79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.04.2021р. справа № 914/885/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. розглянувши заяву про самовідвід судді у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології клімату та автоматизація систем", м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський Сад", с.Стільсько Миколаївського району Львівської області
про стягнення заборгованості
Ціна позову - 268644,74грн.
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології клімату та автоматизація систем" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський Сад" про стягнення заборгованості. Хід розгляду справи викладений в попередніх ухвалах суду.
Представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології клімату та автоматизація систем" подано заяву за вх.№7630/21 про відвід судді Іванчук С.В. обґрунтовуючи її зокрема, наявністю сумнівів у об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 р. у справі № 914/885/20 розглянуто заяву (вх. №7630/21) про відвід судді Іванчук С.В. та відмовлено у її задоволенні . Разом з тим, зважаючи на необхідність уникнути сумніву сторін в безсторонності, неупередженості чи об'єктивності суду, суддею Іванчук С.В. заявлено самовідвід у даній справі в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши у нарадчій кімнаті мотиви самовідводу судді Іванчук С.В., суд прийшов до висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, пункт 43).
У справі "Декюббер проти Бельгії" Європейський Суд з прав людини встановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя "міг в очах обвинуваченого" здаватися негативно налаштованим проти нього (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984, Series A, No. 86, p. 29).
Правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48 ; рішення у справі "КастіллоАльгар проти Іспанії" (CastilloAlgar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Враховуючи вищевикладене, задля того, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді під час вирішення справи №914/885/20, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для самовідводу. З огляду на положення ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо права особи на розгляд її справи неупередженим судом та з метою виключення сумнівів щодо законності результатів розгляду справи, суд вважає за необхідне задоволити заяву про самовідвід судді Іванчук С.В., та передати справу для визначення нового складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву про самовідвід судді Господарського суду Львівської області Іванчук С.В. у справі № 914/885/20 задоволити.
Справу передати для визначення нового складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Іванчук