Справа № 420/4067/21
05 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про відшкодування вартості предметів однострою,
17 березня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 2127, 74 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 22 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору. Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 22 березня 2021 року позивач отримав 24 березня 2021 року засобами електронного зв'язку та 31 березня 2021 року засобами поштового зв'язку, що підтверджується матеріалами справи.
31 березня 2021 року через канцелярію суду позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на визначений судом строк - до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду даної справи.
Клопотання мотивоване тим, що при поданні позову та на дату звернення до суду із цим клопотанням в ГУ Національної поліції в Одеській області відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору, що підтверджується листом УФЗБО ГУ Національної поліції в Одеській області від 25.03.2021 року №14/288.
Відповідно до вказаного листа УФЗБО ГУ Національної поліції в Одеській області на запит відповідача повідомляє, що станом на 25 березня 2021 року за видатками по КЕКВ 2800 залишок відкритих асигнувань становить 267, 28 грн., відтак сплатити судовий збір можливо після отримання фінансування.
Вирішуючи питання щодо усунення позивачем недоліків позовної заяви, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” встановлено пільги щодо сплати судового збору для певної категорії осіб - позивачів, заявників, ін.
Частиною першою цієї статті визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Позивач до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору, відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, не відноситься.
Стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає умови, за яких суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі №0940/2276/18 наголосила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України “Про судовий збір” конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України “Про судовий збір”, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Як встановлено судом, позивач своє клопотання про звільнення від сплати судового збору аргументує відсутністю наразі коштів призначених на сплату судового збору, та повідомляє, що станом на 25 березня 2021 року за видатками по КЕКВ 2800 залишок відкритих асигнувань становить 267, 28 грн., відтак сплатити судовий збір можливо після отримання фінансування.
Поряд із цим, слід зазначити, що позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансуються з Державного бюджету України та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Оцінивши доводи, наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, з огляду на те, що порядок фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналогічну правову позицію висловив Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 23 січня 2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI “Про судовий збір”.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01).
Верховний Суд у постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 591/1521/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 489/3253/16-а, від 27 березня 2018 року у справі № 806/2720/17, від 07 серпня 2018 року у справі № 389/2858/16-а надав такі правові висновки під час розгляду питання щодо звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру державного органу або органу місцевого самоврядування, а саме:
- звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 КАС України (до 15.12.2017; ст. 133, згідно чинної редакції КАС України), та статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо);
- зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір);
- відсутність коштів у державного органу або органу місцевого самоврядування не є достатньою та беззаперечною підставою для звільнення його від виконання обов'язку щодо сплати судового збору.
При цьому, суд звертає увагу, що у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18, на яку посилається позивач, Велика Палата Верховного Суду не відступила від наведених вище правових позицій Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до положень ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, водночас звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру, є фактично наданням окремим державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними і фізичними особами, які зобов'язані сплачувати судовий збір, що означатиме звуження їх права на звернення до суду.
З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відтак недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в частині сплати судового збору позивачем не усунуто.
За приписами ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що позивач у встановлений строк не усунув недолік позовної заяви, яку було залишено без руху, ця позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 161, 169, 171, 248, 256, 293 КАС України,
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Глуханчук