлових приміщеннях споживачів вузлами обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.
У контексті приписів Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011р. "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального використання, ліфти, насосні станції підкачки води та інше входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме за комунальну електроенергію сплачує об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Оплата будь-якої іншої електричної енергії, яка витрачається не на технічні цілі зазначеними законодавчими актами не передбачена.
За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірний у цій справі додаток № 3.1. до договору не відповідає типовому договору, який не містить примірного додатку 3 до договору, суперечить пунктам 1.1.2., 2.1.12., 2.3.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, та пунктам 5.1.10., 5.1.19, 5.1.21. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018.
Вищезазначені обставини свідчать про невідповідність спірного додатку № 3.1. до договору частині першій статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання додатку № 3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ "Квартальна 3" до договору № 747/19216 від 01.01.2019 недійсним з зазначених вище підстав та мотивів.
Суд також враховує, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання недійсним додатку 3.1. до договору спроможний ефективно захистити права та інтереси останнього (ст. 5 ГПК України) в зв'язку з систематичним та безпідставним нарахуванням відповідачем вартості електричної енергії за показами загально будинкових засобів обліку шляхом віднімання від них показань лічильників споживачів та лічильників які використовуються з метою виконання статутної діяльності ОСББ, та зумовленим в зв'язку з цим безпідставним покладення на позивача збитків через поза облікове споживання електроенергії недобросовісними споживачами, тоді як за загальним правилом (ст. 22 ЦК України) збитки відшкодовуються особою, яка їх завдала.
В даному ж випадку відсутні будь-які підстави вважати, що в зв'язку зі споживанням ОСББ «Квартальна 3» електроенергії на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19216 від 01.01.2019, останнім завдаються АТ "Харківобленерго" збитків в зв'язку з можливим не обліковим використанням певними недобросовісними споживачами електроенергії, яка попередньо була облікована загально будинковими засобами обліку. До того ж, застосований АТ "Харківобленерго" облік електроенергії фактично дозволяє постачальнику самоусуватися від виконання своїх функції щодо виявлення та притягнення винних у розкраданні осіб до встановленої законом відповідальності, тоді як ОСББ «Квартальна 3» не має будь-яких повноважень на притягнення таких осіб до відповідальності.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приписами ст. 257 ЦК України унормовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В даному випадку, підставою для застосування строків позовної давності відповідач вказує на те, що до приєднання позивача до умов договору від 01.01.2019 року діяли умови попереднього договору, який мав аналогічні умови та відповідно спірний Додаток № 3.1, у зв'язку з чим позивач раніше ще до укладення договору від 01.01.2019 року на тих самих умовах був обізнаний про умови договору, зокрема про умови додатку № 3.1, у зв'язку з чим строк позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом сплив.
Як вже було зазначено вище, ст. 257 ЦК України унормовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В даному випадку, попередній договір було укладено у 2016 року, у зв'язку з чим відповідач вважає, що саме з цього чачу був обізнаний про порушення його права, оскільки відповідний договір також містив додаток № 3.1 до договору.
Проте суд не погоджується із наведеними твердженнями відповідача, з огляду на наступне.
Договір, на який посилається відповідач від 2016 року на даний час припинив свою дію.
В той час, як спірний додаток 3.1 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії було укладено до договору приєднання від 01.01.2019 року та на даний час вказаний договір є діючим, у зв'язку з чим трирічний термін встановлений ст. 257 ЦК України на подання позовної заяви не сплив, отже позивач звернувся до суду з відповідним позовом у межах строку позовної давності.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в розмірі 2102,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним додаток № 3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартальна 3" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19216 від 01.01.2019 року, укладеного між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартальна 3" .
Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартальна 3" (62418, Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Квартальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40535808) 2102,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартальна 3" (62418, Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Квартальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40535808);
Відповідач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954);
3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328, 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126;фактична адреса: м. Харків, вул.. Гоголя,10);
3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Куряжський домобудівельний комплекс" (62418, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Кільцева, будинок 41, код ЄДРПОУ 04852585);
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "08" квітня 2021 р.
Суддя Н.С. Добреля
922/3767/20