12 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/655/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:
визнати протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Полтавській області від 19.10.2020 №24 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років;
зобов'язати ГУПФ України в Полтавській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), обчисленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", виходячи з розрахунку 90 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, яка визначена у довідці Полтавської обласної прокуратури від 25.09.2020 №21-592вих20, без обмежень її максимального розміру, та без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" та "Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, з урахуванням раніше проведених виплат".
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що пенсійним органом протиправно, як на його думку, відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років з огляду на підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача з огляду на відсутність у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій прокурорам.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Обставини справи
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, якому з 12.10.2001 призначена пенсія за вислугу років згідно із статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру", за твердженням позивача, в розмірі 90% від місячного заробітку.
29.09.2020 прокуратурою Полтавської області складено довідку №21-592вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1
15.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років на підставі зазначеної довідки.
19.10.2020 ГУПФ України в Полтавській області прийняте рішення №24 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з огляду на відсутність у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-рп(ІІ)/2019.
Не погодившись з цим рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його до суду.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
На дату призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ), у силу якої обчислення пенсії провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонером, виходячи з розміру заробітної плати за станом на час звернення за перерахунком за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію - згідно з Постановою ВР N 3663-12 від 26.11.93, ВВР 1993, N 50, ст.475).
Працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.
Пенсії за вислугу років призначаються: слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою не менше 20 років на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства, - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку.
Законом України від 12.07.2001 №2663-III "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у новій редакції, якою, зокрема, передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" зазначену вище норму статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (надалі - Закон №1697-VII) та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується наявності підстав для перерахунку пенсії позивача з огляду на ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, яким положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Мотивуючи відмову у здійсненні перерахунку пенсії відповідач виходив з того, що у чинному пенсійному законодавстві відсутні правові норми щодо проведення перерахунку пенсій прокурорам.
Надаючи оцінку вказаним аргументам відповідача, суд виходить з такого.
Як зазначено судом вище, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
У пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 13.12.2019 у чинному законодавстві відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
За змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (тобто, з 13 грудня 2019 року);
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, з огляду на ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019 у Законі №1697-VII з 13.12.2019 відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників, як те передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Дана постанова була чинною станом на 13.12.2019 та застосовувалась для обчислення заробітної плати працівників органів прокуратури.
Доводи відповідача про те, що для реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, чинній з 13.12.2019), обов'язковою умовою є прийняття Урядом нової постанови про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, є хибними з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці чинних працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. Така нерівність має усуватись органами Пенсійного фонду шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021, якою залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.09.2020 у зразковій адміністративній справі №560/2120/20, та він врахований судом на підставі приписів частини третьої статті 291 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у згаданій вище постанові зауважила, що Постанова №657 є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати працівників прокуратури".
Суд також враховує, що Офіс Генерального прокурора листом від 18.02.2020 вих.№21-803вих20 звернувся до Міністерства соціальної політики України щодо погодження порядку здійснення перерахунку пенсій прокурорів з огляду на ухвалення Другим Сенатом Конституційного Суду України Рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019.
Пунктами 3, 4 розділу ІІ цього Порядку передбачено, що перерахунок пенсії проводиться за зверненням пенсіонера до органів Пенсійного фонду України на підставі довідок про заробітну плату (додаток 3). Перерахунок пенсії проводиться з дати звернення за перерахунком пенсії. Право на перерахунок пенсій за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019.
Листом від 21.02.2020 вих.№2690/0/2-20/54 Міністерство соціальної політики України повідомило Офіс Генерального прокурора про погодження запропонованого порядку здійснення перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури.
Крім того, листом від 25.02.2020 вих.№1416/0/196-20 Мінсоцполітики повідомило ПФУ про узгодження порядку здійснення перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури.
У свою чергу, Пенсійний фонд України листом від 11.03.2020 вих.№2800-030102-9/7916 повідомив начальників головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві про погодження порядку дій при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури.
Надана позивачем довідка Полтавської обласної прокуратури від 25.09.2020 №21-592вих20 складена на бланку органу прокуратури, містить обов'язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою. Крім того, така довідка складена за формою, наведеною у додатку до листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 вих.№21-803вих20.
Отже, відповідна довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Полтавській області від 19.10.2020 №24, а також зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13.12.2019 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 25.09.2020 №21-592вих20.
Водночас суд зауважує, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ наразі відсутні, адже зазначена норма втратила чинність з 15.07.2015. Натомість, у спірних відносинах мають застосовуватись саме приписи частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII з урахуванням Рішення КСУ №7-р(ІІ)/2019.
Таким чином, позов в цій частині належить задовольнити.
Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати належить здійснити перерахунок пенсії та з приводу наявності підстав для перерахунку пенсії без обмеження її граничного розміру та без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" та "Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, з урахуванням раніше проведених виплат", суд звертає увагу на таке.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії з огляду на підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії, питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Разом з тим, позивачем не надано, а судом не встановлено доказів того, що ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Такий висновок наведений у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.09.2020 у зразковій адміністративній справі №560/2120/20, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 - апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", а тому у суду на цей час відсутні підстави вважати, що суб'єкт владних повноважень у своїй діяльності буде використовувати скасований нормативно правовий акт.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 26.01.2021.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На цій підставі, зважаючи на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, понесені ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору належить розподілити шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача коштів у розмірі 454,00 грн.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.
З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю належить відмовити.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 10 жовтня 2020 року №24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 25 вересня 2020 року №21-592вих20 та провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко