02 квітня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/244/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Войтовича І.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування наказу "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " від 24.12.2020 року № 91-дв,
встановив:
Позивачка звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з даним позовом, у якому просить з урахуванням поданих уточнень: скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.12.2020 №91-дв "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".
Ухвалою суду від 28.01.2021 адміністративний позов було залишено без руху та встановлено строк позивачу для усунення її недоліків.
Станом на 09.02.2021, позивач вимоги ухвали суду від 28.01.2021 виконав у повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 24.02.2021 о 09:30 год.
24.02.2021, розгляд справи відкладено на 15.03.2021 о 09:30 год.
15.03.2021, розгляд справи відкладено на 02.04.2021 о 09:30 год.
02.04.2021, сторони подали клопотання про розгляд питання щодо подальшого розгляду справи в порядку загального позовного провадження без їх участі в письмовому провадженні.
Також, представником позивача подано клопотання в якому просив відмовити відповідачу у задоволенні заяви про залишення адміністративного позову без розгляду.
Представником відповідача подано заяву в якій просив клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду задовольнити.
Так, представником відповідача одночасно з відзивом на позов було подано клопотання про залишення позовної заяви про скасування наказу "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " від 24.12.2020 №91-дв без розгляду. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом. Так, статтею 77 Закону України "Про державну службу" визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" внесено зміни до статті 78 Закону України "Про державну службу", а саме: у частині першій ст. 78 слова "категорії" "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або" виключити. Таким чином, на день подання ОСОБА_1 адміністративного позову у вказаній справі, частиною першою ст. 78 Закону України "Про державну службу" передбачено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. Також, частиною другою вказаної статті Закону імперативно визначено, що скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення. Так, у вказаній справі оскаржується наказ відповідача "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " від 24.12.2020 №91-дв. З відповідним наказом позивача ознайомлено 24.12.2020, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 . Однак позивачка звернулася до суду через Електронний суд лише 25.01.2021 року, тобто з порушенням визначеним у частині 2 статті 78 Закону України "Про державну службу" строком для оскарження оспорюваного наказу.
Вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд звертає увагу на те, що строки звернення до адміністративного суду передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частин першої, другої, третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
При цьому варто зазначити, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім цього, згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
Таким чином, з аналізу наведених вище норм процесуального права вбачається, що для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження громадянином державної, тобто публічної, служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Указаний висновок відповідає позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах. Так, зокрема, у постанові від 05 червня 2019 року у справі №817/1087/18 зроблено такий висновок: «Отже, при обчисленні строку звернення до суду з позовом у справі щодо оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця підлягає застосуванню частина п'ята статті 122 КАС України» (пункт 28 судового рішення).
Враховуючи викладене, твердження як відповідача про застосування статті 78 Закону України «Про державну службу», є помилковими та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм права при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення з даним адміністративним позов та відмовляє у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Одними з основних принципів адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ст.ст.9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Вирішуючи питання про перехід до загального позовного провадження суд виходить з того, що відповідно до частин першої, третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Дослідивши усі надані сторонами заяви по суті справи, суд дійшов висновку, що вказану справу недоцільно розглядати у порядку спрощеного позовного провадження та слід перейти до загального позовного провадження, оскільки з наданих до суду заяв по суті справи та доказів, не можливо встановити обставини справи.
Згідно частини шостої статті 260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
Таким чином, для повного та всебічного встановлення обставин справи суд дійшов висновку про необхідність здійснення подальшого розгляду цієї справи у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Згідно ч.4 ст.173 КАС України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
При цьому слід врахувати, що 60-тиденний строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження закінчується 09.04.2021.
Тобто підготовче провадження у разі переходу до загального позовного провадження також має бути закінчено у даному випадку до 09.04.2021, а це означає, що у суду та у учасників справи на вчинення відповідних процесуальних дій не залишається часу.
Враховуючи викладене та вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 173, 205, 223, 241, 243, 248, 256, 257-263 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду.
Подальший розгляд справи №540/244/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Призначити підготовче судове засідання на 27 квітня 2021 року 09:45 год. (приміщення Херсонського окружного адміністративного суду за адресою: м. Херсон, вул. Філатова, 29).
Викликати в судове засідання учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Войтович І.І.