Харківський районний суд Харківської області
07 квітня 2021 року смт. Покотилівка
Справа № 635/1630/21
Провадження № 1-кп/635/845/2021
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220430000013 від 06 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 Кримінального Кодексу України (далі- КК України),
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним
На початку січня 2021 року, більш точної дати не встановлено, діючи повторно, з корисливих мотивів та з умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим майном, перебуваючи на території Мереф'янської центральної районної лікарні, територія якої неогороджена та розташована за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів 6 віконними відливами, кожний довжиною 2 м вартість яких становить 744, 00 грн. У подальшому ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 744, 00 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікуються за частиною 2 статті 185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.
Крім того, ОСОБА_5 , у період часу з 06 січня 2021 року по 08 січня 2021 року, більш точної дати не встановлено, діючи повторно, з корисливих мотивів та з умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим майном, перебуваючи біля сарайного приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до хвіртки сарайного приміщення за вищевказаною адресою, відкрив вказану тим самим незаконно проник на територію вказаного володіння, після чого відчинивши вхідні двері незаконно проник до сараю, звідки таємно викрав пилосос ТМ Samsung SC5630, який належить потерпілому ОСОБА_7 , вартість якого становить 550, 00 грн. У подальшому ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 550, 00 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікуються за частиною 3 статті 185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.
Також ОСОБА_5 , 30 січня 2021 року у денний час, діючи повторно, з корисливих мотивів та з умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим майном, перебуваючи біля домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , територія якого огороджена, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, відчинив запираючий пристрій хвіртки, тим самим незаконно проник на територію домоволодіння, далі підійшов до літньої кухні й відчинивши вхідні двері та незаконно проник до літньої кухні, звідки таємно викрав силовий кабель, 4-х жильний, довжиною 30 метрів, який належить потерпілому ОСОБА_8 , вартість якого становить 1191,60 грн. У подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 550 грн. 00 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікуються за частиною 3 статті 185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.
Позиція сторони обвинувачення та сторони захисту
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_5 винуватим та призначити покарання за частиною 2 статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за частиною 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки, за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі статті 70 КК України призначити 4 роки позбавлення волі. На підставі статті 71 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2020 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд урахувати, що обвинувачений визнавав себе винуватим як на стадії досудового розслідування так і визнає свою винуватість і наразі. У зв'язку з чим просив призначити покарання ОСОБА_5 мінімальне у межах санкції статті.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви провести судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 без їх участі та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають. Процесуальні наслідки визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження на підставі частини 3 статті 349 КПК України роз'яснені та зрозумілі.
Допитаний у судовому засіданні під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України та частини 3 статті 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що він на початку січня 2021 року, більш точної дати він не пам'ятає, з корисливих мотивів та з умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим майном, перебуваючи на території Мереф'янської центральної районної лікарні, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів 6 віконними відливами, кожний довжиною 2 м, які потім здав на металобрухт. Через декілька днів, а саме 06 січня 2021 або 08 січня 2021 року, більш точної дати не пам'ятає, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, відчинив вхідні двері сараю, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , незаконно проник на територію вказаного володіння, після чого звідки таємно викрав пилосос ТМ Samsung SC5630, який в подальшому здав до ломбарду, за що отримав грошові кошти. Після чого, 30 січня 2021 року у денний час, перебуваючи біля домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , територія якого огороджена, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, проник на територію домоволодіння, далі підійшов до літньої кухні й звіти таємно викрав силовий кабель, 4-х жильний, довжиною 30 метрів, який потім здав на металобрухт.
Щодо доказів на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України, пересвідчившись в добровільності позиції обвинуваченого, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та передбачене частиною 3 статті 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно поєднаному з проникненням у приміщення.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання та мотиви призначення покарання
При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема статті 65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначаючи покарання за скоєне в межах пред'явленого обвинувачення, суд керується частиною 2 статті 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі пред'явленого обвинувачення, ставленні до скоєного та наявність бажання більше не вчиняти нових кримінальних правопорушень.
Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, офіційно не одружений, має малолітню дитину, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується з негативного сторони, зловживає спиртними напоями, систематично порушує громадський порядок, в родині та з сусідами відносини не підтримує, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, керуючись вимогами статті 65 КК України, та враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» поряд з наведеними вище даними про його особу, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до не тяжких злочинів та тяжких, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого та вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України за якою він обвинувачується.
Покарання ОСОБА_5 слід визначити у відповідності до вимог статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин в період іспитового строку за вироком Харківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2020 року, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання відповідно до положень частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків у виді позбавлення волі шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком та приходить до висновку про неможливість його виправлення без реального відбування покарання.
Відповідно до вимог частини 5 статті 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта по проведенню судової товарознавчої експертизи №4 від 13 січня 2021 року у розмірі 490,35 гривень, судової товарознавчої експертизи №16 від 20 січня 2021 року у розмірі 490,35 гривень, судової товарознавчої експертизи №25 від 05 лютого 2021 року у розмірі 490,35 гривень відповідно до вимог частини 2 статті 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання необхідно рахувати з моменту затримання.
Цивільні позови по даному кримінальному провадженні не заявлялись.
Керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України та призначити покарання:
- за частиною 2 статті 185 КК України - у виді трьох років позбавлення волі;
- за частиною 3 статті 185 КК України - у виді трьох років дев'яти місяців позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді трьох років дев'яти місяців позбавлення волі.
Відповідно до частини 1 статті 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2020 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання - з 11 лютого 2021 року.
Зарахувати в якості відбутого за цим вироком покарання, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 , починаючи з 11 лютого 2021 року, виходячи з положень частини 5 статті 72 КК України, що 1 (одному) дню попереднього ув'язнення відповідає 1 (один) день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний у вигляді тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов'язані з залученням експертів у розмірі 1 471,05 гривень.
Речовий доказ - чотирьох жильний силовий кабель, з мідною багатопроволочною жилою, січення жили 4 мм, з ізоляцією чорного кольору, довжиною 30 метрів, який знаходяться на зберіганні у ОСОБА_8 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_8 .
Речові докази - пилосос «Samsung» SC5630 синього кольору, трубку пластикову сірого кольору, насадку чорного кольору, металеву трубку темно-сірого кольору з регулятором довжини, коробок білого кольору від пилососу з указанням моделі пилососу SC5630 VCC5630V32/XEV, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_7 .
Речові докази - металеві відливи білого кольору у кількості 6 штук, розташовані один на одному, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого частиною 2 статті 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтею 376 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1