06 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/679/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КНХ" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КНХ" звернулось до суду з адміністративним позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.10.2020 № 0000640903.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області (далі ГУ ДПС у Чернігівській області) було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 № 0000640903, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 500 000,00 грн. Але Товариство з обмеженою відповідальністю "КНХ" (далі ТОВ "КНХ") не погоджується з таким податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Ухвалою судді надано термін для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
У встановлений ухвалою судді строк відповідач надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що не визнає позовних вимог та просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, адже в ході фактичної перевірки встановлено порушення ст.15 Закону України № 481/95 ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами та доповненнями), а саме провадження зазначеної в ліцензії діяльності під час несплати чергового платежу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КНХ" (код ЄДРПОУ 37062345) є юридичною особою, одним із видів економічної діяльності якого, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71) (а. с. 21-29).
ТОВ "КНХ" отримано ліцензію № 990614201900740 від 01.07.2019 на здійснення оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним зі строком дії до 01.07.2024.
01.07.2020 Державна податкова служба України (далі - ДПС України) винесла розпорядження № 504-р/л про призупинення дії ліцензій, яке рекомендованим листом № 22167/6/99-00-09-02-01-06 від 14.07.2020 було відправлено за адресою вул. Київська, 176 Б, м. Прилуки, Чернігівська область (а. с. 14, 15, 16, 17).
Відповідачем 29.09.2020 було проведено фактичну перевірку товариства за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 176-Б, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, за результатами якої складено акт № 201/37062345 (а с. 9).
Так, актом було зафіксовано, що при проведенні фактичної перевірки встановлено здійснення оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним, в період тимчасового позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження зазначеної в ліцензії діяльності через несплату чергового платежу за ліцензію (розпорядження про призупинення від 01.07.2020 по ліцензії № 990614201900740 , вручено 20.07.2020), а саме в період з 20.07.2020 по 23.09.2020 здійснено реалізацію пального (газ скраплений, код УКТЗЕД 2711129700), згідно даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового на підставі зареєстрованих ТОВ «КНХ» в бік контрагента-покупця ПП «Бориспільавтогаз» акцизних накладних № 12 від 15.07.2020, № 13 від 08.08.2020, № 14 від 12.08.2020, № 15 від 16.08.2020, № 16 від 20.08.2020, № 17 від 21.08.2020, № 19 від 01.09.2020, № 20 від 01.09.2020, № 21 від 02.09.2020 в загальному обсязі 40425 літрів на загальну суму 384117,50 грн., а також наданими при перевірці видатковими накладними № 35 від 15.07.2020, № 37 від 08.08.2020, № 38 від 12.08.2020, № 39 від 16.08.2020, № 40 від 20.08.2020, № 41 від 21.08.2020, чим порушено статтю 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.
В подальшому за наслідками проведеної перевірки Головним управління ДПС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 № 0000640903, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500000,00 грн (а. с. 7-8).
Вважаючи, податкове повідомлення-рішення винесеним з порушенням законодавства і таким, що підлягає скасуванню та спираючись на те, що призупинення дії ліцензії можливе лише після фактичного отримання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження, позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, визначені Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2019 року.
Згідно статті 1 Закону України № 481/95-ВР оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).
Відповідно до частини 39 статті 15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Статтею 16 Закону № 481/95-ВР визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним / на зберігання пального.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення № 227), основними завданнями Державної податкової служби України є: реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Підпунктом 27 пункту 4 Положення № 227 передбачено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.
Відповідно до пункту 7 Положення № 227 Державна податкова служба України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
Таким чином, органом, який видає ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та відповідно й здійснює контроль за дотриманням норм Закону № 481/95-ВР, в тому числі й щодо сплати річної плати за ліцензію, є Державна податкова служба України та її територіальні органи.
Порядок здійснення імпорту, експорту, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання визначено статтею 15 Закону № 481/95-ВР.
Разом з цим, згідно частини 30 статті 15 Закону № 481 суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно Закону № 481/95-ВР суб'єкта господарювання зобов'язано подати до відповідного територіального органу Державної податкової служби України, який видав йому ліцензію на право оптової торгівлі, копію платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про її сплату, для забезпечення можливості здійснення вказаним органом контролю за такою сплатою.
Відповідно до частин 48-49 статті 15 Закону № 481/95-ВР дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Згідно з частиною 50 статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Згідно з нормами частини 49 статті 15 Закону № 481/95-ВР дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів (частина 47 статті 15 Закону № 481/95-ВР).
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право роздрібної/оптової торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Відповідно до матеріалів справи, а саме витягу із реєстру (а. с. 20) станом на 26.01.2021 відомості про призупинення ліцензії не внесені та міститься лише інформація про суб'єкт господарювання, а саме ТОВ «КНХ», який отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, з чого можна зробити висновок про порушення ГУ ДПС у Чернігівській області норм Закону № 481/95-ВР.
Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Таким чином, сплата щорічної плати за ліцензію на право оптової торгівлі є обов'язком суб'єкта господарювання, який отримав таку ліцензію.
Відповідно до частин 48-49 статті 15 Закону №481/95-ВР дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Зміст вказаних положень статті 15 Закону №481/95-ВР свідчить про те, що моментом призупинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним є момент одержання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження про її зупинення, а тому контролюючий орган фактично має право прийняти розпорядження про анулювання дії ліцензії у випадку несплати суб'єктом господарювання чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту одержання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження про зупинення дії цієї ліцензії.
Водночас, граничного строку сплати суб'єктом господарювання річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за відповідний рік норми Закону № 481/95-ВР не встановлюють. Стаття 15 Закону № 481/95-ВР лише визначає обов'язок суб'єкта господарювання щорічно сплачувати відповідну плату за ліцензію на право оптової торгівлі пальним в розмірі 2000,00 гривень, однак не передбачає строку протягом якого вказана щорічна плата повинна бути сплачена.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що розпорядження ГУ ДПС у Чернігівській області від 01.07.2020 № 504-р/л про призупинення дії ліцензії було прийнято відповідачем на підставі статті 15 Закону № 481/95-ВР у зв'язку з несплатою ТОВ «КНХ» чергового платежу за вказану ліцензію.
Водночас, на підтвердження дотримання вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР та виконання свого обов'язку щодо сплати річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі пальним на 2020 рік ТОВ «КНХ» надано до суду платіжне доручення від 24 вересня 2020 року № 1169 на суму 10000,00 гривень (а. с. 18), але без доказів його надання ГУ ДПС у Чернігівській області.
Натомість ненадання суб'єктом господарювання до територіального органу Державної податкової служби України, який видав йому ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, копії платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про її сплату не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату таким суб'єктом річної плати за ліцензію, а відтак і не є підставою для застосування до суб'єкта господарювання відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
При цьому, суд зазначає, що під несплатою річної плати за ліцензію слід розуміти бездіяльність суб'єкта господарювання, яка полягає у не здійсненні ним своєчасного та в повному обсязі перерахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу, однак, позивачем такої бездіяльності допущено не було, що підтверджується платіжним дорученням від 24.09.2020 № 1169.
З приводу доводів позивача, які полягають у неотриманні письмового розпорядження ГУ ДПС у Чернігівській області про призупинення дії ліцензії на право оптової торгівлі пальним від 01.07.2020 № 504-р/л, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 42.1 та 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Так, відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 21-29) місцезнаходження юридичної особи вказано за адресою: вул. Пирятинська, буд. 115, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, але розпорядження відповідачем було направлено не на юридичну адресу та не було вручено позивачу 20.07.2020, як зазначено в акті перевірки.
Зважаючи на те, що фактичне призупинення дії ліцензії на право оптової торгівлі пальним можливе лише після отримання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а відомості про це мають бути внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, суд приходить до висновку про задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.10.2020 № 0000640903.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною у матеріалах справи квитанцією від 02.02.2021 № 0.0.2000988466.1 підтверджено, що ТОВ «КНХ» під час звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 7500,00 гривень.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір в розмірі 7500,00 гривень.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КНХ" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області судовий збір у сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "КНХ" (вул. Пирятинська, буд. 115, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 37062345).
Відповідач: Головне управління ДПС Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966).
Повний текст рішення суду виготовлено 06 квітня 2021 року.
Суддя О.В. Заяць