79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.04.2021 справа № 914/3257/20
Господарський суд Львівської області в складі судді О.Д. Запотічняк
за участю секретаря судових засідань О.В. Бордун
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів,
до відповідача: Добротвірської селищної Ради Кам'янка-Бузького району Львівської області, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Добротвір,
про стягнення збитків 5 464 535,06 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Добровольська О.Л.;
від відповідача: Швець Д.Ю., Приставський І.В.;
Хід розгляду справи.
Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Добротвірської селищної Ради Кам'янка-Бузького району Львівської області про стягнення збитків 5 464 535,06 грн.
Ухвалою від 15.12.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 26.01.2021.
В судових засіданнях 26.01.2021 та 16.02.2021 оголошувалась перерва до 16.02.2021 та 17.02.2021.
Ухвалою від 17.02.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 04.03.2021.
В судових засіданнях 04.03.2021 та 16.03.2021 оголошувалась перерва до 16.03.2021 та 058.04.2021 відповідно.
В судове засідання 05.04.2021 з'явився представник Позивача та Відповідача.
В судовому засіданні 05.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок протиправної бездіяльності Добротвірської селищної ради щодо незатвердження економічно обгрунтованих тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, тарифів на послугу з централізованого опалення, гарячого водопостачання для населення смт. Добротвір в період: червень-вересень 2018 року та квітень 2019 р.-квітень 2020 р. Позивачу завдано збитків.
З розрахунку виключений період жовтень 2018 р.-березень 2019 року, так як розмір збитків, спричинених в цей період був предметом судового спору у справі № 914/1680/19.
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.03.2020 р. у справі № 914/1680/19 позов задоволений повністю та стягнуто з відповідача завдані збитки.
Так, позивач стверджує, що 29.11.2017 року направив Добротвірській селищній раді лист про розгляд та встановлення тарифів, що містив розрахунки тарифів на транспортування та постачання теплової енергії та розрахунок тарифів на послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання для споживачів смт. Добротвір.
Незважаючи на неодноразові подальші звернення ДТЕК «Добротвірська ТЕС» від 15.12.2017, 12.03.2018, 31.05.2018 Добротвірська селищна рада питання щодо встановлення нових тарифів з теплопостачання не розглянула, нових тарифів не встановила, також не надала обґрунтованої відмови з цього приводу.
Позивач також зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 року у справі № 1340/4665/18 позов АТ «ДТЕК Західенерго» задоволено, визнано протиправною бездіяльність Добротвірської селищною ради Кам'янка-Бузького району Львівської області щодо не розгляду заяви АТ «ДТЕК Західенерго» від 31.05.2018 р. та зобов'язано Добротвірську селищну раду Кам'янка-Бузького району Львівської області розглянути у порядку та строки, встановлені Постановою Кабінету міністрів України від 01.06.2011 р. N 869, заяву АТ «ДТЕК Західенерго» від 31.05.2018 р. про встановлення економічно обґрунтованих тарифів.
На виконання рішення у справі № 1340/4665/18 на сесію Добротвірської селищної ради 11 червня 2019 року було винесено питання «Про погодження тарифів на послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання для населення смт.Добротвір», проте відповідне рішення про встановлення вищевказаних тарифів прийняте не було.
В період: червень-вересень 2018 року та квітень 2019 р.-квітень 2020 р. Позивач надав послугу населенню смт. Добротвір з централізованого опалення за встановленим тарифом 173,39 грн/Гкал на загальну суму 2 577 598, 25 грн та послугу з централізованого гарячого постачання води на загальну суму 9 753 09, 02 грн. Всього вартість реалізованої теплоенергії становить 3 556 907, 28 грн.
В той же час вартість відпущеної теплової енергії для населення смт. Добротвір за вказаний період згідно тарифу на виробництво теплової енергії 345, 79 грн/Гкал, на реалізацію послуги з централізованого опалення склала 6 691 437, 55 грн та послуги з централізованого постачання гарячої води склала 2 330 004, 79 грн, всього на суму 9 021 442, 34 грн.
Оскільки орган місцевого самоврядування маючи владні повноваження на розгляд та затвердження тарифів, нехтуючи ними, безпідставно та протиправно не виконує їх тривалий час, останній повинен нести відповідальність у вигляді відшкодування спричинених своєю бездіяльністю збитків.
Таким чином, розмір збитків, у вигляді неодержаного доходу від реалізації теплової енергії для населення, заподіяної бездіяльністю відповідача не встановленням економічно обгрунтованих тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води склав 5464535,06 грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач стосовно позовних вимог заперечив, зазначивши, що твердження позивача про бездіяльність Добротвірської селищної ради є некоректним та таким, що не відповідає дійсності.
Зокрема зазначив, що відшкодування органами місцевого самоврядування різниці в тарифах можливе за рахунок коштів місцевого бюджету за умови прийняття відповідної програми відшкодування різниці між розміром тарифу на теплову енергію, послуги централізованого опалення та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Відтак, втрати Позивача, які можуть виникнути протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом не є збитками, як це визначено у позовній заяві. Більше того, законодавством передбачено особливий порядок відшкодування таких втрат, який повністю проігнорований Позивачем.
Щодо розрахунку збитків, долученого до позовної заяви, зазначив що такий не містить жодної інформації, яка б давала можливість визначити розмір таких втрат та по своїй суті не містить будь- якої інформації, яка дозволяла б визначити імовірний розмір втрат Позивача. Вважає, що сформовані працівниками Позивача відомості розрахунку вартості послуги з централізованого постачання гарячої води формують хибне уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Звернув увагу суду, що рішенням першої сесії 8 скликання Добротвірської селищної ради №3 від 24.11.2020 набув повноваження новий селищний голова Келеберда Тарас Володимирович, а також свої повноваження набули депутати Добротвірської селищної ради, які відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сформували виконавчий орган ради, який наділений повноваженнями приймати, встановлювати і вирішувати питання щодо розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, поданих Позивачем.
Фактичні обставини встановлені судом.
Рішенням виконавчого комітету Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 6 від 25.02.2010 року визначено Добротвірську ТЕС ВАТ «Західенерго» виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання у житловому фонді, розташованому на території селища Добротвір.
Згідно з постановою НКРЕ від 09.12.2010 року № 1623 Відкритому акціонерному товариству «Західенерго» затверджено тариф на виробництво теплової енергії, яка виробляється Добротвірською ТЕС у розмірі 172,02 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Рішенням виконавчого комітету Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 157 від 06.12.2011 року погоджено тарифи на теплопостачання для всіх груп споживачів селища Добротвір, відповідно до додатків якого вбачається застосування у розрахунках тарифів на опалення та постачання гарячої води тарифу на виробництво теплоенергії у розмірі 173,39 грн./Гкал.
22 жовтня 2015 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг встановлено тарифи на виробництво теплової енергії ПАТ «ДТЕК Західенерго», зокрема Добротвірською теплоелекростанцією встановлено тариф 345,79 грн. за 1 Гкал., які набирають чинності з 01.01.2016 року.
29 листопада 2017 року позивачем надіслано відповідачу звернення № 05-3915 щодо розгляду та встановлення тарифів на транспортування, постачання та послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення смт. Добротвір (згідно із запропонованими тарифами на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання), послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню, такі визначені відповідно у розмірі 393,27 грн. без ПДВ, 397,68 грн. без ПДВ та 24,91 грн. без ПДВ). Лист отримано 29.11.2017 року, про що свідчить відмітка на примірнику листа.
31 травня 2018 року відповідачу надіслано заяву № 19-1672 про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, тарифів на послугу з централізованого опалення, гарячого водопостачання для населення смт. Добротвір та відшкодування втрат, що виникли за період з 01.12.2017 по 01.05.2018 у сумі 4 803 059 грн., у якій висловлено прохання розглянути і на найближчому засіданні органів місцевого самоврядування смт. Добротвір встановити економічно обґрунтовані тарифи на транспортування, постачання теплової енергії, тарифи на послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення смт. Добротвір, згідно розрахунків, поданих на розгляд Добротвірської селищної ради листом від 29.11.2017 за № 05-3915 (вхідний номер Добротвірської селищної ради 688/02-10 від 29.11.2017) та передбачити видатки у бюджеті смт. Добротвір в розмірі 4 803 059 грн. для відшкодування різниці між вартістю відпущеної теплової енергії для населення смт. Добротвір за діючим тарифом (173,39 грн.) та економічно обґрунтованим тарифом (393,27 грн.) за період з 01.12.2017 по 01.05.2018.
10.01.2019 року Львівським окружним адміністративним судом у справі № 1340/4665/18 позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» задоволено повністю, зокрема визнано протиправною бездіяльність Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області щодо не розгляду заяви АТ «ДТЕК Західенерго» № 19-1672 від 31.05.2018р. та зобов'язано Добротвірську селищну раду Кам'янка-Бузького району Львівської області розглянути у порядку та строки, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 заяву АТ «ДТЕК Західенерго» № 19-1672 від 31.05.2018 про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, тарифів на послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та споживачів смт. Добротвір Львівської області.
Водночас, як вказано в даному рішенні, суд не досліджував питання щодо обґрунтованості чи необґрунтованості відповідних тарифів, оскільки предметом такої справи були дії щодо не розгляду заяви відповідачем, а не обґрунтованість тарифів.
За період червень-вересень 2018 року та квітень 2019 р.- квітень 2020 р. Позивач нарахував Відповідачу, згідно тарифу на виробництво теплової енергії 345,79 грн/Гкал, на реалізацію послуги з централізованого опалення суму 6 691 437,55 грн та послуги з централізованого постачання гарячої води на суму 2 330 004,79 грн,
В той час як за тарифом 173,39 грн/Гкал Відповідачем сплачено за послуги з централізованого опалення суму 2 577 598,25 грн та за послуги з централізованого гарячого постачання води нараховано 975 309,02 грн.
Зазначена кількість реалізованої теплової енергії по тарифу 345,79 грн/Гкал становить 9 021 442,34 грн, натомість вартість реалізованої теплоенергії по тарифу 173,39 грн/Гкал склала 3 556 907, 28 грн.
Таким чином, різниця між тарифами - розмір збитків, у вигляді неодержаного доходу від реалізації теплової енергії для населення, заподіяної бездіяльністю відповідача не встановленням економічно обгрунтованих тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, за оспорюваний період червень-вересень 2018 року та квітень 2019 р.- квітень 2020 р.склала 5 464 535, 06 грн.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Як встановлено судом, Добротвірська ТЕС Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” як відокремлений підрозділ Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” з 2010 року є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання у житловому фонді, розташованому на території селища Добротвір.
Із матеріалів справи також встановлено, що 29.11.2017 року позивачем надіслано відповідачу звернення № 05-3915 щодо розгляду та встановлення тарифів на транспортування, постачання та послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення с.м.т. Добротвір (згідно із запропонованими тарифами на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання), послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
31.05.2018 року від відповідача повторно вимагалося встановлення економічно обґрунтованих тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, тарифів на послугу з централізованого опалення, гарячого водопостачання для населення смт. Добротвір. Проте, відповідач запропоновані позивачем тарифи не розглянув, відповідей, пропозицій, заперечень стосовно розміру тарифів не надав, у зв'язку з чим у період червень-вересень 2018 року та квітень 2019 р.- квітень 2020 року населенню с. Добротвір позивач надавав послугу з централізованого опалення та послугу з централізованого гарячого постачання води за тарифом 173,39 грн/Гкал.
Органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ст. 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»).
Як визначено Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», тарифи на комунальні послуги - це тарифи на теплову енергію, її виробництво (крім тарифів на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або відновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії, тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, тарифи на послуги з постачання теплової енергії, на послуги з постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, послуги з централізованого водовідведення.
Тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством. Тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб'єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи. Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку. Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття. Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором. Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Як встановлено судом, тарифи на теплопостачання для всіх груп споживачів селища Добротвір були погоджені Добротвірською селищною радою згідно з рішенням № 157 від 06.12.2011 року у розмірі 173,39 грн./Гкал без ПДВ, що відповідало постанові НКРЕ від 09.12.2010 N 1623 "Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії ПАТ "Західенерго" зі змінами згідно з постановою № 1706 від 29.09.2011р., що набрала чинності з 01.10.2011 року. На підставі вказаних постанов та рішення селищної ради 13.12.2011 року Добротвірською тепловою електричною станцією прийнято наказ № 270 про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води по категоріях споживачів - 208,07 грн. з ПДВ.
У подальшому 22.10.2015 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, встановлено тарифи на виробництво теплової енергії ПАТ «ДТЕК Західенерго»: зокрема Добротвірською теплоелекростанцією - 345,79 грн. за 1 Гкал., що вбачається з постанови «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» № 2635, яка набрала чинності з 01 січня 2016 року. Згідно з вказаною постановою також визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28 листопада 2011 року N 2248 "Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії ПАТ "Західенерго", згідно з якою Публічному акціонерному товариству "Західенерго" було встановлено тарифи на виробництво теплової енергії, яка виробляється Добротвірською теплоелектростанцією - 221,24 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) з 1 січня 2012 року.
Згідно зі ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» також передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими (ч.2 ст.20 Закону України «Про теплопостачання»). Частиною З ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються НКРЕКП, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
У свою чергу згідно зі ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, серед іншого, регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
При встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до законодавства,повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню цими національними комісіями. У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.
Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, до повноважень органів місцевого самоврядування відноситься встановлення тарифів у сфері постачання та транспортування теплової енергії, оскільки постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 308 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» здійснено тарифну децентралізації повноважень по встановленню тарифів, шляхом зміни кваліфікаційних критеріїв по розподілу суб'єктів господарювання між органами ліцензування: НКРЕКП та місцевими органами влади, і відповідно господарська діяльність ВП «Добротвірська ТЕС» у сфері постачання та транспортування теплової енергії не підпадає під ліцензування НКРЕКП, у зв'язку з чим встановлення тарифів для даного виду діяльності відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.
У свою чергу повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», відповідно до якої Комісія здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Як встановлено вище, 22.10.2015 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг встановлено тарифи на виробництво теплової енергії Добротвірською теплоелекростанцією у розмірі 345,79 грн. за 1 Гкал. Відтак, орган місцевого самоврядування, реалізуючи свої повноваження при встановленні цін/тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, встановлений Комісією для теплоелектростанції тариф на виробництво теплової енергії змінювати чи встановлювати в іншому розмірі не має підстав, а його повноваження зводяться до встановлення решти складових тарифу на теплову енергію та послуги.
Механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води визначається Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (надалі по тексту рішення - Порядок), затвердженим постановою КМУ від 1 червня 2011 р. N 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги». Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
Із заявами щодо необхідності розгляду та встановлення тарифів на транспортування, постачання та послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення смт. Добротвір, позивач почав звертатися до відповідача у листопаді 2017 року та систематично до травня 2018 року вимагав встановлення економічно обгрунтованих тарифів. Відповіді Добротвірської селищної ради на листи позивача від 29.11.2017 року, 15.12.2017 року, 12.03.2018 року, 31.05.2018 року в матеріалах справи відсутні.
Суд звертає увагу, що вказаний Порядок з 23.02.2018 року доповнено розділом «Відшкодування втрат ліцензіатів (підприємств), які виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом» (п. 106-114), який був відсутнім на час звернення позивача з вимогою у листопаді 2017 року, однак, був чинним на час звернення до відповідача із заявою 31.05.2018 року.
Відповідно до п. п. 106, 107 Порядку розгляд розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, поданих ліцензіатом (підприємством), здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця, а у разі коригування тарифів - протягом десяти календарних днів з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінрегіоном. Рішення про встановлення тарифів оприлюднюється уповноваженим органом у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті уповноваженого органу невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дати його прийняття.
Як встановлено вище та не спростовано відповідачем, у встановлений місячний строк з дня отримання заяви позивача від 31.05.2018 року відповідач не розглянув розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, що були надані позивачем, не надав зауважень чи заперечень стосовно запропонованих тарифів.
Крім цього, 10.01.2019 року Львівським окружним адміністративним судом у справі № 1340/4665/18 визнано протиправною бездіяльність Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області щодо не розгляду заяви АТ «ДТЕК Західенерго» № 19-1672 від 31.05.2018р. та зобов'язано Добротвірську селищну раду Кам'янка-Бузького району Львівської області розглянути у порядку та строки, встановлені Постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 заяву АТ «ДТЕК Західенерго» № 19-1672 від 31.05.2018р. про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, тарифів на послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та споживачів смт. Добротвір Львівської області. Вказане рішення згідно з даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, набрало законної сили 19.02.2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зокрема, суд, аналізуючи положення Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» № 869 від 01.06.2011р., якою затверджено Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, вказав, що питання щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, в тому числі на послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання, вирішуються уповноваженими на те органами, зокрема органами місцевого самоврядування, і у разі виникнення спору щодо правильності їх щодо формування та встановлення, такі спори вирішуються в судовому порядку. Матеріалами справи підтверджується та представником відповідача не заперечено той факт, що позивач надсилав відповідачеві всі необхідні документи для встановлення економічно обґрунтованого тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення. Аналізуючи Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення № 869, згідно з яким розгляд розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, поданих ліцензіатом, здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця, а у разі коригування тарифів - протягом десяти календарних днів з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінрегіоном, суд прокваліфікував поведінку відповідача - не прийняття рішення щодо встановлення тарифів як протиправну бездіяльність, адже законодавством чітко встановлені строки для вирішення органом місцевого самоврядування питання щодо встановлення тарифів та прийняття відповідного рішення.
Враховуючи дане судове рішення та факт його не оскарження відповідачем, суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що його поведінка в ситуації по реагуванню на звернення позивача та не прийняття відповідного рішення не була протиправною.
Також суд звертає увагу, що предметом спору в даній справі є стягнення збитків з відповідача, завданих у період червень-вересень 2018 року та квітень 2019 р.- квітень 2020 року, внаслідок незастосування чинного згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 22.10.2015 року тарифу на виробництво теплової енергії в розмірі 345,79 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
З розрахунку виключений період жовтень 2018 р.-березень 2019 року, так як розмір збитків, спричинених в цей період був предметом судового спору у справі № 914/1680/19. Рішенням господарського суду Львівської області від 23.03.2020 р. у справі № 914/1680/19 позов задоволений повністю та стягнуто з відповідача завдані збитки (рішення набрало законної сили 07.08.2020).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи встановлені вище обставини, а також встановлену судовим рішенням обставину протиправної бездіяльності відповідача, суд доходить висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань по розгляду розрахунків тарифів на постачання, транспортування теплової енергії та на послугу централізованого опалення і гарячого і встановлення таких для населення с. Добротвір. Відтак, право позивача підлягає захисту у спосіб, передбачений законом та обраний стороною спору.
Так, положеннями ч. 1 ст. 623 ЦК України, ст. 224 ГК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч. 1 ст. 225 ЦК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Отже, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Із обґрунтувань та пояснень позивача вбачається, що заявлена до стягнення сума збитків є втраченим доходом, що по своїй суті в розумінні ст. 22 ЦК України є упущеною вигодою.
Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності. Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Отже, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Водночас, згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 листопада 2019 р. у справі № 569/4199/15-ц вказав, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії чи бездіяльності цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Наведене не підтверджує заперечень відповідача про відсутність його вини як необхідної підстави для стягнення збитків. Враховуючи зазначені вище обставини, суд зазначає, що незастосування позивачем у спірний період тарифу у розмірі 345,79 грн. за 1 Гкал теплової енергії мало місце внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, позбавила позивача можливості нараховувати та отримувати плату за надані послуги за цінами (тарифом), що відповідає собівартості послуг - встановленому НКРЕКП тарифу на виробництво, та відповідно отримати від цього дохід у визначений період, що у свою чергу доводить причинно-наслідковий зв'язок із неодержаним позивачем прибутком у розмірі 5 464 535, 06 грн.
Не заслуговує на увагу суду покликання Відповідача на те, що змінився голова селищної ради та обрано новий депутатський корпус, оскільки Відповідачем у справі є юридична особа, а саме Добротвірська селищна рада Кам'янка-Бузького району Львівської області, а тому суд вважає некоректним посилання представників Відповідача на зміну депутатського корпусу та голови, оскільки такі твердження є надуманими, що новий склад не несе відповідальності за дії депутатів попереднього скликання. Відповідач, як юридична особа, несе відповідальність за такі дії депутатів всіх скликань.
Судом не береться до уваги покликання представників відповідача , що позивач не надав усіх рахунків, а отже не довів суму збитків оскільки як вбачається із довідки ( т. 1 а.с 60 ) зазначена кількість реалізованої теплової енергії по тарифу 345,79 грн/Гкал яка склала 9 021 442,34 грн, натомість вартість реалізованої теплоенергії по тарифу 173,39 грн/Гкал склала 3 556 907, 28 грн.
Таким чином, різниця між тарифами це і є розмір збитків, у вигляді неодержаного доходу від реалізації теплової енергії для населення, заподіяної бездіяльністю відповідача не встановленням економічно обгрунтованих тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, за оспорюваний період за червень-вересень 2018 року та квітень 2019 р.- квітень 2020 р , що.склала різницю , а саме: 9 021 442,34 грн. - 3 556 907,28 = 5 464 535, 06 грн.
Відтак, документально та нормативно обґрунтований розмір недоодержаного доходу ВП «Добротвірська ТЕС» за період з червень-вересень 2018 року та квітень 2019 р.- квітень 2020 року за послугами з централізованого опалення склала 4 113 839,30 грн, за послугами з централізованого постачання гарячої води (в частині вартості теплової енергії) склала 1 354 695,77 грн.
Суд зазначає, що відповідач свого контррозрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості не здійснив, обґрунтованих заперечень стосовно суми, заявленої до стягнення, та більш вірогідних доказів на спростування розміру збитків суду не надав.
Враховуючи наведені обставини та відсутність належних доказів на спростування обставин, визначених позивачем як підставу позову, суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.До стягнення з відповідача належить сума 81 968,03 грн. судових витрат.
Щодо додаткового стягнення витрат на правову допомогу, Позивачем заявлено орієнтовно суму 20 000,00 грн, однак доказів понесення таких суду не надано. У відповідності зі ст. 129 ГПК України позивач протягом 5 днів з моменту проголошення вступної та резолютивної частин рішення, повинен надати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, селище Добротвір, вул. Івана Франка, буд. 20, ідентифікаційний код 04374128) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, ідентифікаційний код 23269555) 5 464 535, 06 грн збитків, та 81 968,03 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного
господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2021.
Суддя О.Д. Запотічняк