79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.04.2021 справа № 914/312/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-Трейд», м. Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Авто Стар», м. Львів
про стягнення 215503,65 грн
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Авто Стар» про стягнення 215503,65 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.02.2021 справу №914/312/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором 394/20/6 поставки на умовах відстрочення платежу від 15.01.2020 в частині вчасної та повної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 08.02.2021 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №7901413725286 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 25) копія ухвали суду від 08.02.2021 про відкриття провадження у справі була ним отримана 11.02.2021.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи
15.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-Трейд» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Авто Стар» (Покупець) укладено Договір №394/20/6 поставки на умовах відстрочення платежу (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність (поставити) Покупцеві автомобільні товари в асортименті (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язався прийняти вказаний Товар, і сплатити за нього (них) визначену даним Договором грошову суму. Поставка Товару за цим Договором здійснюється окремими партіями.
Кількість, найменування, одиниці виміру, загальна вартість, асортимент та ціни кожної партії Товару погоджуються Сторонами у видаткових накладних га/або специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною цього Договору. Видаткові накладні підписуються керівниками або представниками Сторін, уповноваженими на отримання й видачу Товару (пункт 1.2. Договору).
На виконання умов Договору позивач у період з 04.09.2020 по 04.11.2020 здійснив відповідачу поставку Товару на загальну суму 331815,00 (триста тридцять одна тисяча вісімсот п'ятнадцять гривень 00 коп.) грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних:
№ 47237 від 04.09.2020 на суму 36 356,00 грн;
№ 47291 від 04.09.2020 па суму 15 912,00 грн;
№ 51708 від 24.09.2020 па суму 29 580,00 грн;
№ 52664 від 29.09.2020 на суму 18 970,00 грн;
№ 53827 від 02.10.2020 па суму 40 149,00 грн;
№ 56931 від 16.10.2020 на суму 16470,00 грн;
№ 56932 від 16.10.2020 на суму 13 782,00 грн;
№ 57690 від 19.10.2020 на суму 32 004,00 грн;
№ 60162 від 26.10.2020 на суму 49 284,00 грн;
№ 62932 від 03.11.2020 на суму 11 136,00 грн;
№ 62933 від 03.11.2020 на суму 32 004,00 грн;
№ 63086 від 03.11.2020 на суму 18 084,00 грн;
№ 63700 від 04.11.2020 на суму 18 084,00 грн.
Будь-яких претензій щодо кількості/якості поставленого Товару зі сторони відповідача не надходило.
Відповідно до п.3.5 Договору Сторони погодилися, що у разі наявності дебіторської заборгованості Покупця перед Постачальником, грошові кошти, які надходять від Покупця, в першу чергу зараховуються в оплату існуючої дебіторської заборгованості незалежно від призначення платежу.
Як зазначив позивач у позовній заяві, станом на 02.11.2020 відповідачем здійснено часткову оплату поставленого Товару в розмірі 151300,00 грн, з яких сплачено заборгованість в повному обсязі за видатковими накладними № 47237 від 04.09.2020 на суму 36 356,00 грн, № 47291 від 04.09.2020 на суму 15 912,00 грн, № 51708 від 24.09.2020 на суму 29 580,00 грн, № 52664 від 29.09.2020 на суму 18 970,00 грн, № 53827 від 02.10.2020 на суму 40 149,00 грн, та частково сплачено заборгованість в розмірі 10333,00 грн за видатковою накладною № 56931 від 16.10.2020 на суму 16470,00 грн.
На підтвердження часткового погашення заборгованості позивачем до справи долучено копії платіжних доручень № 6127 від 04.09.2020 на суму 2300,00 грн, №6174 від 29.09.2020 на суму 20000,00 грн, № 6172 від 29.09.2020 на суму 30000,00 грн, №6212 від 13.10.2020 на суму 39000,00 грн, №6261 від 02.11.2020 на суму 60000,00 грн.
У зв'язку з наведеним у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 180515,00 грн.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 180515,00 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 4487,60 грн пені, 21292,25 грн 15 % штрафу, 1121,90 грн 3 % річних, 5415,54 грн 3 % штрафу, 2671,36 грн інфляційних втрат.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, про наявність таких не повідомив.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору 394/20/6 поставки на умовах відстрочення платежу від 15.01.2020.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, які зазначені вище.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що оплата вартості Товару та/або Послуг здійснюється Покупцем у строк не пізніше ніж 21 днів з дати поставки Товару/надання Послуг, якщо інше не передбачено додатками до цього Договору, підписаними уповноваженими особами. Сторін.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач повністю не оплатив вартість поставленого товару, доказів погашення заборгованості не надав.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до п.5.2. Договору у випадку порушення строків оплати вартості Товару та/або Послуг Покупець, на вимогу Постачальника, сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми фактичної заборгованості (але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент її нарахування) за кожен день прострочення у межах трирічного строку позовної давності. Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов'язання Покупцем. При цьому Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику визначену пеню протягом 3 (трьох) банківських днів із моменту отримання письмового повідомлення від Постачальника. У випадку прострочення виконання грошових зобов'язань понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми фактичної заборгованості. Виплата винною Стороною неустойки (пені, штрафів, збитків) не звільняє її від належного виконання своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.3. Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати Постачальник має право на підставі ст. 692 ЦК України вимагати від Покупця оплати Товару та/або Послуг та 3 % від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами Постачальника з моменту переходу права власності на несвоєчасно оплачений Товар та/або з моменту надання Послуги.
Згідно з ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку в пункті 5.3. Договору Сторонами врегульовано розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, порядок виплати яких урегульовано частиною 2 статті 625 ЦК України, та визначено його у розмірі 3 %, тобто, у відповідності до положень статті 625 ЦК України.
А відтак, суд не вбачає підстав для подвійного стягнення з відповідача 1121,90 грн 3% річних та 5415,54 грн 3 % річних за користування чужими грошовими коштами. Більше того, позивачем невірно здійснено нарахування 3 процентів за користування чужими грошовими коштами, взявши 3 % від загальної суми боргу, а не відсоток річних, тобто, фактично нараховано ще один штраф у розмірі 3 % до вже нарахованого штрафу 15 % у відповідності до п.5.2. Договору.
Враховуючи принцип заборони подвійного притягнення до одного й того ж виду відповідальності за одне й те саме порушення, вимога про стягнення 5415,54 грн 3 % штрафу не підлягає до задоволення.
Суд звертає увагу сторін, що у постанові Великої Палати ВС від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 були чітко розмежовані поняття “проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами“, та “проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами”.
Уточнюючи правовий зміст цих термінів, у пункті 6.20 постанови у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що термін “користування чужими грошовими коштами” може використовуватися у двох значеннях: перше значення - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу; а друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Таким чином, наразі правова позиція Великої Палати ВС концептуально зводиться до того, що поняття «які нараховуються за надані в користування грошових коштів» поділяються на дві категорії:
”проценти за користування кредитом” - проценти які нараховуються в межах строку кредиту (позики) визначеного в договорі, і такі проценти розуміються як “проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами“, розмір яких визначається договором або законом, і які сплачуються позичальником та порядок виплати яких урегульовано ч. 1 статті 1048 та ч. 1 статті 1054 ЦК України.
“проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами” - проценти які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати яких урегульовано частиною 2 статті 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 180515,00 грн основного боргу, 4487,60 грн пені, 21292,25 грн 15 % штрафу, 1121,90 грн 3 % річних та 2671,36 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3232,55 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №76970978 від 27.01.2021.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Авто Стар» (79034, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ НАВРОЦЬКОГО, будинок 25; ідентифікаційний код 39026136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-Трейд» (49106, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КАМСЬКА, будинок 64; ідентифікаційний код 31497076) 180515,00 грн (сто вісімдесят тисяч п'ятсот п'ятнадцять гривень) основного боргу, 4487,60 грн (чотири тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 60 копійок) пені, 21292,25 грн (двадцять одна тисяча двісті дев'яносто дві гривні 25 копійок) 15% штрафу, 1121,90 грн (одна тисяча сто двадцять одна гривня 90 копійок) 3 % річних та 2671,36 грн (дві тисячі шістсот сімдесят одна гривня 36 копійок) інфляційних втрат та 3151,31 грн (три тисячі сто п'ятдесят одна гривня 31 копійка) судового збору.
3. У задоволенні вимоги про стягнення 5415,54 грн 3 % штрафу відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 07.04.2021.
Суддя Р.А. Кидисюк