06 квітня 2021 року Справа №160/266/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро заяву позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладеній у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №258/03.22-19 від 13.11.2019р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за архівною довідкою від 29.10.2019 року № С-775 виданою архівним відділом Павлоградської міської ради відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без обмежень суми пенсійних виплат у 168,00 грн., починаючи з 01.11.2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020р. по справі №160/266/20, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року - без змін.
06.11.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по справі №160/266/20.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі №160/266/20, в якій позивач просить роз'яснити резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року по справі № 160/266/20, що до зобов'язання Головного управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за архівною довідкою від 29.10.1019 року № С-775 виданою архівним відділом Павлоградської міської ради відповідно до ч.3 ст.57, ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без обмеження суми пенсійних виплату 168.00 грн. починаючи з 01.11. 2019 року.
У вказаній заяві позивач зазначає, що під час виконання рішення суду відповідачем не вірно здійснено перерахунок пенсійних виплат, у зв'язку з чим, позивач вважає, що відповідач по суті не виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року по справі № 160/266/20.
Вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно реєстру передачі справ судді від 18.03.2021р., вказана заява про роз'яснення судового рішення була передана для розгляду - 30.03.2021р.
Оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020р. прийнято в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд ухвалив розглядати заяву про роз'яснення судового рішення у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Вирішуючи клопотання, суд виходить з того, що за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз'яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року в адміністративній справі №160/266/20 містить обґрунтування прийнятого рішення, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування, викладена з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України щодо змісту рішення.
Вказане рішення суду набрало законної сили у відповідності до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020р. по справі №160/266/20 та 29.01.2021 року було видано виконавчий лист.
Натомість, заявник просить суд роз'яснити власне не сам текст рішення, а можливість вчинення відповідачем певних дій направлених на виконання вказаного рішення, тобто фактично просить роз'яснити, як відповідачу виконувати судове рішення, що не є роз'ясненням його змісту. Подана позивачем заява про роз'яснення судового рішення не вказує на те, що рішення суду або певні його частини викликають труднощі в розумінні, а фактично містить обґрунтування не згоди позивача із виконанням рішення суду відповідачем.
Суд наголошує, що згідно приписів статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, суд звертає увагу, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
При цьому, спосіб, яким позивач фактично просить роз'яснити судове рішення, що вбачається зі змісту заяви, не узгоджується з судовим рішенням по справі.
Зважаючи, що позивачем не наведено в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, а зазначено про необхідність роз'яснення відповідачу порядку виконання рішення суду, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз'яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020р. у справі №160/266/20 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020р. у справі №160/266/20 - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова