ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 квітня 2021 року м. Київ № 640/25832/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом Міністерства оборони України
доДержавної аудиторської служби України
третя особа про Товариство з обмеженою відповідальністю «Монітор» визнання протиправним та скасування висновку,
Міністерство оборони України (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-07-15-007400-с, Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Кожух звичайний (пальто хутряне) вид 1), проведеної Міністерством оборони України, оприлюдненого 07.10.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що цінова пропозиція переможця - ТОВ «Монітор» повністю відповідає умовам Оголошення про проведення торгів. Також позивач зазначає, що ним не порушені вимоги Закону «Про публічні закупівлі», у зв'язку з чим висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-07-15-007400-с, Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Кожух звичайний (пальто хутряне) вид 1), проведеної Міністерством оборони, оприлюдненого 07.10.2020 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позовну заяву, в якому він обгрунтовує правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Зокрема, заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача у відзиві на позов вказує, що держаудит проведено на підставі пункту 4 частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Наказ від 22 вересня 2020 року №267 «Про початок моніторингу процедур закупівель» було оприлюднено в персональному кабінеті електронної системи закупівель. При цьому відповідач наголошує, що запит під час проведення моніторингу щодо надання пояснень, інформації та документів є правом, а не обов'язком відповідача та звертає увагу, що позивач правом на подачу пояснень та документів з власної ініціативи не скористався.
Також відповідач вказує, що за результатом держмоніторингу встановлено порушення позивачем частини 4 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та частини 11 статті 3, пункту 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення закупівель, товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», з огляду на що затверджено оскаржуваний висновок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи, що заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Монітор».
У поданих до суду письмових поясненнях, третя особа зазначала, що висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-07-15-007400-с, Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Кожух звичайний (пальто хутряне) вид 1) є таким, що винесений поза межами повноважень відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
22.09.2020 року Державною аудиторською службою України прийнято рішення у формі наказу № 267 «Про початок моніторингу закупівлі», відповідно до якого розпочато моніторинг закупівлі, зокрема, UA-2020-07-15-007400-c, Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Кожух звичайний (пальто хутряне), вид 1), який оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 22.09.2020 року.
За результатами вказаного моніторингу складено та 07.10.2020 року оприлюднено в електронній системі закупівель висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення Міністерством оборони України, як Замовником процедури закупівлі законодавства у частині укладання договору про закупівлю.
Незгода позивача із даним висновком зумовила на звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі- Закон №2939).
Відповідно до ст.2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
У той же час, відповідно до ст. 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2 ст. 7-1 Закону № 922, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено ч. 2 ст. 7-1 Закону №922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч. 3 ст. 7-1 Закону № 922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Відповідно до ч.4 ст. 7-1 Закону № 922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до ч.1 ст.7-1 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Відповідно до ч. 6-7 ст.7-1 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку та порядок його заповнення передбачено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 року № 86, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за № 654/32106.
Матеріалами справи встановлено, що 24.07.2020 року Міністерством оборони України, зокрема протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 24 липня 2020 № 75/398/2, затверджено оголошено про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони предмет закупівлі: Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Кожух звичайний (пальто хутряне), вид 1), яке було розміщено в електронній системі закупівель
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, свої Пропозиції для участі в Процедурі закупівлі за лотом № 1, за лотом № 2 подали наступні учасники:
1) товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСФОРМТРЕЙД",
2) товариство з обмеженою відповідальністю " ТОРНАДО",
3) товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРІМ-ТЕКС",
4) товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс",
5) товариство з обмеженою відповідальністю "Монітор".
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, розкриття цінових пропозицій відбулось 31.07.2020 року.
Відповідно до інформації, яка розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу, переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ "Монітор".
Повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Монітор" оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу 12.08.2020 року.
В подальшому, 08 вересня 2020 року позивачем було укладено договір № 286/3/30/181 та № 286/3/30/182 на закупівлю обладнання із переможцем торгів.
22 вересня 2020 року в електронній системі закупівель було оприлюднено наказ Держаудитслужби № 267 від 22.09.2020 року про початокмоніторингу процедур закупівель.
07 жовтня 2020 року в системі закупівель «Prozorro» відповідачем за результатами моніторингу відповідачем опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі, відповідно до якого встановлено порушення Міністерством оборони України, як Замовником процедури закупівлі законодавства у частині укладання договору про закупівлю.
Зокрема, було встановлено, що укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі
Як вбачається з оскаржуваного висновку, складеного за результатами моніторингу, предметом аналізу були питання: своєчасності укладання договорів про закупівлю та їх оприлюднення, відповідності умов договорів умовам цінової пропозиції переможця.
При цьому, за результатами моніторингу установлено, що Замовник відповідно до умов підпункту 1.3 пункту 1 типового проєкту договору 1 (предмети речового майна легкої промисловості) з ростовкою (далі - типовий договір) та додатку «Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією» до типового договору зазначив в таблиці в графі про строки (терміни) постачання, зокрема кількість календарних днів з моменту укладання договору. На підтвердження зазначених умов типового проєкту договору та додатку «Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією» до типового проєкту договору учасник ТОВ «Монітор» погодився з умовами типового проєкту договору та надав у складі цінової пропозиції за лотом 1, 2 проєкти договорів про закупівлю, за підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника ТОВ «Монітор».
У той же час, в укладених за результатами цієї закупівлі договорах від 08.09.2020 № 286/3/20/181 за лотом 1 та від 08.09.2020 № 286/3/20/182 за лотом 2 відсутня інформація щодо кількості календарних днів на постачання товару з моменту укладання договору, що не відповідає умовам підпункту 1.3 пункту 1 типового проєкту договору та додатку «Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією» до типового проєкту договору Оголошення.
Однак, на порушення пункту 3 частини першої статті 9 Закону № 1356-VIII та частини четвертої статті 41 Закону № 922 Замовник уклав договори, умови яких відрізняються від змісту цінової пропозиції переможця процедури закупівлі ТОВ «Монітор» за лотом 1 та лотом № 2.
Позивач із вищевказаними висновками контролюючого органу не погоджується, та вважає, що ним процедуру закупівлі UA-2020-07-15-007400-c, Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Кожух звичайний (пальто хутряне), вид 1), який оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», на що суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 922-VIII (в редакції чинній, станом на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, частинами першою та другою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що сторони договору можуть продовжити строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем укладаючи договори № 286/3/30/181 та № 286/3/30/182 від 08.09.2020 року на закупівлю обладнання із переможцем торгів не було порушено їх істотних умов.
Відсутність вказаних порушень підтверджується і оскаржуваним висновком.
У той же час, щодо доводів Державної аудиторської служби України щодо відсутності календарних днів на постановку товару в укладених договорах, суд зазначає наступне.
Процедура закупівлі UA-2020-07-15-007400-C, Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Кожух звичайний (пальто хутряне), вид 1) проводилась Міністерством оборони України у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі - Закон для потреб оборони).
Частиною першою статті 2 Закону для потреб оборони визначено, що він застосовується Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об'єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 вказаного Закону у разі прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі відбір учасників здійснюється через електронну систему закупівель у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно ч. 3, 4 Закону для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу.
В оголошенні про проведення відбору обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження, електронна адреса та посилання на офіційний веб-сайт замовника;
2) найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на момент проведення закупівлі;
3) технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
4) очікувана вартість предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість;
5) кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяг; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) дата і час закінчення періоду подання цінових пропозицій;
7) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях (не менше 1 відсотка очікуваної вартості товару, роботи, послуги) та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх обрання замовником)
8) перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв (у разі їх обрання замовником);
9) розмір та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення цінової пропозиції (у разі якщо замовник вимагає його надати);
10) розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати);
11) прізвище, ім'я та по батькові, посада та адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
12) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", вимоги, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;
13) необхідність подання одиниці товару (у разі якщо замовник вимагає її надати);
14) тривалість рамкової угоди та перелік предметів закупівлі (у разі наміру замовника укласти рамкову угоду);
15) у разі закупівлі робіт - інформація відповідно до вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
16) інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.
Отже, вказане вище свідчить про те, що у разі проведення закупівлі у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», строк поставки товарів має визначатися, зокрема в оголошенні про проведення відбору.
Судом встановлено, що п. 5 Оголошення про проведення процедури закупівлі, визначено місце постачання товару, поштову адресу, кількість та строки постачання, зокрема
за лотом 1:
до 15.10.2020 включно 500 шт;
до 30 11.2020 включно 500 шт;
до 15.10.2020 включно 500 шт.
за лотом 2:
до 15.10.2020 включно 500 шт;
до ЗО і 1.2020 включно 500 шт;
до 30.11.2020 включно 500 шт;
до 30.11.2020 включно 500 шт.
Подаючи цінову пропозицію учасник - переможець торгів ТОВ «Монітор», з яким в подальшому було укладено договори № 286/3/20/181 від 08.09.2020 та № 286/3/20/182 від 08.09.2020 у складі цінової пропозиції надає сканований гарантійний лист в якому гарантує поставити замовнику товар, зокрема у необхідній кількості та в установлені строки ( п. 12.3 підпункт 2).
У складі цінової пропозиції переможця торгів надано гарантійні листи (на кожен лот) щодо постачання у необхідній кількості та в установлені строки, а саме переможець торгів гарантував постачання товарів у строки, кількості та за адресами згідно рознарядки, визначеними у Оголошенні про проведеня торгів, зокрема щодо строків зазначено до:
за лотом 1:
до 15.10.2020 включно 500 шт;
до 30 11.2020 включно 500 шт;
до 15.10.2020 включно 500 шт.
за лотом 2:
до 15.10.2020 включно 500 шт;
до 30 11.2020 включно 500 шт;
до 30.11.2020 включно 500 шт;
до 30.11.2020 включно 500 шт.
Таким чином цінова пропозиція ТОВ «Монітор» відповідала умовам Оголошення про проведения торгів.
Відповідно 08.09.2020 року Міністерством оборони України з ТОВ «Монітор», як переможцем процедури було укладено Договори № 286/3/20/181 та № 286/3/20/181 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір).
Строки (терміни) постачання визначені у п.1.3 Договору (Специфікації) є ідентичними з строками визначеними у Оголошенні про проведення процедури закупівлі та повністю відповідають пропозиції поданій ТОВ «Монітор».
А тому твердження відповідача про укладення позивачем з переможцем процедури закупівлі договорів, умови яких відрізняються від змісту цінової пропозиції переможця процедури закупівлі ТОВ «Монітор» за лотом 1, 2 є необґрунтованим та таким, що не знайшло свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку, що договори про закупівлю від 08.09.2020 № 286/3/20/181 за лотом 1 та від 08.09.2020 № 286/3/20/182 за лотом 2 укладені відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922) та Закону України «Про особливості здійснення закупівель, товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі - Закон № 1356-VIII) та Оголошенню про проведення процедури закупівлі № UA-2020-07-15-007400-c.
Водночас, суд звертає увагу, що згідно інформації розміщеної в електронній системі закупівель, договори про закупівлю від 08.09.2020 № 286/3/20/181 за лотом 1 та від 08.09.2020 № 286/3/20/182 за лотом 2 станом на дату прийняття цього рішення, є укладеними та виконаними повністю обома сторонами, тобто вичерпали свою дію.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що п. 3 оскаржуваного висновку про результати моніторингу відповідач зобов'язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договорів за лотом 1, 2 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Суд зазначає, що такий захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір, що наразі виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, зауваження відповідача зводяться до невідповідності тендерної документації вимогам Закону №922-VIII, що носить формальний характер, так як такі дії позивача не пов'язані із не забезпеченням прозорого здійснення закупівель, та не сприяли проявам корупції у цій сфері чи порушенню добросовісної конкуренції.
На думку суду, учасники торгів при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах та відсутні заяви про її незрозумілість чи необхідність роз'яснення.
При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг (користувачів автомобільної дороги) і публічними інтересами.
Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні " передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
Крім того, відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору.
З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов'язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним.
Критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, який станом на час ухвалення судового рішення у цій справі припинив свою дію, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов'язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного договору з переможцем закупівлі у п.3 висновку з причин відсутності в укладених договорах кількості календарних днів на поставку товару, з моменту укладання договору, за встановлених обставин, є необґрунтованою.
Суд також звертає увагу на те, що в ході проведення моніторингу закупівель відповідачем не було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету, у спірному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, не встановлено обставин що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів.
Отже, сукупність вказаних вище обставин свідчать про те, порушення встановленні Державною аудиторською службою України у Висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2020-07-15-007400-c від 07.10.2020 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідач встановлюючи порушення у Висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі UA-2020-07-15-007400-c від 07.10.2020 року діяв поза межами повноважень та спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Отже, за вказаних обставин, Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі UA-2020-07-15-007400-c від 07.10.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 22, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі UA-2020-07-15-007400-c від 07.10.2020 року.
3. Присудити з бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40165856, 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко