233 № 225/5572/16-к
25 березня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016050220001376 від 07 серпня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.12,13 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України ,-
В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016050220001376 від 07 серпня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.12,13 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.
В матеріалах кримінального провадження містяться заяви обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до яких обвинувачений повідомляв, про те, що під час досудового розслідування він обмовив себе у зв'язку із застосуванням до нього фізичного насильства і психологічного тиску з боку працівників поліції.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 підтримав заяви та зауважив, що при його затриманні працівник Торецької поліції високого зросту на ім'я ОСОБА_10 застосовував до нього фізичне насильство, внаслідок якого у нього утворився перелом ребер. Крім того, начальник розшуку ОСОБА_11 перед проведенням з ним слідчого експерименту особисто погрожував йому розправою у випадку, якщо він не зізнається у вчиненні злочину.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні також повідомив суду про здійснення на нього психологічного тиску з боку працівників поліції у вигляді приниження його честі і гідності, що мало місце на другий день після його затримання.
Прокурор в судовому засіданні вважала за необхідне провести перевірку доводів обвинувачених, з чим погодились захисники і обвинувачені.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши відповідні документи, приходить таких висновків.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 18 грудня 2018 року, однією з підстав скасування ухвали Апеляційного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року, якою було залишено без змін вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 15 серпня 2017 року стосовно ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , було не здійснення судом апеляційної інстанції, в супереч вимог ст.333 КПК України, процесуальних дій на усунення неповноти та неефективності перевірки заяв ОСОБА_8 про застосування фізичного насильства.
Відповідно до ст.439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Крім того, відповідно до ухвали Донецького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року, однією з підстав скасування вироку Дзержинського міського суду Донецької області від 15 серпня 2017 року стосовно ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , є неналежна перевірка судом першої інстанції доводів обвинуваченого ОСОБА_8 про застосування щодо нього недозволених заходів фізичного впливу з боку працівників поліції.
Згідно ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Відповідно до ст. 333 ч. 3 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
Як передбачають положення частини 6 статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Положеннями статті 206 КПК України, передбачені обов'язки щодо захисту прав людини лише слідчим суддею, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втілює в собі один з основоположних принципів демократичного суспільства. Вона категорично забороняє будь-яке катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження, незважаючи на обставини поведінки жертви.
Верховний Суд в своїй постанові від 06.11.2018 по справі № 567/513/16-к дійшов наступного висновку: виходячи із положень статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12.06.2008), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12.03.2009), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011).
Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12.03.2009) та у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12.06.2008), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов'язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.
Таким чином, враховуючи, що заяви обвинувачених стосуються істотного порушення прав та свобод людини, що має істотне значення для даного кримінального провадження, а також може мати наслідком визнання деяких доказів недопустимими, або перешкодити суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне та обґрунтоване рішення, для перевірки відомостей, викладених в заявах обвинувачених, які фактично повідомили про вчинення працівниками правоохоронного органу кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань у м. Краматорську організувати проведення перевірки заяв обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з приводу застосування недозволених методів ведення розслідування, а саме, фізичного насильства, психологічного тиску співробітниками ВП №1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області (Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області), з дотриманням вимог ст. 214 КПК України; наданням правової оцінки діям вказаних в мотивувальній частині ухвали осіб.
В ході перевірки необхідно детально та більш ретельно перевірити доводи обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , надати змістовні і обґрунтовані відповіді про походження виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень та прийняти по справі процесуальне рішення.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_9 перебуває під вартою, з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, суд наголошує, що перевірку необхідно провести в найкоротший термін з метою уникнення зволікання у розгляді даного кримінального провадження та недопущення порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.206, 333 КПК України, суд, -
Доручити Територіальному управлінню ДБР, розташованому у м. Краматорську, організувати проведення перевірки щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 співробітниками ВП №1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області (Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області) недозволених методів ведення розслідування, а саме, фізичного насильства, психологічного тиску при затриманні і проведенні з ним слідчих дій, для отримання від нього зізнавальних показань; до обвинуваченого ОСОБА_9 , співробітниками ВП №1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області (Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області) недозволених методів ведення розслідування, а саме, психологічного тиску на другий день після його затримання, з дотриманням вимог ст. 214 КПК України; наданням правової оцінки діям вказаних в мотивувальній частині ухвали осіб.
Направити до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, копію цієї ухвали для виконання.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на процесуального керівника у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_5 .
Про прийняте рішення за результатами перевірки повідомити Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Судді: