06.04.2021 Справа № 756/11152/20
Справа пр. № 2-о/756/35/21
ун. № 756/11152/20
01 квітня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Колесник А.В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -
У вересні 2020 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження з заявою, заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 була власником квартири АДРЕСА_1 .
Як стверджувала заявник на випадок свої смерті ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла квартиру АДРЕСА_1 своїй онуці ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васютенко А.М. з заявою про відмову від права на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері, проте нотаріус відмовила заявнику у прийнятті заяви, мотивуючи це тим, що, ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 .
З цих підстав заявник просила суд встановити факт, що вона є донькою ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 є її матір'ю; встановити факт, що ОСОБА_3 є бабою ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 є її онукою.
У судовому засіданні заявник підтримала вимоги, викладені нею у заяві.
Заінтересована особа у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 .
Заслухавши вступні слова заявника, заінтересованої особи, показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13 липня 2019 року (а. с. 81).
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Ч. 2 ст. 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
При цьому заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).
На випадок своєї смерті ОСОБА_3 21 травня 1993 року склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Дев'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори зареєстрований в реєстрі за № 2у-468, яким заповіла ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 85).
За положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 1241 ЦК України до обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.
За приписами ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 1273 ЦК України).
Нормою пп. 9 п. 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що спадкоємець може відмовитися від права на обов'язкову частку у спадщині шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст ст. 1241 ЦК України йому роз'яснено і він не претендує на одержання обов'язкової частки у спадщині.
Вважаючи себе непрацездатною донькою спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_1 скористалась своїм правом, передбаченим ст. 1273 ЦК України, та у строк, визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, подала приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Васютенко А.М. заяву про відмову від права на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 (а. с. 96).
Однак нотаріус відмовила ОСОБА_1 у прийнятті заяви, мотивуючи це тим, що, ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 . Так, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васютенко А.М. вказала на те, що у свідоцтві про припинення шлюбу від 21 листопада 1958 року зазначено, що припиняється шлюб ОСОБА_6 , а у свідоцтві про народження заявника вказано, її прізвище та прізвище її матері " ОСОБА_7 " (а. с. 102).
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Зі змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
У судовому порядку підлягають встановленню, зокрема факти родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Водночас юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.
У випадку встановлення факту родинних стосунків заявника зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зможе реалізувати своє право, передбачене ст. 1273 ЦК України, подавши нотаріусу заяву про відмову від права на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , а отже цей факт має юридичний характер.
Заявник народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13 квітня 1955 року. Матір ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - " ОСОБА_7 ") - ОСОБА_6 (а. с. 98).
21 листопада 1958 року припинено шлюб ОСОБА_6 , після чого вона змінила прізвище на " ОСОБА_8 ". Проте у свідоцтві про припинення шлюбу від 21 листопада 1958 року № 273 допущено помилку у написанні прізвища матері заявника, зокрема замість " ОСОБА_7 " зазначено " ОСОБА_9 " (а. с. 99). 19 лютого 1965 року ОСОБА_10 змінила прізвище на " ОСОБА_11 " (а. с. 100).
Допитані судом у якості свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стверджували, що ОСОБА_3 є матір'ю заявника ОСОБА_1 .
Дослідивши у сукупності та взаємозв'язку зібрані у справі докази, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зважаючи на положення ч. ч. 1-2 ст. 315 ЦПК України, ураховуючи те, що встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 безпосередньо породжує юридичні наслідки - надасть можливість заявнику подати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Васютенко А.М. заяву про відмову від права на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про необхідність встановити указаний факт.
Водночас суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині встановлення факту родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позаяк юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а не іншої особи.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 258, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Андрейчук
Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2021 року