07 квітня 2021 року
м. Київ
справа №400/4063/20
адміністративне провадження №К/9901/3848/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 400/4063/20
за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: С. Д. Домусчі, Г. В. Семенюк, О. І. Шляхтицький) від 28 грудня 2020 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути в дохід держави податковий борг у сумі 1 120 958,70 грн.
2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судовий розгляд на 27 жовтня 2020 року та установив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву у п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
3. 19 листопада 2020 року до суду першої інстанції надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Миколаївській області, підписаний її представником, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2018 року № 00119901305 та № 00119891305.
4. Вирішуючи питання щодо можливості прийняття зустрічного позову до розгляду, суд першої інстанції ухвалою від 24 листопада 2020 року залишив без руху зустрічний позов ОСОБА_1 .
5. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
6. Проте, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року повернуто апелянту.
7. 02 лютого 2021 року, не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Ухвалою Верховного Суду, після усунення недоліків касаційної скарги, від 09 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
10. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Повертаючи апеляційну скаргу на підставі частини третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції, виходив з того, що переліком статті 294 КАС України не включає в себе подання апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху (залишення зустрічного позову без руху), а тому оскільки апелянт оскаржує ухвалу, яка в розумінні статті 293, 294 КАС України не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, апеляційна скарга має бути повернена апелянту.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції фактично обмежено в доступі до правосуддя та не забезпечено право особи на розгляд справи, що прямо суперечить основними засадами (принципами) цивільного судочинства та частини першої статті 129 Конституції України. Тому, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції повинно бути прийнято до розгляду апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про залишення зустрічного позову без руху.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
15. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
16. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
17. Відповідно до частини восьмої статті 47 КАС України, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
18. Згідно статті 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
19. Відповідно до статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
20. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
21. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
22. Отже, при оформленні та пред'явленні зустрічної позовної заяви діють загальні правила, регламентовані на рівні статей 160, 161, 172 КАС України з урахуванням принципів верховенства права, юридичної визначеності.
23. Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
24. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції прийнятої відносно ухвали суду першої інстанції про залишення зустрічного позову без руху, до якої застосовано загальні правила пред'явлення позову.
25. При цьому, відповідно до частини другої статті 293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
26. Статтею 294 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, а саме:
1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
27. Як правильно вказано судом апеляційної інстанції, вказаний перелік не включає в себе подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху (залишення зустрічного позову без руху).
28. Верховний Суд звертає увагу, що положеннями частини третьої статті 293 КАС України встановлено, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Натомість цією ж нормою встановлено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
29. Отже, вказана стаття КАС України регулює неможливість оскарження в апеляційному порядку ухвал, передбачених статтею 294 КАС України окремо від рішення суду, та надає право стороні в такому випадку тільки включити в апеляційну скаргу на рішення суду заперечення на вказану ухвалу. Вимоги процесуального закону є беззаперечними та розширеному тлумаченню не підлягають.
30. Аналогічний висновок щодо застосування положення частини другої статті 293 КАС України викладений в постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 806/3090/17.
31. Тому суд касаційної інстанції наголошує, що окремо оскаржені в апеляційному порядку можуть бути виключно ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена в процесуальному законі.
32. З огляду на наведені приписи законодавства та враховуючи, що можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про залишення зустрічного позову без руху у справі не передбачена статтею 294 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги.
33. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
34. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
35. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
36. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
37. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
38. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 400/4063/20 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов