"07" квітня 2021 р.
м. Київ
справа № 755/5993/21
провадження № 2а/755/145/21
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 160, 161 КАС України, по позовній заяві ОСОБА_1 до інспектора Управління ПП в м. Києві ДПП НПУкраїни Довгаля Руслана Борисовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора Управління ПП в м. Києві ДПП НПУкраїни Довгаля Руслана Борисовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
За правилами адміністративного судочинства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також вимогам ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві, серед іншого, зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, у матеріалах заяви відсутнє власне підтвердження того, що позивачем не подано будь-якого іншого позову (позовів), не залежно від його (їх) підсудності, до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно положення ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи , які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В частині сплати судового збору у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 дійшла наступного висновку: «За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.
З огляду на викладене, на виконання вимог даної ухвали суду позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн. або надати суду документи, які підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому законом порядку.
Розглянувши заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Втім, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підстави не звільняють позивача від обов'язку сплати судовий збір у спірних правовідносинах.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання позовної заяви є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду із позовною заявою.
Разом з тим, судом ураховано відсутність доцільності у відстроченні сплати заявником судового збору, оскільки таке відстрочення закон допускає лише до ухвалення судового рішення, а розгляд даної категорії справ становить лише десять днів, тому судовий збір має бути сплачено за подання досліджуваної позовної заяви під час звернення із позовною заявою до суду.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241- 243, 248, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління ПП в м. Києві ДПП НПУкраїни Довгаля Руслана Борисовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган