Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 квітня 2021 р. Справа№200/2768/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475, 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22)
про визнання протиправним та скасування рішення від 3 лютого 2021 року № 30, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 30 від 3 лютого 2021 року про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу при нарахуванні пенсії за віком період роботи з 17 серпня 1993 року по 5 квітня 1994 року на шахті ім. Калініна, зарахувати до страхового стажу при нарахуванні пенсії за віком період роботи з 6 квітня 1992 року по 31 жовтня 1992 року на шахті ім. В.І. Ізотова, зарахувати до пільгового стажу при нарахуванні пенсії за віком період роботи з 1 листопада 1992 року по 2 липня 1993 року на ЧГПП «Прогрес -А», зарахувати до пільгового стажу при нарахуванні пенсії за віком періоди роботи з 19 квітня 1994 року по 19 січня 1996 року на шахті ім. Н.А.Ізотова, зарахувати до пільгового стажу при нарахуванні пенсії за віком періоди роботи з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року у структурному підрозділі «шахті ім. В.І. Леніна ДП «Артемвугілля», нарахування та виплатити пенсію з дати подачі заяви про призначення пенсії за віком - 16 січня 2021 року.
Ухвалою від 17 березня 2021 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/2768/21-а за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, у зв'язку наявністю пільгового стажу. До заяви були надані усі необхідні документи для призначення пенсії. Після розгляду заяви позивач отримав рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 3 лютого 2021 року № 30. Відмова мотивована, зокрема, тим, що при розрахунку пільгового стажу неправомірно не зараховані певні періоди роботи, зокрема, період роботи з 6 квітня 1992 року по 31 жовтня 1992 року на шахті Н.А. Ізотова учнем гірника підземного згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності документів про підтвердження пільгового стажу, період роботи з 1 листопада 1992 року по 2 липня 1993 року на ЧГПП «Прогресс-А» гірник підземний згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності документів про підтвердження пільгового стажу, період роботи з 17 серпня 1993 року по 5 квітня 1994 року на шахті учнем підземним забійника та підземним забійником гірником за відсутності документів про підтвердження пільгового стажу, періоди роботи з 19 квітня 1994 року по 19 січня 1996 року на шахті Н.А. Ізотова за відсутності документів про підтвердження пільгового стажу та за відсутності рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області про підтвердження пільгового стажу, період роботи з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року у структурному підрозділі «шахта ім. В.І. Леніна» ДП «Артемвугілля» прохідником підземним у зв'язку з відсутністю результатів атестації робочих місць згідно п. 20 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 3383 по зазначеному підприємству. Позивач з даними висновками відповідача не згоден та звернувся до суду.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що позивач звернувся до відповідача із заявою № 311 від 26 січня 2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» України від 9 липня 2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058). Позивачу було призначено пенсію за віком, однак, рішенням № 30 від 3 лютого 2021 року було не зараховано певні періоди роботи до страхового та пільгового стажу з підстав зазначених в оскаржуваному рішенні. Зазначає, що рішення № 30 від 3 лютого 2021 року про не зарахування певних періодів роботи до страхового та пільгового стажу є правомірним та обґрунтованим.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 15 жовтня 2020 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, що не заперечується сторонами по справі.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Судом встановлено, що записами у трудовій книжки серії НОМЕР_3 на ім'я позивача підтверджується, що позивач у період у період з 6 квітня 1992 року по 31 жовтня 1992 року працював на шахті Н.А. Ізотова учнем гірника з повним робочим днем під землею відповідно до наказів від 23 березня 1992 року № 125к, від 26 жовтня 1992 року № 560к, у період з 1 листопада 1992 року по 2 липня 1993 року позивач на ЧГПП «Прогресс - А» гірник підземний відповідно до наказів від 1 листопада 1992 року № 3, від 2 липня 1993 року № 19, у період з 17 серпня 1993 року по 5 квітня 1994 року працював на шахті учнем підземним забійника та підземним забійником гірником з повним робочим днем під землею відповідно до наказів № 241к, 96к, у період з 19 квітня 1994 року по 19 січня 1996 року позивач працював на шахті Н.А. Ізотова з повним робочим днем під землею, у період з 5 листопада 2012 року по 18 березня 2016 року позивач працював у структурному підрозділі «Шахта ім. В.І. Леніна» ДП «Артемвугілля» прохідником підземним з повним робочим днем під землею відповідно до наказів від 5 листопада 2012 року № 730/к, від 18 березня 2016 року № 18.03/к-1.
16 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача із про призначення пенсії за віком, відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом встановлено, що відповідачем була розглянута заява позивача та прийнято рішення про незалік стажу при призначенні пенсії за віком від 3 лютого 2021 року № 30. У рішенні відповідач зазначив, зокрема, наступне.
Вирішено не зараховувати до страхового стажу до надання підтверджуючих документів: період роботи з 17 серпня 1993 року по 5 квітня 1994 року згідно п.2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої за № 58 від 29.07.1993 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р за № 110, так як відсутня дата наказу про прийом на роботу та звільнення з роботи, виправлення в даті про прийняття на роботу та не зазначена назва підприємства. Не зараховувати до пільгового стажу період роботи з 6 квітня 1992 року по 31 жовтня 1992 року на шахті Н.А.Ізотова учнем гірника підземного згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності документів про підтвердження пільгового стажу та згідно Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 за відсутності рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області про підтвердження пільгового стажу роботи, період роботи з 1 листопада 1992 по 2 липня 1993 року на ЧГПП «Прогресс-А» гірник підземний згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності документів про підтвердження пільгового стажу, період роботи з 17 серпня 1993 по 5 квітня 1994 року на шахті учнем підземним забійника та підземним забійником гірником згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 за відсутності документів про підтвердження пільгового стажу, період роботи з 19 квітня 1994 року по 19 січня 1996 року на шахті Н.А. Ізотова підземним гірником згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності документів про підтвердження пільгового стажу та згідно Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 за відсутності рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області про підтвердження пільгового стажу роботи, період роботи з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року у структурному підрозділі «шахта ім. В.І. Леніна» ДП «Артемвугілля» прохідником підземним відповідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993р. №637, а саме: відсутні документи щодо результатів атестації робочих місць згідно п.10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 по зазначеному підприємству.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 6 квітня 1992 року по 31 жовтня 1992 року на шахті Н.А. Ізотова, з 1 листопада 1992 року по 2 липня 1993 року на ЧГПП «Прогресс - А», з 17 серпня 1993 року по 5 квітня 1994 року на шахті учнем підземним забійника та підземним забійником гірником, з 19 квітня 1994 року по 19 січня 1996 року на шахті Н.А. Ізотова з підстав відсутності довідок про підтвердження пільгового стажу роботи, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункту 3 Порядку № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
З огляду на вищевикладене, уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача на підприємстві у спірні періоди. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами, які дають права для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Крім того, у трудовій книжці позивача за вказані періоди роботи зазначено, що він працював повний робочий день під землею. Записи про спірний період роботи засвідчений відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку, що відповідач безпідставно не врахував позивачу спірні періоди його роботи до пільгового стажу.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року у структурному підрозділі «шахті ім. В.І. Леніна ДП «Артемвугілля» через відсутність документів щодо результатів атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 10 частині третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці № 41 від 1 вересня 1992 року періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону N 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку N 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Згідно з даними трудової книжки позивача він, зокрема, у період з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року працював прохідником підземним з повним робочим днем під землею.
До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (діяв до 24.06.16), включено працівники, зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді) (позиція 1-1г розділ І Гірничі роботи), у тому числі посада майстри (старші майстри) контрольні.
Суд зазначає, що дійсно, в матеріалах справи відсутні докази проведення підприємством атестації робочих місць. Втім, враховуючи підтвердження наявними в матеріалах справи факту виконання позивачем в період з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року роботи, що надає право на призначення пільгової пенсії, суд дійшов висновку про можливість зарахування наведеного періоду роботи до пільгового стажу. Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність підстав щодо включення періоду роботи з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року до пільгового стажу.
Правова позиція щодо можливості включення до пільгового стажу періоду роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах у випадках порушення термінів проведення чергової атестації підприємством роботодавцем викладена в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі 21-307а14, від 26 жовтня 2016 року у справі № 174/603/15-а та від 21 лютого 2018 року у справі К/9901/20098/18 (352/547/16-а).
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 17 серпня 1993 року по 5 квітня 1994 року згідно п.2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої за № 58 від 29.07.1993 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р за № 110, так як відсутня дата наказу про прийом на роботу та звільнення з роботи, виправлення в даті про прийняття на роботу та не зазначена назва підприємства, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд звертає увагу, що підставою для зарахування відповідного періоду роботи до стажу є наявність страхового (пільгового) стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить записи щодо роботи позивача у спірний період. Наведений запис трудової книжки про роботу позивача за вказаний період свідчить про зайнятість останнього за відповідною посадою на відповідному підприємстві. Виправлення у даті наказу про прийняття та відсутність дати наказу про прийняття та звільнення є несуттєвими, щоб взагалі не прийняти їх для врахування до страхового стажу позивачу.
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати відповідні записи до страхового та пільгового стажу позивача та нарахувати та виплатити пенсію, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, зарахування, нарахування, призначення пенсії, тощо є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 січня 2021 року про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням викладеного суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.
Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 908 грн. відповідно до квитанції від 11 березня 2021 року № 161.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475, 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) про визнання протиправним та скасування рішення від 3 лютого 2021 року № 30, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 3 лютого 2021 року № 30 про незалік ОСОБА_1 стажу при призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475, 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16 січня 2021 року, зарахувавши до пільгового та страхового стражу період роботи з 17 серпня 1993 року по 5 квітня 1994 року на шахті ім. Калініна, до пільгового стажу період роботи з 6 квітня 1992 року по 31 жовтня 1992 року на шахті ім. В.І. Ізотова, з 1 листопада 1992 року по 2 липня 1993 року на ЧГПП «Прогрес -А», з 19 квітня 1994 року по 19 січня 1996 року на шахті ім. Н.А.Ізотова, з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року у структурному підрозділі «шахті ім. В.І. Леніна ДП «Артемвугілля», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475, 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 850 грн.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 7 квітня 2021 року. Повне судове рішення складено 7 квітня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар