07 квітня 2021 року Справа 160/5116/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
05.04.2021 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по розгляду заяви від 26.08.20р. щодо адміністративного правопорушення, яке скоїли посадові особи ТУ ДБР;
- зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відкрити провадження за заявою ОСОБА_1 від 26.08.20р. відносно посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань;
- стягнути з Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди за протиправну бездіяльність - невідкриття провадження за заявою ОСОБА_1 від 26.08.20р. - 5 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, у порушення п.3 ч.5 статті 160 КАС України, відсутній обґрунтований розрахунок суми, що стягується (моральна шкода).
Суддя звертає увагу, що позовна заява ОСОБА_1 , хоч і містить розділ "ціна позову", проте не містить розрахунку стягнення саме 5000,00 гривень.
Крім того, пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Розглянувши зазначену вимогу позивача, суддя дійшов висновку, що у позовній заяві відсутнє достатнє обґрунтування та підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
Також, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач не надала доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову. Докази звільнення від сплати судового збору з зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору в матеріалах позовної заяви також відсутні.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX від 15.12.2020 року, визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який сплачується фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908,00 грн.
ОСОБА_2 зазначено у позовній заяві дві похідні вимоги немайнового характеру.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). В такому випадку вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 02.05.2019р. (справа №9901/167/19) та Верховного Суду від 13.03.2018р. (справа №820/5268/17), постанові Верховного Суду від 05.03.2020 р. (справа №597/664/18).
Отже, в даній адміністративній справі у позивача відсутній обов'язок сплачувати судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи, що позивачем заявлено дві похідні вимоги немайнового характеру, за подання даного адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Також, приписами п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.
Всупереч п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем не долучено до позову доказів, що підтверджують обставини порушення прав позивача, на які позивач посилається в своєму позові, а саме:
- листи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 22.07.2020 року за №П-6297/ез/03-2020вих та №П-6808/ез/03-2020вих;
- клопотання ОСОБА_1 від 07.08.2020 року щодо листів від 22.07.2020 року за №П-6297/ез/03-2020вих та №П-6808/ез/03-2020вих;
- заяву ОСОБА_1 від 26.08.2020 року до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП та докази її отримання відповідачем.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду належним чином завірені копії вище вказаних документів.
Також, згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, проте позивачем не наведено жодної правової норми, яку порушено Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини по відношенню до ОСОБА_1 .
Також, ч. 1 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте, позивачем не надано копії позовної заяви для відповідача.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 1, 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду:
- оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача (IBAN) UA368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- уточнену позовну заяву із зазначенням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується (моральна шкода) та обґрунтування порушення оскаржуваною бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача в примірниках відповідно до кількості учасників справи;
- належним чином завірені копії доказів, що підтверджують обставини порушення прав позивача, а саме: листи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 22.07.2020 року за №П-6297/ез/03-2020вих та №П-6808/ез/03-2020вих; клопотання ОСОБА_1 від 07.08.2020 року щодо листів від 22.07.2020 року за №П-6297/ез/03-2020вих та №П-6808/ез/03-2020вих; заяву ОСОБА_1 від 26.08.2020 року до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП та докази її отримання відповідачем (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна