12.03.2021 Справа № 756/12223/20
Унікальний №756/12223/20
Провадження №2-др/756/15/21
12 березня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря П'яла Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва 09.02.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за непоставлений товар в розмірі 29 000,00 грн. та судовий збір у сумі 840,80 грн.
15.02.2021 представник позивача - адвокат Шевченко М.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, які позивач ОСОБА_1 поніс у зв'язку із розглядом цивільної справи. Розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню, становить 4 000,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи. Представник позивача надав до суду заяву про вирішення питання про ухвалення додаткового рішення за його відсутності та за відсутності позивача, вимоги, викладені у заяві підтримав та просив задовольнити.
Положеннями ч. 2 ст. 197 ЦПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
В силу ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як убачається із матеріалів справи, 01.09.2020 між позивачем та Адвокатським бюро «Горецький і Партнери» укладено договір про надання правової допомоги №20-71 (а.с. 26-29).
У позовній заяві вказано, що попередні витрати на правову допомогу становлять 7 000,00 грн. та докази сплати витрат на професійну правничу допомогу буде надано у встановлений законодавством строк.
Відповідно до п. 1.1. Договору Адвокатське Бюро зобов'язується надавати правову (професійну правничу) допомогу, адвокатські послуги Клієнту, а саме: проводити в інтересах та від імені Клієнта всі необхідні дії, пов'язані зі стягненням грошових коштів у розмірі 29 000,00 грн., трьох процентів річних та інфляційних втрат (за необхідності) з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на підставі замовлення покупця №79 від 27.03.2020.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що розмір гонорару, який Клієнт має сплатити Адвокатському Бюро за надання правової (професійної правничої) допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції становить 4 000,00 грн.
У п. 3.5 Договору вказано, що підставою оплати гонорару є наступні документи: 1) звіт про виконану Адвокатським Бюро роботу та витрачений час; 2) рахунок-фактура.
Так, 09.02.2021 Адвокатським бюро «Горецький і Партнери» складено Звіт про виконану роботу, у відповідності до якого вартість наданих послуг за оформлення та направлення досудової вимоги ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (2 год.); за складання та направлення позовної заяви із підготовленими документами, доданими до позовної заяви, до суду (3 год.); за участь у судовому засіданні (1 год.) склала 4 000,00 грн. (а.с. 63).
Відповідно до Рахунку-фактури №2 від 09.02.2021 вартість послуг становить 4 000,00 грн. (а.с. 64).
Із наданого оригіналу квитанції №0.0.20051944145.2 від 10.02.2021 вбачається, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судові витрати у зв'язку із розглядом справи №756/12223/20 гонорар у розмірі 4 000,00 грн. (а.с. 65).
Згідно п. 3.7 Договору після складання звіту про виконану роботу та оплати Клієнтом гонорару між сторонами складається акт приймання-передачі послуг.
Актом №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.02.2021 встановлено, що адвокатське бюро надало, а ОСОБА_1 прийняв виконані роботи/ надані послуги (професійну правничу допомогу) відповідно до Договуору про надання правової допомоги №20-71 від 01.09.2020 Розмір гонорару за надання правової (професійної правничої) допомоги під час розгляду справи під час розгляду справи у суді становить 4 000,00 грн. (а.с. 65).
Враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд приходить до висновку, що обсяг понесених відповідачем витрат на правничу допомогу є реальним та документально підтвердженим, тому заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 88, 197, 141, 208, 209, 220 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити;
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі)грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Диба