Справа № 420/3094/21
06 квітня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160; адреса: вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65074) про визнання протиправними дій, стягнення грошової допомоги,-
01 березня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, у якій позивач просить суд:
визнати дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік - неправомірними;
зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у сумі 9464 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.03.2021 року о 16:52:44 справа №420/3094/21 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 02.03.2021 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності надання належним чином засвідчених копій письмових доказів, доданих до позовної заяви, у відповідності до кількості учасників справи.
09.03.2021 року за вх.№11759/21 від представника позивача надійшли належним чином засвідчені копії документів, чим усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.03.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст.263 КАС України.
02.04.2021 року за вх.№16346/21 від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строків звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування вимог заяви представник зазначає, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року була здійснена у квітні 2020 року. Разом з тим, із даним позовом позивач звернувся до суду 01.03.2021 року, тобто більше ніж через 6 місяців з дня коли він отримав зазначену допомогу, тобто фактично дізнався про порушення свої прав, що є суттєвим порушенням передбаченого законом 6-місячного строку, встановленого для звернення до адміністративного суду із цими позовними вимогами. Також, відповідно до статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, спеціальним законом чітко передбачений порядок та строки оскарження виплати зазначеної допомоги у неналежному розмірі.
Оскільки позивач звернувся до Департаменту із заявою про поновлення порушеного права лише 01.03.2020 року, представник вважає, що позивачем було фактично пропущено строк для оскарження розміру зазначеної виплати, а тому обчислення строків звернення до адміністративного суду повинно відраховуватись від моменту коли позивач фактично дізнався про порушення своїх прав, а саме з квітня 2020 року. Враховуючи положення статті 17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч.4 статті 122 КАС України, встановлений тримісячний строк для звернення до адміністративного суду сплив 31.12.2020 року.
Розглянувши клопотання, суд зазначає наступне.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що момент перебігу строку на звернення до суду в даному випадку починається не з моменту отримання спірної суми виплати, а з моменту, коли встановлений законом строк на здійснення такої виплати збігає і однозначним стає той факт, що іншої суми, ніж та, що вже фактично отримана особою, у встановленому порядку отримано не буде, що і змушує особу звертатись до суду за захистом порушених прав. Тому в даному контексті суд вважає, що моментом початку перебігу строку є 30.09.2020 року.
У межах розроблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття “майно”, а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як “наявне майно”, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого “права власності”.
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту “правомірних (законних) очікувань” щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Наявність такого очікування, на думку суду, виключає можливість на той момент вважати свої права порушеними і може вказувати виключно на можливість припустити порушення права у майбутньому, однак із таким юридичним фактом КАС України не пов'язує перебіг строку звернення до суду.
Дана позиція кореспондується із відповідними висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 06.02.2018 року по справі №607/7919/17, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога, тобто з 30.09.2020р.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.
Отже позивачем не пропущено встановлений законом строк звернення до суду із даною позовною заявою, а тому підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відсутні.
Керуючись ст. 118, 120, 122, ч.3 ст. 123, п.8 ч.1 ст. 240, ст.ст.241-243, 248, 250, 256, 295 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160; адреса: вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65074) про визнання протиправними дій, стягнення грошової допомоги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню окремо не підлягає.
Суддя М.М. Аракелян