07.04.2021 Справа № 756/9854/20
Унікальний № 756/9854/20
Провадження № 2/756/1398/21
19 березня 2021року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
секретаря Одягайло Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про зменшення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06.12.2013 року з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання їх спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн щомісячно, починаючи стягнення з 05.11.2013 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29.08.2018 року розмір стягуваних аліментів змінено та встановлено у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Вказане судове рішення позивач виконує вчасно та в повному обсязі. Однак, на даний час майновий та сімейний стан позивача змінився, оскільки у 06.09.2019 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася спільний син - ОСОБА_5 . Крім того, у 2019 позивача звільнено з військової служби і в даний час він не працевлаштований, не має регулярного доходу. У зв'язку із народженням другої дитини та необхідністю нести витрати на її утримання і виховання, а також у зв'язку зі зміною майнового стану позивач вважає за необхідне зменшити розмір аліментів, які стягуються на утримання сина ОСОБА_3 .
Посилаючись на викладене, просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме стягнути з нього на користь відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн щомісячно з дати набрання рішенням законної сили до повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового засідання повідомлялась судом належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві народився ОСОБА_3 , батьками якого є позивач та відповідачка у справі.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06.12.2013 року з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання їх спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн щомісячно, починаючи стягнення з 05.11.2013 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29.08.2018 року розмір стягуваних аліментів змінено та встановлено у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народився син від іншого шлюбу ОСОБА_5 , в 2019 році його було звільнено з військової служби і в даний час позивач офіційно не працює, не має стабільного заробітку чи доходу.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини від іншого, відсутність працевлаштування та стабільного доходу, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Позивачем, який є працездатною особою, 1990 року народження, належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу чи звільненням. Лише сам по собі факт звільнення на це не вказує, оскільки доказів щодо майнового стану позивача на момент стягнення аліментів та на момент розгляду цієї справи суду не надано. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Визначений рішенням суду від 29.08.2018 розмір аліментів (1/4 частина від заробітку (доходу) відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме її інтересам.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено підстав позову про зменшення розміру аліментів, а також те, що стягнення з нього аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частини його заробітку, на думку суду, не створює для позивача надмірний тягар та не порушує права другої дитини на належне утримання суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.
З викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23,76-113, 128-132, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.04.2021
Суддя: А.М.Майбоженко