06 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3794/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок відшкодування частини вартості предметів однострою особистого користування,
встановив:
Головне управління Національної поліції в Херсонській області (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з останнього на користь ГУНП в Херсонській області 4300,55 грн. у рахунок відшкодування частини вартості предметів однострою особистого користування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ з 03.03.2004р. Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 у лютому 2018, березні 2019 ОСОБА_1 забезпечено безоплатно предметами однострою. Відповідно до п. 10. розділу V Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженим наказом МВС України від 12.09.2017 № 772 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав, зокрема, звільнення за власним бажанням
Наказом ГУНП від 02.07.2020 № 166 ОСОБА_1 звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням.
Відповідно до Порядку № 772 Головним управлінням 03.07.2020 видано наказ №737 "Про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, яким ОСОБА_1 зобов'язано відшкодувати вартість предметів особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився в розмірі 4300,55 грн.
Згідно розписки від 03.07.2020 ОСОБА_1 зазначений наказ отримав, а також отримав довідку №20 про отримані ним предмети однострою, строк носіння яких не закінчився, однак вартість предметів однострою не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 01.12.2020р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою судом поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що постанова КМУ або наказ МВС України не наділяють позивача правами звернення до суду з таким позовом. Крім того, відповідач вказує на те, що спір виник після його звільнення зі служби в поліції - 03.07.2020 та пов'язаний із вирішенням питань, які стосуються звільнення з публічної служби, тому вважає, що позивач пропустив без поважних причин строк звернення до суду.
Також відповідач посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Положень про те, що при звільненні із органів поліції поліцейський повинен відшкодувати органу поліції частину вартості предметів однострою особистого користування вищевказаний Закон не містить.
Відповідач зазначає, що позивач, в порушення вимог Порядку №772 видав наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився №737 у день його звільнення - 03.07.2020, а не за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби.
З огляду на викладене відповідач просить закрити провадження у справі.
У період з 11.01.2021р. по 18.02.2021р. головуючий суддя перебував на лікарняному.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 03.03.2004 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом ГУНП в Херсонській області від 26.02.2016 № 204 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу режиму та технічного захисту інформації ГУНП в Херсонській області.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 у лютому 2018, березні 2019 ОСОБА_1 забезпечено безоплатно предметами однострою, а саме кашкетом типу А вартістю 365 грн., шапкою вушанкою типу А вартістю 387,60 грн., курткою зимовою типу В з плащової тканини темно-синього кольору, вартістю 771.69, курткою зимовою типу А, вартістю 1493, 36 грн., костюмом вартістю 866 грн., черевиками типу А вартістю 871,32 грн., про що ним проставлено підпис у роздавальних відомостях.
Наказом ГУНП від 02.07.2020 № 166 ОСОБА_1 звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням.
Відповідно до Порядку № 772 Головним управлінням НП в Херсонській області 03.07.2020 видано наказ №737 "Про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, яким ОСОБА_1 зобов'язано відшкодувати вартість предметів особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився в розмірі 4300,55 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2020р. ОСОБА_1 отримав наказ №3763 від 03.07.2020р. та довідку №20 про отримані ним предмети однострою, строк носіння яких не закінчився.
Вищевказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються матеріалами справи.
Вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, відповідачем не відшкодовано у добровільному порядку, у зв'язку з чим ГУНП в Херсонській області звернулось до суду з даним позовом та просить стягнути її у судовому порядку.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Перш за все суд звертає увагу на юрисдикцію даного спору та доводи відповідача про те, що розгляд даної справи не належить до юрисдикції жодного суду, у тому числі адміністративного.
Так, частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України).
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 03.03.2004р. по 02.07.2020р. проходив службу в органах внутрішніх справ. З 2016р. по 2020р. обіймав посаду заступника начальника відділу режиму та технічного захисту інформації ГУПН.
Отже, відповідач обіймав посаду, що відноситься до публічної служби.
З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018р. у справі №818/1688/16 виклала наступну правову позицію: указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Таким чином, розгляд даної справи належить в порядку адміністративного судочинства, а тому доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо закриття провадження у даній справі є безпідставними та необгрунтованими.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (частина четверта статті 20 Закону № 580-VIII).
Опис і зразки предметів однострою поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських".
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092 (далі - Порядок № 772).
Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 772 однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
Використання предметів однострою, які не відповідають описам та зразкам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, забороняється. Рішення щодо подальшого обліку, використання або списання таких предметів однострою приймається керівником відповідного органу поліції, ЗВО, інших державних органів, установ та організацій у встановленому законодавством порядку (пункт 4 Розділу І Порядку № 772).
Забезпечення одностроєм у поліції здійснюється централізовано структурним підрозділом центрального органу управління поліцією з питань матеріально-технічного та ресурсного забезпечення (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку № 772).
Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку № 772).
Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1, 2, 3 Розділу IV Порядку № 772).
Предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності. Чергова видача поліцейським однострою особистого користування проводиться після закінчення строків його експлуатації (носіння). Дострокова видача предметів однострою дозволяється тільки у випадках, передбачених цим Порядком. Предмети однострою, що належать до видачі поліцейським за декількома нормами, видаються за тією, строк носіння (експлуатації) за якою менший (пункти 1, 2, 3, 4 Розділу V Порядку № 772).
Однострій, що знаходиться в органах (закладах, установах) поліції, ЗВО, підлягає обов'язковому обліку. Облік здійснюється шляхом оформлення відповідних документів, правильного та своєчасного занесення записів до книг, карток та інших облікових документів усіх операцій з руху та змін якісного стану предметів однострою (абзац перший пункту 2 Розділу VII Порядку № 772).
Книги та інші документи з обліку однострою оформлюються та ведуться згідно з вимогами цього Порядку і зберігаються згідно з вимогами законодавства. Упровадження облікових документів невстановленої форми заборонено (пункт 3 Розділу VII Порядку № 772).
Підставою для оформлення арматурної картки є наказ про призначення на посаду (зарахування на навчання) в орган (заклад, установу) поліції, ЗВО, а на поліцейського, якого переведено з іншого органу (закладу, установи), ЗВО, крім наказу,- атестат на предмети однострою (абзац перший пункту 11 Розділу VII Порядку № 772).
Арматурні картки обліковуються в реєстрі арматурних карток. Реєстр арматурних карток нумерується, прошнуровується, скріплюється печаткою, підписується керівником підрозділу забезпечення та реєструється згідно з вимогами діловодства (пункт 13 Розділу VII Порядку № 772).
Згідно з п.10 розділу 5 Порядку № 722 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав:
у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- за власним бажанням;
- у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;
- у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;
- через службову невідповідність.
З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 772 встановлено, що в разі звільнення поліцейського зі служби за власним бажанням, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Як вже зазначено вище, Наказом ГУНП від 02.07.2020 № 166 майора ОСОБА_1 звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням.
Відповідно до Порядку № 772 Головним управлінням 03.07.2020 видано наказ №737 "Про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, яким ОСОБА_1 зобов'язано відшкодувати вартість предметів особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився в розмірі 4300,55 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідача забезпечено предметами однострою, а саме кашкетом типу А вартістю 365 грн., шапкою вушанкою типу А вартістю 387,60 грн., курткою зимовою типу В з плащової тканини темно-синього кольору, вартістю 771,69, курткою зимовою типу А, вартістю 1493,36 грн., костюмом вартістю 866 грн., черевиками типу А вартістю 871,32 грн. Вказане підтверджується підписом відповідача у роздавальних відомостях. Доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано, як і не надано доказів відшкодування вартості вказаних предметів однострою.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що станом на дату звільнення відповідача зі служби, як і станом на дату розгляду справи кошти за відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився відповідачем не відшкодовані, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Стосовно доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне. Ухвалою від 01.12.2020р. Головному управлінню НП в Херсонській області поновлено строк звернення до суду з даним позовом.
Так, вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, судом було встановлено, що у зв'язку з тим, що вартість предметів однострою відповідачем не відшкодована у добровільному порядку, позивач звернувся з позовом до Херсонського міського суду Херсонської області в порядку ЦПК України. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.11.2020р. закрито провадження у справі №766/13903/20 за позовом ГУНП в Херсонській області до ОСОБА_1 про відшкодування коштів, на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, тобто у зв'язку з тим, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У цій же ухвалі позивачу роз'яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З огляду на те, що ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 09.11.2020р. отримана позивачем 18.11.2020р., а вже 26.11.2020р. позов подано до Херсонського окружного адміністративного суду, тобто протягом восьми днів, суд встановив наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Будь-яких інших підстав та доказів на спростування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом відповідачем не наведено та не надано.
Крім того, суд зауважує, що станом на день звільнення відповідача зі служби пунктом 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Доводи відповідача про відсутність у позивача повноважень на звернення до суду з даним предметом спору, суд також вважає необґрунтованими з огляду на встановлені чинним законодавством порядок забезпечення поліцейських одностроєм та відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Суд не приймає доводи відповідача про порушення позивачем строку видання наказу про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився №737, оскільки зі змістом вказаного наказу відповідач був ознайомлений 03.07.2020р., тобто на наступний день після звільнення, копію вказаного наказу отримав, що підтверджується відповідною розпискою, однак відповідачем не оскаржено такий наказ, як і не викладено у розписці будь-яких заперечень щодо змісту цього наказу.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування вартості предметів однострою, заявленої до стягнення в межах даної справи, факту отримання таких предметів або доказів сплати вказаної вартості у добровільному порядку, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління Національної поліції в Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок відшкодування частини вартості предметів однострою особистого користування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ГУНП в Херсонській області (вул. Лютеранська, 4, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 40108782) кошти за вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у сумі 4300 (чотири тисячі триста) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 106030000