Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 квітня 2021 р. Справа№200/1195/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, що виражена у відмові позивачці в прийнятті заяви та передбачених порядком документів, для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, після смерті чоловіка позивачки - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправною;
- зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в донецькій області прийняти у позивачки заяву та перелік документів відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, після смерті чоловіка позивачки - ОСОБА_2 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов обґрунтований тим, що позивачка в липні 2020 року, з усіма необхідними документами, звернулась до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення їй пенсії як непрацездатному члену сім'ї померлого годувальника, її чоловіка, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні якого перебувала позивачка.
Проте, зазначає позивачка, спеціаліст Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в усній формі категорично відмовився прийняти у позивачки вищевказану заяву та доданий до неї пакет необхідних документів, роз'яснивши їй при цьому, порядок звернення із зазначеною заявою до Костянтинівського управління соціального захисту населення.
Не погоджуючись із вказаними діями спеціаліста Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачка та її представник неодноразово звертались з цього приводу на «Урядову гарячу лінію», проте письмову відповідь на свої звернення позивачка отримала лише поштовим листом від 24 вересня 2020 року в якому містились дві відповіді Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10 липня 2020 року та від 23 вересня 2020 року. У зазначених відповідях Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, поряд з іншим, роз'яснило позивачці порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України № 1058, а також рекомендувало позивачці звернутись до управління з метою призначення їй пенсії по втраті годувальника з повним пакетом документів особисто.
Позивачка також звертає увагу суду на той факт, що направляти документи для призначення пенсії до органів Пенсійного фонду України поштою не передбачено діючим законодавством, а також унеможливлює подання оригіналів документів, а тому отримавши неодноразові усні відмови відповідача позивачка змушена звернутись за захистом свого порушеного права до суду.
У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних у повному обсязі, зазначивши при цьому, що позивачка перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком, що призначена їй відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як внутрішньо переміщена особа.
Посилаючись на Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України № 1058, відповідач відзначив, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника подаються документи, що перелічені в підпунктах 2 та 3 пункту 2.1 вказаного порядку.
Підсумовуючи, відповідач звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 із заявою та необхідними документами до відповідача не зверталась. Твердження про те, що позивачка, нібито, зверталась особисто до відповідача двічі, але спеціалістами управління їй було відмовлено в прийомі документів, відповідач заперечує повністю, зазначаючи, що на підтвердження зазначеного позивачкою не надано жодного доказу.
У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки повністю.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Одночасно, цією ж ухвалою, суд зобов'язав позивачку надати суду копію поданої нею заяви про перехід з пенсії за віком на пенсію про втраті годувальника до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, а також пояснення та докази стосовно того, які документи були нею подані разом із означеною заявою, а також зобов'язав відповідача надати суду матеріали звернення ОСОБА_1 із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію про втраті годувальника до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, із відомостями про те, які конкретно документи були позивачем додані до вказаної заяви та із зазначенням конкретних підстав з яких позивачу було відмовлено у прийнятті/реєстрації та розгляді згідно Порядку № 22-1, означеної заяви (про перехід з одного виду пенсії на інший).
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, отже, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивачка - ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а. с. 11-13).
Позивачка є пенсірнеркою, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 19 вересня 2005 року (а.с. 16) та перебуває на обліку у відповідача як отримувачка пенсії за віком, що не є спірним питанням даної адміністративної справи та не заперечується сторонами.
28 липня 1973 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , що видане 28 липня 1973 року (а. с. 15).
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , що видане 07 квітня 1998 року, ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності (ІІІ група) (а.с. 20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , що видане Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 06 квітня 2020 року (а. с. 2).
Як зазначила позивач у своєму позові та додаткових поясненнях, вона в липні 2020 року звернулась до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення їй пенсії як непрацездатному члену сім'ї померлого годувальника - її чоловіка ОСОБА_2 , до якої додала весь пакет необхідних документів, проте вказану заяву із всіма необхідними документами спеціалістами відповідача прийнято не було, письмової відповіді з цього приводу не надано.
Не погодившись із відмовою відповідача в прийнятті у позивачки заяви та доданих документів для призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника, остання звернулась зі скаргою на «Урядову гарячу лінію».
За результатами розгляду вищевказаної скарги позивачки Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області своїм листом від 10 липня 2020 року № 4853-4856/Ч-02/8/0500/20, поряд з іншим, роз'яснило позивачці підстави призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а також порядок подання та оформлення документів з метою призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Поряд з цим у відповіді було зазначено, що за наявною в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області інформацією позивачка до управління з заявою та необхідними документами не зверталась, у зв'язку із чим їй було рекомендовано, для визначення права на призначення пенсії по втраті годувальника та попереднього розрахунку розміру такої пенсії, звернутись особисто з повним пакетом документів до управління (а. с. 29- зв. бік а. с. 29, а. с. 30 - зв. бік а. с. 30).
Своїм листом від 23 вересня 2020 року № 6829-6938/Ч-02/8-0500/20 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило позивачку про те, що відповідь на її звернення від 12 червня 2020 року надано листом Головного управління № 4853-4856/Ч-02/8-0500/20 від 10 липня 2020 року (а. с. 28).
Не погодившись з відмовою Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в прийнятті заяви про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника та доданих до неї документів, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1058).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України № 1058, батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України № 1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'ям пенсіонерів пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж заробітку, з якого обчислювалась пенсія годувальника. Сім'ям тих пенсіонерів, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому ст. 69 цього Закону, пенсії обчислюються із заробітку, з якого було проведено або могло бути проведено перерахунок пенсії годувальника.
Відповідно до п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (із змінами) та зареєстрованого в Мінюсті України 27.12.2005 за № 1566/11846, передбачено, що до заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою № 22-1 від 25.11.2005 (п. 2.8) прямо передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Пунктом 4.8 постанови № 22-1 від 25.11.2005 передбачено, що пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України № 1058 встановлено, що непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. В разі наявності одночасного права на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Непрацездатним членом сім'ї може бути дружина, що визначено ч. 2 статті 36 вказаного Закону.
Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі за текстом Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 2.16 Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду.
Згідно з п. 2.11 Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово - експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
З наведених норм закону вбачається, що право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника мають члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування та Пенсійним органом має бути встановлений факт спорідненості при вирішенні питання про призначення пенсії з наданих заявником документів на підтвердження цього.
Відповідно до п. 1.5 розділу 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.11.2005 № 22-1, заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Заява про перерахунок пенсії має бути встановленого зразка (додаток 3 до Порядку 22-1).
Отже, перерахунок пенсії здійснюється за результатом розгляду відповідної заяви, поданою за формою, визначеною додатком 3 Порядку № 22-1, пенсіонером, або його уповноваженим представником.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивачкою або її уповноваженим представником до органів Пенсійного фонду України із відповідною заявою, поданою за формою, визначеною додатком 3 Порядку № 22-1.
Таким чином, у зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позивачка у встановленому порядку не зверталася до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника у зв'язку із чим відповідачем по суті не розглядалась і відповідне рішення, прийняття якого передбачено приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не приймалось та жодних дій щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідачем відносно позивачки не вчинялось.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, а також докази надані позивачем, суд доходить висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивачки.
З огляду на положення ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, ЄДРПОУ: 42171400) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 06 квітня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров