07 квітня 2021 року Справа № 915/565/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Кнауб А.А.
прокурора Григорян Е.Р.;
від сторін та третьої особи представники не з?явилися;
розглянувши у підготовчому засіданні справу № 915/565/20
за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1,
вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54003;
вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030;
в інтересах держави
в особі Миколаївської міської ради,
вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001;
до виконавчого комітету Миколаївської міської ради,
вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ? комунальне виробниче підприємство організації харчування у навчальних закладах,
вул. Генерала Карпенка, 49, м. Миколаїв, 54038;
про визнання незаконними та скасування пунктів рішення
Заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради пред'явлено позов до виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі ? Виконком ММР) з такими вимогами:
“1. Визнати незаконними та скасувати пункти 3, 3.1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №343 від 12.04.2019 про затвердження технічної документації та надання дозволу комунальному виробничому підприємству по організації харчування в навчальних закладах укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту строком на 1 рік загальною площею 50 кв.м. на Флотському бульварі у Центральному районі.
2. Стягнути з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області (р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову….”.
За такими вимогами ухвалою від 28.04.2020 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, а також вирішено розглянути справу у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу “COVID-19” та введенням Урядом України протиепідемічних заходів.
З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради “Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом”), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” внесено зміни до постанови № 211, зокрема, продовжено карантин до 22.05.2020 із послабленням частини карантинних обмежень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” з 22.05.2020 до 22.06.2020 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою № 211, а також вирішено про послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.
Ураховуючи викладені обставини, зокрема, послаблення з 11.05.2020 карантинних заходів та подальше відновлення доступу громадян до приміщення Господарського суду Миколаївської області; беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 22.06.2020 призначено дану справу до розгляду в підготовчому засіданні на 13.07.2020.
Ухвалою від 13.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження в даній справі; підготовче засідання відкладено на 15.09.2020.
Ухвалою від 15.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 15.10.2020.
Ухвалою від 15.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засідання оголошувалися перерви, востаннє ? до 07.04.2021.
Від прокурора надійшла заява від 07.04.2021 № 51-667вих-21 про закриття провадження в даній справі у зв?язку з відсутністю предмета спору, з посиланням на те, що оскаржуване рішення Виконкому ММР вичерпало свою дію внаслідок його невиконання, а замовник втратив право на укладення договору, у зв?язку з чим рішення не може бути реалізовано, що свідчить про відсутність предмету спору і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі.
Прокурор також просить суд про повернення Миколаївській обласній прокуратурі судового збору, яким оплачене звернення до суду з позовом у даній справі в сумі 2102 грн.
Від сторін та третьої особи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з?явилися.
Вислухавши пояснення прокурора щодо указаної вище заяви, дослідивши щодо неї матеріали справи, суд приходить до такого.
Позов у даній справі мотивовано тим, що спірне рішення прийняте з порушенням ст. 98 ЗК України, ст. 395, 401, 404 ЦК України, оскільки в даному випадку підстав для визнання прав на встановлення комунальному виробничому підприємству по організації харчування в навчальних закладах (далі ? третя особа, комунальне підприємство) спірного сервітуту не існувало, у зв?язку з чим у Виконкому в даному випадку були відсутні підстави для встановлення з комунальним підприємством сервітутних відносин та відповідно, для прийняття спірного рішення.
Крім того, комунальне підприємство на момент прийняття Миколаївською міською радою спірного рішення не було ні власником, ні землекористувачем сусідньої земельної ділянки, чи об?єктів нерухомості, прохід до яких неможливий без використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, а тому не було суб?єктом, який мав право вимагати встановлення сервітуту.
Окрім іншого, хоча обов?язковою умовою для встановлення сервітуту є неможливість задоволення потреби особи у інший (ніж встановлення сервітуту) спосіб, відомості про відсутність у комунального підприємства змоги задовольнити свої інтереси іншим способом, ніж розмістити тимчасові споруди саме на спірній земельній ділянці, відсутні; при цьому потреба комунального підприємства в частині використання землі у даному випадку могла бути задоволеною іншим шляхом ? внаслідок укладення договору оренди земельної ділянки у встановленому земельним законодавством порядку.
У позові також зазначалося, що сервітут надано не для усунення недоліків земельної ділянки комунального підприємства, а для розміщення групи тимчасових споруд (літніх майданчиків) для провадження підприємницької діяльності. Потреба підприємства в частині використання землі могла бути задоволена іншим шляхом, а саме внаслідок укладення договору оренди земельної ділянки з дотриманням конкурентних засад. Крім того, спірна земельна ділянка віднесена до зелених насаджень загального користування, належить до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського призначення, а також накладається на територію парку-пам?ятки садово-паркового мистецтва “Флотський бульвар”, якому присвоєно статус об?єкту природно-заповідного фонду місцевого значення. Розміщення групи пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в межах вищевказаної території не передбачене законодавством (ст. 17 Закону України “Про основи містобудування”, ст. 48 Закону України “Про охорону земель”, ст. 1 Закону України “Про будівельні норми”, ДБН 360-92).
За твердженнями прокурора, оспорюванні пункти рішення Виконкому ММР не відповідають вищенаведеним вимогами законодавства, порушують цивільні права та інтереси територіальної громади міста Миколаєва, а тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню в порядку ст.ст. 16, 21 ЦК України, ст.ст. 152, 153 ЗК України, ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування”.
Отже, спір між сторонами виник з підстав прийняття Виконкомом ММР спірних пунктів №№ 3, 3.1 рішення від 12.04.2019 № 343 про затвердження технічної документації та надання третій особі дозволу на укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту строком на 1 рік загальною площею 50 кв.м. на Флотському бульварі у Центральному районі.
Разом із тим, оскаржуваним рішенням передбачалася можливість укладання договору на 1 рік, а також було зобов?язано землекористувачів укласти договір про встановлення особистого строкового сервітуту та здійснити плату по ньому не пізніше 2 місяців з дати прийняття цього рішення.
Указаним рішенням також передбачено наслідки для землекористувачів, які не укладуть договори та не проведуть оплату, а саме: “У разі ухилення замовника без поважних причин від укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту, затримання надання необхідних документів для його укладення, непідписання договору або нездійснення за ним плати протягом 2 місяців з дати прийняття рішення, замовник втрачає право на укладення договору, розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) та зобов?язаний звільнити земельну ділянку”.
На даний час сплив як строк для укладення договору так і строк на який такий договір міг би бути укладений (1 рік). За твердженнями прокурора, третя особа з указаного питання не зверталася, плата підприємством не здійснювалася; земельна ділянка вільна від забудов та споруд.
Таким чином, оскаржуване рішення Виконкому ММР вичерпало свою дію внаслідок його невиконання, а замовник втратив право на укладення договору, у зв?язку з чим рішення не може бути реалізовано. Викладені обставини підтверджені прокурором у заяві від 07.04.2021 № 51-667вих-21.
Із змісту указаної вище заяви вбачається, що прокурор, з'ясувавши наведені вище обставини, дійшов висновку про відсутність предмету спору в даній справі.
З урахуванням викладеного, суд визнає, що на даний час у справі відсутній предмет спору.
Ця обставина є підставою для закриття провадження в даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, яким передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
Суд роз?яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
Щодо заяви прокурора в частині повернення судового збору, яким оплачене звернення до суду з даним позовом, суд приходить до такого.
Законом України “Про судовий збір” (далі - Закон) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня в сумі 2102 грн.
Прокуратурою оплачено позов у даній справі судовим збором згідно платіжного доручення від 10.04.2020 № 509 на суму 2102 грн.
У відповідності до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається повністю за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв?язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що заява прокурора є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а судовий збір, сплачений прокуратурою при зверненні до суду з позовом у даній справі, належить повернути з державного бюджету платнику.
Керуючись п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, ст.ст. 231, 234 ГПК України, суд
1. Задовольнити клопотання позивача.
2. Закрити провадження в даній справі у зв?язку з відсутністю предмета спору.
3. Повернути Миколаївській обласній прокуратурі, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 02910048, р/р UA748201720343150001000000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, з Державного бюджету України сплачений, згідно платіжного доручення від 10.04.2020 № 509 судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Ухвалу може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя Т.М. Давченко