Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
07.04.2021 р. справа №520/1965/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник, громадянин, пенсіонер у відставці)
до Міністерство внутрішніх справ України (далі за текстом - відповідач, владний суб"єкт, адміністративний орган, Міністерство)
провизнання дій протиправними та спонукання до виготовлення довідки про грошове забезпечення станом на 21.04.2020р., -
встановив:
Матеріали позову одержані судом - 09.02.2021р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято - 10.02.2021р. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з - 10.03.2021р.
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України, які полягають у відмові скласти та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 21 квітня 2020 року з урахуванням грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»; 2) зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України скласти і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, премії та індексації в розмірах, що фактично виплачені за прирівняною посадою поліцейського у квітні 2020 року.
Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що з квітня 2020р. виникли підстави для видачі нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку розміру вже призначеної пенсії у зв”язку зі підвищенням винагороди за службу поліцейських, проте адміністративний орган протиправно відмовив у видачі оновленої довідки про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений, відзиву на позов не подав.
З огляду на предмет позову та обставини спірних правовідносин, суд доходить до висновку, що це не заважає у відправленні правосуддя, адже причина виникнення спору вичерпно висвітлена у матеріалах позову.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник є атестованим працівником органів внутрішніх справ України, проходив публічну службу в органах та підрозділах внутрішніх справ, наказом ГУ МВСУ в Харківській області від 23.07.2013р. №271 о/с був звільнений зі служби з посади начальника відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при Головному управлінні у зв”язку із хворобою; обчислений адміністративним органом показник вислуги років заявника склав - 19р. 10м. 24 дні. (а.с.11).
21.04.2020р. заявнику була вперше встановлена ІІІ група інвалідності через захворювання, пов”язане зі проходженням служби в органах внутрішніх справ України. (а.с.15).
02.11.2020р. заявник ініціював процедуру призначення пенсії у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", подавши звернення належного формуляру до ГУ ПФУ в Харківській області через компетентний підрозділ органу системи МВС України.
Грошовий атестат заявника був складений станом на 23.07.2013р. (тобто станом на дату припинення публічної служби в органах внутрішніх справ України). (а.с.17).
Довідка про грошове забезпечення заявника була складена відносно періоду часу терміном 2 останні роки перед подією звільнення зі служби. (а.с.18).
17.11.2020р. Заступником Директора Департаменту персоналу - начальником управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань МВС України було складено подання про призначення заявнику пенсії у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Листом від 17.12.2020р. ГУ ПФУ в Харківській області порушило перед МВС України в особі Департаменту персоналу питання видачі довідки про грошове забезпечення діючого поліцейського за рівнозначною до заявника посадою станом на поточну дату.
Листом від 21.01.2021р. №2167/22-2021 МВС України в особі Департаменту персоналу сповістило ГУ ПФУ в Харківській області про відсутність підстав для видачі довідок про розміри грошового забезпечення у зв”язку із втратою чинності пунктами 1, 2, 3 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103.
Доказів призначення заявнику пенсії до 01.01.2016р. (дата виникнення права на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії унаслідок збільшення винагороди за службу діючого на рівнозначній посаді публічного службовця за постановою КМУ від 11.11.2015р. №988), до 01.01.2018р. (дата виникнення права на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії унаслідок збільшення винагороди за службу діючого на рівнозначній посаді публічного службовця за постановою КМУ від 30.08.2017р. №70), до 01.03.2018р. (дата підвищення винагороди за службу діючого на рівнозначній посаді військовослужбовця за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704) чи до 01.04.2020р. (обрана заявником календарна дата) матеріали справи не містять.
Доказів особистого власного звернення до МВС України з приводу видачі довідки про грошове забезпечення станом на квітень 2020р. заявник до суду не подав.
Докази звернення до МВС України з приводу видачі довідки про грошове забезпечення станом на квітень 2020р. інших осіб в матеріалах справи також відсутні.
Проте, стверджуючи, що адміністративний орган вчинив протиправну відмову від видачі довідки про грошове забезпечення поліцейського саме станом на квітень 2020р., заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, а п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України і з 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Закон № 2262-XII).
Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
При цьому, ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).
Натомість, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).
У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами.
Правовий висновок Верховного Суду з приводу істотної відмінності процедури призначення пенсії вперше за ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від процедури перерахунку розміру раніше призначеної пенсії унаслідок збільшення винагороди за службу діючого на рівнозначній посаді публічного службовця за ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладений також і в постанові від 01.04.2021р. у справі №400/2083/19.
Розглядаючи справу, суд відмічає, що згідно з ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і деталізовано, зокрема, у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців чи інших осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
15.11.2015р. КМУ було прийнято постанову №988 (далі за текстом - Постанова КМУ №988) з приводу оплати служби поліцейських.
30.08.2017р. КМУ було прийнято постанову №704 з приводу оплати служби військовослужбовців (далі за текстом - Постанова КМУ №704).
Згідно з п.10 постанови КМУ № 704 згадане нормативне рішення Уряду України набирало чинності з 01.01.2018р.
Постановою КМУ від 27.12.2017р. №1052 до п.10 Постанови КМУ 704 були внесені зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено з 01.01.2018р. а 01.01.2019р.
Таким чином, станом на 01.01.2018р. постанова КМУ 704 не діяла, а питання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було регламентовано постановою КМУ від 07.11.2007р. №1294.
Постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 (далі за текстом - Постанова КМУ №103) до п.10 Постанови КМУ 704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018р.
Положення пунктів 1 і 2 Постанови КМУ №103 стосувались перерахунку розміру раніше призначених пенсій військовослужбовцям у відставці та деяких іншим особам за виключенням поліцейських у відставці та атестованих співробітників органів внутрішніх справ у відставці.
Положення п.3 Постанови КМУ №103 стосувались перерахунку розміру раніше призначених пенсій поліцейським у відставці та атестованим співробітникам органів внутрішніх справ у відставці
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України пункти 1 і 2 Постанови КМУ №103 діяли у період часу з 28.02.2018р. та до 05.03.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов'язковими до виконання усіма суб'єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру.
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України п.3 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018р. та до 19.11.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/12704/18).
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України п.6 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018р. та до 29.01.2020р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/5463/18).
Утрата чинності п.1 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019р., п.2 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019р., п.3 Постанови КМУ №103 з 19.11.2019р., п.6 Постанови КМУ №103 з 29.01.2020р. у силу ст.ст.255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаних календарних дат відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії.
Викладене узгоджується з останньою у часі правовою позицією постанови Верховного Суду від 17.06.2020р. у справі №2540/2873/18.
Таким чином, на 01.04.2020р. не припадає жодної з перелічених подій.
До того ж, положення пунктів 1, 2 та 6 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 є незастосовними відносно заявника, позаяк стосуються виключно пенсіонерів за лінією Міністерства оборони України (тобто військовослужбовців у відставці) або інших пенсіонерів і відставці за виключенням поліцейських та атестованих співробітників органів внутрішніх справи, тобто тих громадян, розмір раніше призначеної пенсія яких підлягає перерахунку у зв'язку із підвищенням винагороди за службу на підставі Постанови КМУ №704.
Натомість, заявник є пенсіонером за лінією МВС України, належить до кола осіб, прирівняних до поліцейських у відставці (тобто атестованих співробітників органів внутрішніх справ у відставці), розмір раніше призначеної пенсія яких підлягає перерахунку у зв'язку із підвищенням винагороди за службу на підставі Постанови КМУ №988.
Суд зважає, що процедура призначення пенсії вперше за ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" деталізована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджений постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402; далі за текстом - Порядок №3-1).
За приписами Порядку №3-1 адміністративні зносини з приводу призначення пенсії вперше відбуваються без безпосередньої участі зацікавленої особи - громадянина, а саме: між компетентним підрозділом адміністративного органу місця проходження публічної служби (органом фінансового забезпечення чи органом соціального забезпечення), котрий готує матеріали пенсії для їх направлення пенсійному органу і пенсійним органом, котрий і вчиняє волевиявлення з приводу призначення пенсії (що охоплює та поглинає функцію обчислення розміру пенсії).
У спірних правовідносинах такими особами є Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України та ГУ ПФУ в Харківській області.
Зміст листа від 17.12.2020р. ГУ ПФУ в Харківській області не дає жодних підстав для висновку про витребування пенсійним органом довідки про розмір, структуру та складові елементи поліцейського для проведення перерахунку розміру вже призначеної раніше пенсії за ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Цим листом пенсійний орган витребовував відомості про розмір, структуру та складові елементи поліцейського за рівнозначною до заявника посадою станом на "теперішній час", тобто станом на поточну дату.
Звідси одночасно слідує як помилковість доводів заявника про існування правових підстав для видачі довідки про грошове забезпечення станом на квітень 2020р., так і помилковість вчиненої Міністерством відмови із посиланням на ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відтак, відмова Міністерства, оформлена листом від 21.01.2021р. №2167/22-2021, не може бути кваліфікована судом у якості правомірного управлінського волевиявлення.
Звертаючись до суду, заявник оскаржував дії Міністерства з приводу відмови в оформленні довідки про грошове забезпечення станом на 21.04.2021р.
Втім, Міністерство таких дій не вчиняло, адже жодною особою не порушувалось саме цього питання.
За загальним правилом п.18 ч.1 ст.19, п.19 ч.1 ст.4 КАС України, п.1 ч.2 ст.24, п.2 ч.2 ст.24, ч.3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України рішенням суб'єкта владних повноважень є письмовий акт, дією суб'єкта владних повноважень є вчинок з приводу реалізації управлінського повноваження, а бездіяльністю є ухилення від виконання обов'язку.
При цьому, дія владного суб'єкта може втілюватись і у вигляді письмової (листа) чи фактичної відмови, котрі за змістом, формою, способом реалізації повноваження не є рішенням, але створюють перешкоду у реалізації суб'єктивного права заявника.
Оскільки лист не є рішенням, то і згадана відмова не є рішенням владного суб'єкта у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, але є управлінським волевиявленням, наслідки вчинення якого підлягають нівелюванню у спосіб визнання протиправною відмови, оформленої листом.
У спірних правовідносинах Міністерством було вчинено оформлену листом письмову відмову у видачі довідки про грошове забезпечення станом на поточну календарну дату отримання запиту пенсійного органу.
Проте заявник цієї відмови не оскаржує.
Натомість, заявник вдався до спонукання Міністерства вчинити управлінське волевиявлення з приводу складання довідки про грошове забезпечення у цілях проведення у майбутньому (подальшому) перерахунку пенсії за процедурою за Порядком №45.
Між тим, указана вимога не може бути сприйнята судом у якості обгрунтованої, позаяк матеріали справи не містять доказів призначення заявнику пенсії вперше у минулому.
Суд змушений повторно констатувати, що листом від 17.12.2020р. №2000-0309-8/106563 ГУ ПФУ в Харківській області порушило перед МВС України в особі Департаменту персоналу питання видачі довідки про грошове забезпечення діючого поліцейського за рівнозначною до заявника посадою станом на поточну дату.
Листом від 21.01.2021р. №2167/22-2021 МВС України в особі Департаменту персоналу сповістило ГУ ПФУ в Харківській області про відсутність підстав для видачі довідок про розміри грошового забезпечення у зв”язку із втратою чинності пунктами 1, 2, 3 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, хоча такого питання у листі пенсійного органу не містилось.
Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд констатує, що владний суб'єкт під час вчинення управлінського волевиявлення за зверненням пенсійного органу з приводу видачі довідки про розмір та структуру грошового забезпечення діючого поліцейського за рівнозначної до заявника посадою станом на поточну дату не вдавався до порушення прав та інтересів заявника на отримання згаданої довідки станом на 21.04.2020р., бо такого питання перед Міністерством жоден суб'єкт права не порушував.
Відсутність порушеного права за вимогою про виготовлення довідки про грошове забезпечення станом на 21.04.2020р. для подальшого перерахунку пенсії за Порядком №45 зумовлює прийняття судом рішення про відмову у позові.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував усі правові механізми, спрямовані на з”ясування об''єктивної істини.
Водночас із цим, з огляду на викладені міркування, зміст ч.2 ст.9 КАС України та реальність події вчинення Міністерством неправомірного волевиявлення суд вважає за необхідне вийти за межі позову, визнати протиправною існуючу в дійсності відмову та зобов'язання скласти довідку про грошове забезпечення діючого публічного службовця за рівнозначною посадою станом на поточну календарну дату.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - залишити без задоволення.
Вийти за межі позову.
Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України, оформлену листом від 21.01.2021р. №2167/22-2021.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України за листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.12.2020р. №2000-0309-8/106563 виготовити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір, структуру та складові елементи грошового забезпечення поліцейського за посадою - начальник відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при ГУ станом на поточну календарну дату.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України; на виготовлення рішення вплинула обставина хвороби судді у період 09.03.2021р.-26.03.2021р.
Суддя Сліденко А.В.