18 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/9053/20
категорія 104020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шимоновича Р.М.,
секретаря судового засідання: Коврижних Х.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Колоса В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області при прийнятті рішення від 15.05.2020 року відносно ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 15.05.2020 року про визнання ОСОБА_1 такою, що вчинила дисциплінарний проступок та порушення дисциплінарної справи відносно неї.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила про протиправність оскаржуваного рішення з огляду на порушення відповідачем процедури його прийняття, яке полягає в тому, що рішення прийняте не у відповідності вимогам Закону, які регулюють процедуру порушення дисциплінарної справи відносно адвоката, а саме: всупереч вимогам ст. ст. 33, 36-41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-УІ та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від ЗО серпня 2014 року №120 із змінами , внесеними рішеннями Ради адвокатів України від ЗО липня 2015 року №86 , від 11 червня 2016 року №151 , від 07 квітня 2017 року №57 , від 08 квітня 2017 року №92, від 13 жовтня 2018 року №176. На думку позивача, зазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на обставини того, що відповідачем не було проведено належного аналізу ситуації, а лише здійснено формальний розгляд скарги позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справ на 22.07.2020 року о 10:00.
Відповідач проти позову заперечував та надав відзив на позов, в якому представник відповідача посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що після аналізу наданих скаржниками письмових доказів, дисциплінарна палата прийшла до висновку про порушення позивачем правил ділового етикету та адвокатської етики, що стало підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку. Водночас, відмітив, що комісія ще не приймала остаточного рішення про визнання її винною у вчиненні дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного покарання.
Позивач, скориставшись своїм правом, надіслала до суду відповідь на відзив, у якому стверджує про те, що дисциплінарного проступку - образливої поведінки відносно скаржника слідчого Богдана О. С. ніколи не вчиняла та не порушувала правил ділового етикету та адвокатської етики. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У підготовче засідання, призначене на 22.07.2020 року, прибули позивач та представника відповідача.
У підготовчому засіданні, оголошено перерву до 12.08.2020 року 11:30.
12.08.2020 року у зв'язку з поданим клопотання позивача про відкладення розгляду справи, наступне судове засідання призначено на 17.08.2020 року.
17.08.2020 року у зв'язку з поданим клопотання позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 16.09.2020 року.
16.09.2020 року суд на місці ухвалив відмовити позивачу у задоволенні клопотання про виклик свідків до суду.
Протокольною ухвалою від 16.09.2020 суд, заслухавши думку позивача та представника відповідача, закрив підготовче засідання та перейшов до розгляду справи по суті. Наступне судове засідання у справі призначено на 21.10.2020 року об 11:00.
21.10.2020 року суд вирішив викликати у наступне судове засідання секретаря комісії Жуковську Л. А . Наступне судове засідання призначено на 11.11.2020 року об 11:30.
11.11.2020 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 24.11.2020 року о 13:45.
24.11.2020 року судове засідання не відбулось у зв'язку з поданим клопотання представника відповідача. Судове засідання у справі відкладено на 03.12.2020 року о 14:30.
03.12.2020 року у судовому засіданні оголошено перерву до 20.01.2021 року 12:30.
15.01.2021 року позивач надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату. Судове засідання відкладено на 18.02.2021 року о 14:00.
У судовому засіданні, призначеному на 18.02.2021 року, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
У свою чергу, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується відповідно вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 12.02.1994 року №12, виданого Житомирською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
06.03.2020 року до дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області надійшла скарга слідчого Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП Житомирської області старшого лейтенанта поліції Богдана О.С., в якій він просив прийняти до розгляду скаргу на дії адвоката ОСОБА_2 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №12 від 12.02.1994 року та притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням заняття адвокатською діяльністю та виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Обгрунтовано скаргу тим, що ОСОБА_2 своїми діями допустила образливу поведінку на адресу скаржника - слідчого Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП Житомирської області старшого лейтенанта поліції Богдана О.С. чим, на думку скаржника, порушила вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 12 Правил адвокатської етики.
15 травня 2020 року рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 15 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано такою, що вчинила дисциплінарний проступок та порушено дисциплінарну справу .
Позивач не погоджуючись із діями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області щодо прийняття рішення від 15.05.2020 року відносно ОСОБА_1 та вважаючи прийняте рішення протиправним, звернулася до суду з даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулює Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон - № 5076-VI).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п.2 ч.1 ст. 1 цього Закону).
Тобто, адвокатська діяльність - це вчинення адвокатом дій, спрямованих на здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).
Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:
1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
4) підвищувати свій професійний рівень;
5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення вимог несумісності;
2) порушення присяги адвоката України;
3) порушення правил адвокатської етики;
4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;
6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань (абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом (абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. (абз. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Вказані положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кореспондуються з Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення №120).
Так, відповідно до п. 25 Положення №120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта того, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Пунктом 28 Положення №120 передбачено, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.
Згідно з п. 32 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності і діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
З аналізу вищенаведеного випливає те, що вирішенню питання щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката передує процедура перевірки відомостей, викладених у заяві (скарзі), та складання довідки за результатами такої перевірки, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта того, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Судом встановлено, що голова дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Денисенко Б. Д. уповноважив члена дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Колоса В. В. провести перевірку відомостей, викладених у скарзі Богдана О. С. стосовно поведінки адвоката ОСОБА_1 ..
За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі Богдана О. С. член дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Колос В. В. склав довідку про результати перевірки відомостей, викладених у скарзі слідчого Овруцького ВП Богдана О. С. від 04.03.2020 року щодо адвоката ОСОБА_1 .
Дослідивши зміст вказаної довідки, суд відмічає, що вона містить лише викладення обставин, які зазначені у скарзі Богдана О. С. та поясненнях наданих ОСОБА_1 та висновок про те, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог статті 12 Правил адвокатської етики.
Однак, вказана довідка не містить, зокрема аналізу та висновків стосовно того, які з перелічених у скарзі дії ОСОБА_1 можуть свідчити про порушення нею Правил адвокатської етики.
На думку суду, вказана довідка не містить належного мотивування та аналізу обставин наявності в діях ОСОБА_1 ознак саме дисциплінарного проступку.
Приписами статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження - порушення дисциплінарної справи, - згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
У силу ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Разом з тим, суд враховує, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Відповідно преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (надалі - Правила адвокатської етики) надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.
Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Згідно із положеннями п.п.1, 3 ст.7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Відповідно до п.п. 1 та 2 статті 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва;
Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Відповідно до пункту 1 статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Положеннями ст.44 Правил адвокатської етики передбачено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.
З аналізу наведених норм вбачається, що на адвоката покладається цілий комплекс зобов'язань, як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємне протиріччя і умовно підрозділяються на наступні категорії, крім іншого, перед суспільством, для членів якого існування вільної незалежної професії поряд з дотриманням правових норм є найважливішою гарантією захисту прав людини перед особою державної влади та інших інтересів суспільства.
Як зазначалось вище, за скаргою слідчого Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП Житомирської області старшого лейтенанта поліції Богдана О. С. дисциплінарною палатою кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 15 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано такою, що вчинила дисциплінарний проступок та порушено дисциплінарну справу.
Зі змісту скарги слідує, що адвокат ОСОБА_1 грубо порушуючи вимоги законодавства, проявила нестримність та некоректність, поводила себе зухвало по відношенню до слідчого. Зокрема, у спілкуванні зі слідчим, в присутності інших осіб допускала образливі висловлювання на його адресу, на зауваження не реагувала та постійно сперечалася з ним.
Обґрунтовуючи правомірність заявлених позовних вимог позивач посилається на безпідставність посилань скаржника відносно того, що адвокат ОСОБА_1 у кожному кримінальному провадженні веде себе некоректно, порушує правила адвокатської етики, ображає слідчих. Навпаки вважає себе чесною та неупередженою, такою, що не порушує закон і твердо захищає права клієнтів. Твердження викладені у скарзі позивач вважає необґрунтованими, надуманими, такими, що не відповідають дійсності, не підтверджуються обставинами та належними докази.
На підтвердження доводів, викладених у скарзі, було долучено компакт-диск з відеозаписами подій та аудіозаписами телефонних розмов з адвокатом ОСОБА_1 .
Представник відповідача також долучив до матеріалів справи в якості доказів: копію дисциплінарної справи, компакт-диск з відео та аудіо файлами, доручення КДКА.
У ході проведення перевірки викладених у скарзі доводів, за результатом прослуховування файлів з відеозаписами подій та аудіозаписами телефоннних розмов слідчого Богдана О. С. з адвокатом ОСОБА_1 , а також вивчення дисциплінарної справи на підтвердження обставин образливого висловлювання щодо скаржника, судом не знайдено підстав для висновку відносно того, що поведінка адвоката ОСОБА_2 містила в собі ознаки ганебного ставлення до слідчого під час виконання своїх обов'язків.
Більше того, з відеозапису не можна встановити про що саме спілкувалися адвокат та слідчий і чи могла ОСОБА_1 образливо висловлюватися щодо скаржника, а тому за відсутності достовірної можливості встановити зміст висловлювань адвоката при спілкуванні зі слідчим, підстави для висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку у відповідача також були відсутні.
Відповідно до частин 3,4 статті 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
У даному випадку, під час перевірки відомостей, викладених у скарзі слідчого Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП Житомирської області старшого лейтенанта поліції Богдана О. С. , суд встановив, що скаржником не було надано достатніх та переконливих доказів на обґрунтування своїх доводів щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
З урахуванням наведеного, суд вважає вину адвоката ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку недоведеною, відповідно, немає підстав для порушення дисциплінарної справи відносно неї.
Слушно зауважити, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Відповідно позицію щодо меж дискреції суб'єкта владних повноважень неодноразово підтримувала Велика Палата Верховного Суду (зокрема, постанови від 14 листопада 2019 року у справі № 9901/619/18 і від 04 лютого 2020 року у справі №П/9901/871/18), а також Верховний Суд, в тому числі у справі про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності №2040/7713/18, що викладена у постанові від 20 лютого 2020 року.
Досліджуючи висновки оскаржуваного рішення КДКА Житомирської області, суд встановив, що відповідач прийняв рішення, яке непідтверджене належними доказами та винесене з помилковими висновками щодо фактів, викладених у скарзі слідчого Богдана О. С .
Зважаючи на викладені вище аргументи, суд дійшов висновку, що факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення ст. 12 Правил адвокатської етики та недотримання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не підтверджуються матеріалами дисциплінарної справи, а відтак оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його позиція, а тому, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторона, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (вул. Велика Бердичівська, 28, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ: 25777050) про визнання дій неправомірними та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області щодо прийняття рішення від 15.05.2020 року про визнання ОСОБА_1 такою, що вчинила проступок та порушення дисциплінарної справи відносно неї.
Скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 15.05.2020 року про визнання ОСОБА_1 такою, що вчинила дисциплінарний проступок.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 05 квітня 2021 року.
Суддя Р.М.Шимонович